Кобзонгейт і Інтер-пшик. Розв’язка новорічного скандалу
Скандал навколо новорічної трансляції телеканалом "Інтер"концерту одіозних російських зірок дійшов логічного кінця. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення вирішила не позбавляти канал ліцензії, натомість винесла попередження.
За чинним законодавством після трьох попереджень Нацрада може ініціювати анулювання ліцензії телеканалу. Голова Ради Юрій Артеменко повідомив, що до такої санкції стосовно "Інтеру" вдалися вперше.
Засідання Нацради тривало кілька годин і місцями загрожувало перейти словесних від образ до рукоприкладства.
Щоби розібратися у питанні Інтеру, 1+1, ICTV, Тонісу та ТРК "України", - каналів, у трансляціях яких на новорічні свята з’являлися російські діячі, що закликали до порушення територіальної цілісності України, на засідання Нацради запросили представників цих каналів, а також СБУ, РНБО, Генпрокуратури, громадських активістів, медіа-експертів, представника Ради Європи Ольгу Сєдову та міністра інформаційної політики Юрія Стеця.
Корпоративний конфлікт
"Новогодний парад звёзд 2015", який вийшов на Інтері 31 грудня, став топ-темою першого дня 2015 року. Політики і члени Нацради засудили вихід шоу, де транслювали виступи Йосифа Кобзона, Олега Газманова та Валерії, які підтримали анексію Криму та сепаратистські республіки на Сході.
Цікаво, що увечері 1 січня показ телевізійного шоу засудили і журналісти новинної служби телеканалу, назвавши це "російським шабашем" та "антиукраїнською оргією".
Подібний демарш міг видатися дивним для телеглядачів, але не для знавців інтерівської кухні.
Свого часу, коли Інтер у Валерія Хорошковського був викуплений Дмитром Фірташем та Сергієм Льовочкіним, останній забрав собі новинний блок. Його "кухнею" займалася команда у складі Ігоря Шувалова, Назіма Бєдірова та Лаврентія Малазонії. А загальне управління каналу відійшло Ганні Безлюдній - людині Дмитра Фірташа. Конфлікт телевізійних команд почався ще до подій Майдану, але в часи революції переріс у війну. Взимку минулого року, коли Льовочкін публічно підтримав Євромайдан і звільнився з АП, Фірташ все ще намагався довести екс-президенту Януковичу свою толерантність. Після того як екс-президенту не сподобався один із сюжетів, команду Шувалова вигнали з Інтера. Повернулися вони на канал 22 лютого, в день втечі Януковича з країни, щоб, за висловом одного з менеджерів, "розчищати авгієві конюшні Безлюдної".
Команди працювали в різних офісах, і влітку, коли Безлюдна запровадила для "Інтера" дрес-код, Шувалов і Малазонія продовжили ходити в шортах. Бо їх правила каналу не стосувалися.
Фото з метеріалу "Дусі"
Але після новорічного демаршу директор НІС (структури, яка готує "Подробности") Бєдіров та головний редактор Малазонія були примусово відправлені Безлюдною у відпустку.
Про це на засіданні Нацради розповіла заступник голови Нацради Ольга Герасим’юк.
В свою чергу, в телефонному коментарі "Дусі" Бєдіров пояснив, що відпустка насправді була, але назвав її "добровільним сімейним відпочинком". Лаврентій Малазонія на зв’язок не виходив.
Щоправда, одразу після заяви Герасим’юк щодо примусового відсторонення від обов’язків керівників новин "Інтера", сайт телеканалу це заперечив. Мовляв, Ганна Безлюдна, як член Наглядової ради каналу "Інтер", відповідає за розвиток бізнесу і не може ухвалювати кадрові рішення стосовно окремої одиниці ТОВ "НІС". Керівництво каналу розцінило такі дії Нацради як навмисне нанесення шкоди діловій репутації та вимагало публічного спростування.
