Отримання безвізового режиму і гібридна війна
Буденно і майже не помітно пройшла рекомендація Єврокомісії надати безвізовий режим для України 20 квітня. В Києві не відбулося ані чергового маршу рівності, ані навіть переможної ходи депутатів-єврооптимістів. Переконаний, що увечері ніхто з них навіть не відкрив шампанського – подію сприйняли, як сіру щоденщину.
Хай вибачить мені читач за іронічний стиль, але щодо безвізового режиму протягом останніх двох років було аж надто багато вигуків про «зраду». Людей настільки запрограмували на неминучу поразку, що навіть довгоочікувана перемога не призвела до появи черг на отримання біометричних паспортів.
Причина відсутності бурхливого обговорення в ЗМІ в тому, що опозиції незручно визнавати досягнення позитивного результату, до якого прямо причетний Петро Порошенко. Тим часом саме він у далекому 2009 році, тоді ще як міністр закордонних справ, від імені України підписав угоду про план дій з лібералізації візового режиму.
Тоді, 4 грудня 2009 року на саміті Україна-ЄС було визначено «дорожню карту» - план дій та умови, які має виконати Україна. Але через прихід до влади Віктора Януковича цей процес загальмувався і почав реалізуватися вже після перемоги Революції Гідності.
Втім, повернімося до суті питання – що відбулося і коли українці зможуть мандрувати Європою без віз?
20 квітня Єврокомісія, яку ще називають квазіурядом ЄС, внесла пропозицію до Європарламенту надати безвізовий режим Україні. В документі не вказується жодних додаткових умов. Єврокомісія вважає, що Україна здійснила всі необхідні реформи, необхідні для безвізового режиму.
Чи не правда, якось не співпадає з точкою зору української опозиції? Про неминучий зрив безвізового режиму неодноразово попереджала Юлія Тимошенко. Знаменитим на всю країну басом Олег Ляшко не раз театрально запитував за що гинули хлопці на Майдані, бо уряд провалює всі безвізові закони.
Зрештою, накричалися до хрипоти, проте звинувачення не підтвердились. Розрахунок такої політтехнології банальний – «осадочек» має залишитись.
Тим часом 25 квітня Нідерланди, що зараз головують у ЄС, заявили, що хочуть винести питання безвізового режиму з Україною на затвердження у Європарламенті якнайшвидше і зроблять все, щоб за це подання проголосувало якомога більше країн ЄС.
Після позитивного рішення Європарламенту, на яке піде близько місяця, має бути остаточно затвердження у Раді ЄС – колегіальному органі, куди входять керівники всіх 28 країн-членів.
Виглядає, що можуть встигнути і до серпня, тож необхідність у візах для туристичних поїздок відпаде.
У зв’язку з цим опозиція обрала нову тактику для знецінення безвізового режиму – мовляв в українців немає грошей їздити за кордон. Притчею во язицех стали слова з виступу у парламенті Олега Ляшка про 40-річних згорблених баб, яким зараз не до закордонів.
Звісно ж, через війну, що викликала падіння економіки, в Україні знизився загальний рівень життя, однак статистика видачі шенгенських віз, яку повідомляють з країн Євросоюзу, свідчить – бажаючих українців поїхати туристами до Європи все ще більше мільйону.
Зокрема з Польщі повідомляють, що протягом 2015 року там було видано 930 000 віз для українців. Навіть у найбільш кризовому та страшному на події і втрати 2014 році шенгенські візи отримали понад 1 млн 200 тисяч українців.
Враховуючи, що кожна віза коштує 35 євро консульського збору і десятки витрачених годин на збір та подачу документів, - мова йде про економію понад ста мільйонів гривень, які залишаться в кишенях громадян України.
В інтерв’ю телеканалам, 24 квітня Петро Порошенко заявив, що не бачить підстав сумніватися у остаточному позитивному рішенні Європарламенту та Ради Європи. «100%, я підкреслюю, що в другій половині 2016 року українці повинні їздити в ЄС за своїми біометричними паспортами», - сказав Президент.
Але чи минуться для країни безслідно всі ці фальшиві заяви про зраду національних інтересів та зрив безвізового режиму?
На жаль, українців мимоволі використовують у гібридній війні проти нашої держави. Головне бажання ворога – пересварити нас між собою. Збити маркери «свій-чужий» настільки, щоб Захарченко і Донецьку сприймався меншим ворогом, ніж Яценюк у Києві; щоб Володимир Путін, який розв’язав війну проти України, дратував менше, ніж свій український Президент.
Для досягнення цієї мети вдень і вночі працюють численні групи в Росії та на території України. Їхнє завдання сіяти зневіру, розчарування, дратівливість і злість. Тож коли наступного разу ви знову зустрінетеся з їхньою роботу у соціальних мережах або ЗМІ, згадайте про безвізовий режим.
І, до речі, час вже оформлювати біометричні паспорти.
Віктор Уколов, політтехнолог
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
