Що писала про Україну західна преса 28 грудня 2015
The Washington Post | США Місія ОБСЄ потрапила під обстріл в районі Комінтерново
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повідомляє, що в районі Комінтернове стався інцидент із застосуванням стрілецької зброї. Ніхто із співробітників СММ не постраждав, машини ОБСЄ не отримали ушкоджень. Команда СММ була змушена покинути район одразу після інциденту і повернулася на базу в контрольований ДНР Донецьк", - йдеться в повідомленні. У прес-службі зазначили, що детальна інформація про інцидент буде опублікована у звіті місії. Сьогодні заступник командувача корпусом "Міноборони ДНР" Едуард Басурін повідомив, що потрапив під снайперський вогонь у Комінтерново разом з представниками місії ОБСЄ і Спільного центру контролю і координації припинення вогню на Донбасі. У свою чергу прес-центр АТО повідомив, що сьогодні за станом на 15:00 27 грудня 2015 року в районі проведення АТО українська сторона взагалі не здійснила жодного пострілу, незважаючи на 14 провокаційних обстрілів зі стрілецької зброї і гранатометів у бік її позицій з боку бойовиків.
The New York Times | США. Кінець ізоляції Криму
Одного разу півострів Крим став островом. Вже протягом двох років територія залишається невизнаною, відрізана від материка воєнізованої кордоном, страждає від ембарго і забута міжнародним співтовариством і ЗМІ. Ранній оптимізм деяких кримчан щодо того, що Росія швидко інтегрує півострів і перетворить його на територію, яка буде взірцевою, поступово зникає. У минулому році, російський письменник Леонід Каганов заявив, що приєднання Криму було, ніби, крадіжкою дорогого мобільного телефону без його зарядного пристрою. Він довів, що був правий. Підбадьорений кризою постачання електроенергії, прем'єр-міністр України, Арсеній Яценюк оголосив 16 грудня, що його країна буде зупиняти торгівлю з Кримом в середині січня, і залишить майбутнє електропостачання під питанням. Економіка Криму не може собі дозволити більше ізоляції. Географічно і політично Крим залишається півостровом, про який забув увесь світ, а іноді навіть і Москва. Крим став розсадником масштабної корупції, спекуляцій і порушень прав людини – це свого роду «чорна територія», недоступна для міжнародних моніторингових організацій та за межами закону. Яке ж рішення для врегулювання Кримського кризи? Влада Києва, як і багатьох інших Європейських урядів, відмовляються визнавати анексію Криму і наполягає на поверненні півострова Україні. У той же час Яценюк обіцяє закрити торгівлю з півостровом. Порошенко заявляє, що перспективи безвізових поїздок для українців, поверне Крим назад в обійми України. Така стратегія батога і пряника має на меті зробити життя на півострові максимально нестерпним, в той же час даючи проблиск світла для Києва. У такої тактики малі шанси на успіх. Враховуючи особливий історичний, географічний та політичний статус Криму для Росії, це більше ніж територія для РФ. Необхідно зрозуміти, що Крим є для Росії питанням, яке не обговорюється. Враховуючи, що політика – це мистецтво можливого, відкриті міжнародні переговори щодо визнання Криму дефакто територією Росії, можуть бути єдиним реальним рішенням.
Der Standard | Австрія. Німецький політолог Прадетто: в Україні у розпалі боротьба за владу
Der Standard: Конфлікт на сході України відійшов на другий план на тлі кризи з біженцями, загрози терактів і війни в Сирії. Кому це вигідно? Прадетто: Віце-президент США Джо Байден кілька днів тому відвідав Київ, де він виголосив вражаючу промову, в якій він уперше піддав різкій критиці відсутність завзяття у проведенні реформ, а також масштабну корупцію в українському уряді. Тепер і у Вашингтоні зрозуміли, що через внутрішні проблеми соціального та економічного характеру в Україні ситуація з конфліктом не може покращитися. Відносне заспокоєння конфлікту на сході України було використано швидше неправильним чином — ситуація з олігархічними структурами і корупцією не особливо змінюється, а з націоналістичними силами боротьба ведеться недостатньо рішуче. Якщо б проблеми з біженцями, теракти в Парижі і Сирія не перебували у фокусі уваги, реакція Заходу на негативні події в Україні, ймовірно, була б більш різкою. — З моменту підписання угод Мінськ 2 минуло десять місяців, і останнім часом, дійсно, помітне відносне зниження інтенсивності бойових дій. Чи не існує тепер загроза перетворення цієї війни у «заморожений конфлікт»? — Це цілком можливо. Жодна зі сторін не хоче відступати від своїх позицій, але, водночас, ніхто не зацікавлений у військової ескалації. Москва не припинить підтримувати сепаратистів, але одночасно вона явно не має наміру загострювати