За інформацією INSIDER, Малазонія і Бєдіров в четвер вийшли на роботу після відпустки.
Багато з присутніх хотіли побачити на засіданні саму Ганну Безлюдну, але вона не прийшла. Керівник "Inter Media Group" замість себе надіслала листа, в якому пояснила, що через небезпеку повторення нападу на канал (3-го січня група молодиків у масках закидала камінням скляний вхід до приміщення телеканалу), служба безпеки "Інтеру" наполягала на тому, щоби вона залишалася в офісі.
- Дуже шкода, що пані Безлюдна особисто мусить захищати офіс телеканалу. Хотілося би почути її коментарі з приводу цих подій, - зіронізував голова Нацради Артеменко.
Напівзахисники "Інтеру"
Замість Безлюдної "Інтер" представляв юрист Тарас Прозоровський, але він не зміг прокоментувати ситуацію із раптовою одночасною "добровільною відпусткою" для двох керівників служби новин, пояснюючи, що "він правник" і не розбирається у внутрішній кухні телекомпанії.
Тоді Нацрада від питань "внутрішньої кухні" перейшла до проблем власності. На питання, чи є серед бенефіціарів телеканалу розшукувані особи чи ті, які знаходяться під домашнім арештом, Прозоровський зміг згадати тільки, що "згідно статуту Інтер є українською компанією".
Міністр інформполітики Юрій Стець зажадав, аби Нацрада звернулася до Генпрокуратури із вимогою знайти справжніх власників телеканалу "Інтер".
Крім адвоката інтереси Інтера захищав ще нардеп від Опоблоку Юрій Павленко, який зявив, що вважає нещодавню заяву голови РНБО Олександра Турчинова, в якій він вимагав позбавити "Інтер" ліцензії, спробою політичного тиску на її членів. Також він попросив не зводити ситуацію до "цькування одного каналу", а розробити рекомендації для усіх медіа.
Павленко наголосив, що 25% українців користуються супутниковим телебаченням, яке показує усі канали. І це питання теж потрібно врегульовувати.
- Давайте ми Павленка відправимо на орбіту, хай бореться із супутниками, - пожартував Стець.
Далі міністр став розглядати гіпотетичну можливість, що список ОппоБлоку посунеться на одне місце, якщо Павленко поїде зі спічем про свободу слова до Краматорську, де йому згадають часи Януковича.
Далі міністр запропонував депутату пригадати, що значило слово тиск за попереднього президента і пригрозив, що якби в країні вже діяла системи інформаційної безпеки, то половина висловів опозиції стала би приводом для кримінального переслідування.
Щодо неправомірності листа Турчинова, то Стець згадав час, коли той виконував обов’язки верховного головнокомандувача:
- Вечорами, ночами, в нього телефон розривався. Йому просто повідомляли: "Ще одна жертва, ще одна жертва…". Якби тоді було прийняте відповідне законодавство, то зараз би ми розмовляли інакше. Тому в даному випадку я не даю оцінку заявам Турчинова, як політика. В мене тільки одне прохання, коли ви кажете "Не спекулюйте" - це означає "не розпочинайте".
- Я в жодному випадку не оцінював Олександра Валентиновича, - зауважив Павленко. – Я говорив про лист Секретаря РНБО, як посадової особи. І ви не менше працювали на Януковича, ніж я.
На цій фразі міністр Стець, грюкнувши кулаками по столу, попрямував до Павленка, вигукуючи "Юра, як? Повтори, Юра, як!?"
Здавалося, дійде до рукопашної.
- Це ти працював у нього на службі, - закричав Стець.
- Уповноваженим з прав дитини…, так само як ти, - розгублено дивився Павленко на Стеця, який наступав на нього зі спини.
- Я? Де я?, - настирливо питав міністр.
Де, в парламенті, на телебаченні, - виправдовувався Павленко, який зрозумів, що промазав зі звинувачення.
- Знаєш що, друг мій.., - погрозливо вимовив міністр.
