Конституційна реформа і брехня про неї
Згідно з даними, які на початку липня оприлюднив Центр Разумкова, лише кожний десятий українець вивчав Конституцію. Ще 49% громадян ознайомлені з текстом Основного закону частково. Решта Конституцію не читали.
Певною мірою такі результати опитування можна пояснити тим, що українська правова культура до сих пір залишається рудиментом радянської системи. Люди звикли до того, що Конституція - це гарна декларація, і не вірять в те, що за допомогою закладених в неї норм можна чогось домогтися від держави.
Проте зараз в Україні відбувається відкрита Конституційна реформа, роботу Конституційної Комісії і ті зміни, які вона пропонує, широко висвітлюють ЗМІ, що дає надію на підвищення "конституційної грамотності" в суспільстві. На нас чекає реальне перезавантаження із суттєвим підвищенням ролі громадянина і місцевих громад, яке так чи інакше відіб'ється на житті кожного.
Як не прикро констатувати, необізнаністю людей з Конституцією користуються і діячі, які на цьому вирішили підняти свій особистий або партійний рейтинг. Інформаційний простір засипаний зойками про "узурпацію влади" Президентом, звинуваченнями у намаганні прописати в Конституції якісь "диктаторські повноваження" тощо. Розрахунок в даному випадку точний - закони люди не читають, а ось безапеляційні, нічим не підтверджені заяви на численних телевізійних ток-шоу сприйняти можуть.
Приміром, в Україні триває процес формування спроможних громад, які за своїми бюджетними можливостями будуть здатні забезпечити надання необхідних послуг своїм мешканцям, і взагалі розвивати свої території без втручання центру. Об'єднання добровільне і без примусу, як волає дехто. У кожного села є можливість обрати, до якого більш розвиненого населеного пункту воно може приєднатись. Та й чи може хтось уявити, що у нинішній Україні громаду можна примусити щось зробити, якщо вона цього не хоче? Це неможиво.
Ще одна "страшилка". Державні адміністрації зникають, замість них з'являться виконкоми, сформовані районними та обласними радами. Левову частку податків та повноважень Київ добровільно передає на місця. Водночас запроваджується інститут префекта з контрольно-наглядовими (за законністю) та координуючими функціями. Координувати він буде не місцеве самоврядування, а регіональні відділеня центральних органів влади! Ну не матиме кожна громада своєї залізниці, або поліції!
Смішно бачити в цьому загрозу, адже така сама посада префекта є у Франції, в одній з найбільш демократичних країн Європи. В Україні префекти будуть призначатися та звільнятися Президентом за поданням Кабміну. Тобто ані глава дежржави, ані Прем'єр-міністр не матимуть одноосібного впливу на них.
Ну і нарешті, Президенту надається право призупинити рішення органів місцевої влади, якщо воно створює загрозу національній безпеці та територіальній цілісності. І тільки! З одночасним зверненням до Конституційного Суду, який, власне, і вирішуватиме, так це чи ні. І лише в разі підтвердження Конституційним Судом виходу органу місцевого самоврядування за межі своїх повноважень, парламент призначає на цій території дострокові вибори.
Це точно "узурпація"? Чи банальна спекуляція, але з боку "критиків" Конституційної реформи.
Зараз законопроект щодо змін до Конституції знаходиться в парламенті, і лише від волі і сумлінності народних депутатів залежить, як скоро він буде направлений до Конституційного суду, а згодом затверджений конституційною більшістю Верховної Ради.
Все залежить від того, продемонструють депутати відповідальність, чи продовжуватимуть піаритись, нести нісенітниці та заробляти собі "бали" перед виборами у надскладний для країни момент.
Що ж. Можливо, люди, поки що, не звикли детально вивчати Основний закон, але "вираховувати" популістів та брехунів вони вміють, що неодноразово доводили.
Володимир Горковенко
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