конфлікт. Таким чином, в даний час відбувається стабілізація статус-кво. Сепаратисти в будь-якому випадку залежні від Москви, і не тільки у військовому відношенні, але і в тому, що стосується підтримки адміністративного і поліцейського порядку в цих регіонах. Київ, принаймні, поки що відмовляється від намірів вирішити цей конфлікт військовим шляхом, оскільки всі три попередні спроби закінчилися провалом, а з-за кордону вже не надходить достатньої допомоги для досягнення подібних цілей. Євросоюз хоче домогтися заспокоєння ситуації, оскільки він побоюється такого варіанту розвитку подій, при якому через розширення конфлікту постраждають всі сторони. Україна, в кінцевому рахунку, залежить не тільки від російської доброї волі щодо поставок природного газу, а також від мільярдів, одержуваних від Євросоюзу, Міжнародного валютного фонду і Світового банку, без яких вона розвалиться. — Російський президент Володимир Путін минулого тижня в ході прес-конференції оголосив про те, що в минулому в Україні, насправді, діяли російські військові. Це вас здивувало? — Подібне висловлювання, ймовірно, демонструє новий рівень самовпевненості Москви. Тим самим вона хоче показати, що на подібні дії здатні не тільки Сполучені Штати, які направили ще навесні 2014 року до України своїх солдатів для підтримки нового уряду України, але і Росія. Крім того, Москва тепер з цієї причини не розраховує на міжнародний осуд. — Анексований Росією півострів Крим наприкінці листопада через підрив українськими націоналістами опори лінії електропередач залишився без світла. Чи достатньо енергійно українська влада діє проти екстремістів? — Той факт, що глава уряду Арсеній Яценюк після підриву опори відкрито відмовився направити туди фахівців для проведення ремонтних робіт, видається майже неймовірним і є порушенням угод з Москвою. В політичному класі, в тому числі в українському Парламенті, є цілий ряд людей, що підтримують подібні акції. А всередині уряду немає єдиної думки щодо того, що робити в таких випадках. Президент Петро Порошенко явно не володіє достатньою силою для того, щоб утримувати таких людей як Яценюк від нової ескалації щодо Росії. Подібна поведінка в ситуації припинення подачі електроенергії в Криму є, по суті, контрпродуктивною по відношенню до прагнення Києва і Вашингтона не тільки формально, але й матеріально підтримувати претензії на те, що цей півострів продовжує залишатися українською територією. Всього тиждень тому Путін особисто був присутній на відкритті нової лінії електропередач з Росії в Крим, яка повинна забезпечити його незалежність від постачань електроенергії з України. — Останнім часом внутрішньопартійна боротьба у прозахідному українському уряді стає все більш очевидною. Хто здобуде в ній гору? — У вересні в рамках програми Міністерства закордонних справ по запобіганню конфліктів я відвідав Одесу, де колишній президент Грузії Михайло Саакашвілі з весни є губернатором і виступає з жорсткою критикою на адресу уряду Яценюка. Там відбувається відкрита боротьба за владу між різними політичними силами щодо майбутньої орієнтації, яку в спрощеному вигляді можна представити як протиборство між націоналістами і прагматиками. З моменту висловленої Байденом критики на адресу уряду, ймовірно, є підстави говорити про те, що під Яценюком гойдається крісло. Очевидно, що у Вашингтоні відбувається зміна позиції щодо України. З кіл Саакашвілі, принаймні, неофіційно була поширена інформація про те, що кожен долар, вкладений у війну, є втраченим, і було б краще витратити ці кошти на інші цілі. — Що буде відбуватися в Україні в 2016 році? — Більшість людей в Україні, по суті, вже не хочуть нічого чути про війну, і вони вважають, що велика частина населення Криму, а також районів навколо Донецька і Луганська, становлять лише невеликий відсоток території на сході країни, не хочуть більше лишатися в складі України. Принаймні 80% людей — а в Одесі, ймовірно, ще більше — вважають значно більш актуальними соціальні та економічні проблеми країни. Чим менших успіхів досягне економіка в наступному році, тим менше підтримки отримають націоналісти. За даними опитувань, лише 2% жителів країни схвалюють діяльність Яценюка. Сьогодні прагматики, у тому числі і завдяки впливу зарубіжних кредиторів, мають більш сильні позиції. Однак поки зовсім не ясно, чи достатньо буде цього для подолання економічної та соціальної кризи, а також для запобігання новому Майдану. Август Прадетто — політолог і колишній університетський професор; 66-річний фахівець зі Східної Європи є співробітником Університету німецького бундесверу імені Гельмута Шмідта в Гамбурзі.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