Але тут у сварку втрутився голова Нацради, який закликав присутніх до порядку. Стець сів на місце і невдовзі залишив залу засідань.
На якийсь час "Інтер" залишили і переключили увагу на канали Віктора Пінчука. Очільник StarLightMedia (що об’єднує СТБ, ICTV, Новий канал, М1,) Володимир Бородянський запевняв Нацраду в правомірності трансляції голосу Охлобистіна в одному із мультфільмів на каналі ICTV.
Але і він швидко перейшов на питання "Інтеру". Згадавши про високі рейтинги його новорічних передач, Бородянський вивів концепцію, за якою більшість українського суспільства – це "постсовєтські люди" і не можна забирати у них право на той контент, що вони самі обирають.
Тут в полеміку втрутився нардеп Микола Княжицький, який спитав, за кого турбується Бородянський - людей чи олігархів, яким належить канали.
- Канали залежать не від людей, а від 3-4 олігархів, які їм платять гроші, - пояснив Княжицький. - Це кілька людей, які обкрадають Україну, вклали все майно, телеканали для того, щоб підтримувати цю постсовєтську ідентифікацію, про яку ви казали. Чому ми маємо з цим миритися?
- А ви не спекулюйте! До чого тут Кобзон? Треба вчити наших людей. – роздратувався Бородянський і теж алишив засідання, повернувшись аж наприкінці.
Власники "під домашнім арештом"
Княжицький, який отримав слово, запропонував взагалі позбавити "Інтер" ліцензії. Це давня мрія депутата, і він нарешті отримав формальний привід, щоб її втілити. У Княжицького є давній зуб на власників каналу. Свого часу Княжицький дуже критикував роботу оператора цифрового мовлення "Зеонбуду", який вважав бізнесом головних олігархічних груп. Крім того, є конфлікт епохи Майдану. Депутат - друг Володимира Сівковича, якого команда Льовочкіна називає одним з головних винуватців розгону студентського Майдану. "Крім того, ми прилаштували багатьох журналістів з його TVi. Зараз вони - Княжицький, Турчинов, Пашинський - намагаються завести дружбу з Безлюдною, і з тіні порулити каналом", - вважає один з колишніх інтерівських менеджерів.
Княжицький нагадав, що канал розпочав мовлення у жовтні 1996-го року, проте на відповідний запит Нацрада відповіла, що жодного документу, що підтверджував би цей факт, не існує. До того ж, законодавство України містить чітку заборону на створення телерадіоорганізацій іноземними юридичними особами. Статутні ж документи "Інтеру" свідчать, що його засновником є ОРТ (теперішній російський "Первый канал").
Відповідно, якщо ліцензія видана із порушенням цієї норми закону, то вона не є дійсною. Княжицький натякнув, що порушення законодавства, в тому числі і з приводу національної безпеки, може тягнути за собою санкції, включно до анулювання ліцензії.
Проте Національна Рада вибрала "найбільш ліберальну" міру покарання у вигляді винесення телеканалу попередження.
Керівник комітету зі свободи слова Вікторія Сюмар вважає, що основною проблемою є не конкретна ситуація із Кобзоном, а ситуація неврегульованого законодавства в цілому.
- В списках персон нон-грата ми кожного не перерахуємо, має працювати здоровий глузд. Сьогоднішнє рішення абсолютно зважене. Воно могло бути набагато більш радикальним.
Схожі ситуації, як із "Інтером", були і у 1+1, ICTV, Тонісу та ТРК "Україна".
Проте вони визнали свої помилки і пообіцяли впорядкувати програмну сітку відповідно до нині існуючої ситуації, враховуючи статус Росії як країни-агресора.
Представниця "1+1" Тетяна Смірнова навіть виступила із ініціативою прибрати із власного ефіру так званих "персон нон-грата", законопроект про визначення яких для ЗМІ нещодавно запропонував Юрій Стець. Щоправда, таку ідею підтримав лише телеканал "Тоніс".
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
