Лише тиждень тому прихильники Гілларі Клінтон вже закуповувалися шампанським і готували переможні промови на вечір 8 листопада – день, коли в США відбудуться вибори президента. Загрузлий у скандалах Дональд Трамп вочевидь панікував, звинувачуючи пресу, політиків і виборчу систему в нечесності і погрожуючи не визнати підсумки голосування. З боку це виглядало досить жалюгідною спробою заздалегідь пояснити прийдешній електоральний розгром.

Відрив демократичного кандидата від республіканського перевалив за 10 відсотків – дистанція, яку в американських реаліях за пару тижнів подолати майже неможливо. Однак все ж і таке траплялося. Для цього явища є навіть спеціальний термін – «жовтневий сюрприз». Під ним зазвичай розуміють якусь подію, здатну порушити нормальний хід передвиборчої кампанії загалом, відправивши чинного фаворита в глибокий електоральний нокдаун (або навіть нокаут) в останні дні перед листопадовим голосуванням.

Схоже, у 2016 році саме це і сталося. Директор ФБР Джеймс Комі у п'ятницю 28 жовтня направив керівництву Конгресу лист, в якому оголосив, що його відомство відновлює справу про неналежне зберігання секретної інформації Гілларі Клінтон під час її роботи державним секретарем США. Своє рішення директор ФБР пояснив «знову виявленими обставинами»: його співробітники виявили значний обсяг інформації, що стосується справи раніше невідомої інформації, яку треба ретельно вивчити.

При цьому Комі спеціально зазначив, що поки сам не знає, чи є в цій інформації підстави для кримінального переслідування кого-небудь, включно з Клінтон. По суті, він просто повідомив Конгрес, що його підлеглі знайшли нові дані, які потенційно стосується закритої в липні справи, які потребують обробки. Одночасно Комі звернувся до суду за ордером, який дозволяє читати виявлені листи. Ордер ФБР отримало вже в понеділок.

Все описане вище – це лише сухий текст. Але в цій історії набагато важливіший майже детективний контекст історії, бо саме через нього в США і розверзлося суцільне політичне пекло.

На потенційно важливі дані слідчі ФБР натрапили зовсім випадково, розбираючи зовсім іншу справу – про педофілію і розтління малолітніх. Головним фігурантом і підозрюваним у цій справі проходить чоловік, якого звуть Ентоні Вінер – це колишній конгресмен від Нью-Йорка, якого в минулому називали «висхідною зіркою» Демократичної партії США. Зірка закотилася в 2011 році, коли з'ясувалося, що молодий на той момент політик вельми своєрідно проводить дозвілля. Він знайомився з жінками в інтернеті, розсилаючи їм малопристойні фотографії самого себе без штанів – у чому мати народила. Свої фото він супроводжував досить паскудними підписами.

Ця тактика знайомства довела його до лиха. Хтось впізнав на фото свого конгресмена, повідомив пресу про його захоплення, проримів скандал. Вінер спершу відпирався, але потім зізнався у своєму хобі, пішов з Конгресу і начебто навіть покаявся. Але ця історія його нічому не навчила. Через два роки його зловили саме за тим заняттям. Вся Америка потішалася над обраним ним псевдонімом – Carlos Danger (Карлос Зухвалий). Чомусь тоді він вирішив взятися за старе під час виборів на посаду мера Нью-Йорка. (Природно, з тріском провалився). І цього разу – як об стінку горохом. На початку 2016 року його знову викрили в розсилці своїх фото, але тут вже навіть скандалу не вийшло – всі від нього втомилися, включно з дружиною, яка зібрала речі і пішла від нього. Однак справа набула серйозного оберту у вересні поточного року, коли Вінера запідозрили в інтернет-домаганнях до 15-річної дівчини. А це за американськими законами вже кримінальна справа. До невдахи Карлоса прийшли слідчі, описали і заарештували його телефони, комп'ютер і айпед.

Вивчаючи вміст комп'ютера Вінера, слідчі шукали сліди дитячої порнографії, якісь вказівки на домагання до неповнолітніх тощо. Знайшли чи ні – не повідомляється. Зате вони, на свій подив, виявили, що через комп'ютер хтивого Карлоса пройшли близько 650 тисяч(!) електронних листів, адреси яких містили розширення, що вказують на участь в листуванні співробітників Державного департаменту і особисто Гілларі Клінтон.

Тут важливо відзначити: читати ці листи співробітники ФБР не могли і не мали права. Їхній ордер (і компетенція) на той момент стосувалися лише вінерівських утіх. Невідомо навіть, чи залишилися самі ці листи в пам'яті комп'ютера, оскільки достовірно відомо лише про виявлення «метаданих» - того, хто, коли, з якої адреси і кому надсилав лист. Однак, як стверджують фахівці, відновити вміст листів для техніків ФБР особливих труднощів не становитиме.

Звідки в комп'ютері колишнього конгресмена взялося все листування Державного департаменту США, гадати довго не довелося: дружина пішла від нього в 2016 році – не хто інша, як Хума Абедін – найближча соратниця Гілларі Клінтон з 2008 року, її «права рука» в усіх справах і особиста подруга. Під час роботи Клінтон державним секретарем пані Абедін формально значилася заступником глави апарату Держдепу, але насправді була другою людиною в цьому відомстві, лише звітуючи перед Клінтон. Крім того, Абедін дарували спеціальний статус, що дозволяє підробляти ще і в приватному секторі. В результаті вона отримувала одну зарплату від держави і ще три – в приватних компаніях, так або інакше пов'язаних з родиною Клінтонів.

Роль Абедін у житті і роботі начальниці настільки важлива, що в 2015 році її покликали свідком на слухання в Конгрес, під час яких розбиралися дії Клінтон під час теракту проти американського консульства в Бенгазі в 2012 році. Там з'ясувалося, що через Абедін йшла левова частка листування держсекретаря, вона була в курсі всіх державних таємниць, відомих її начальниці.

Як з'ясували американські журналісти, вилучений у Вінера комп'ютер подружжя використовувало на рівних. Теоретично, півдня він міг служити для вирішення важливих державних питань, після чого перетворювався в царство Карлоса Зухвалого з усіма, так би мовити, наслідками.

Утім, інтерес ФБР привернула не пікантна дихотомія, а дещо інша обставина: сотні тисяч листів Державного департаменту і його начальниці проходили через звичайний домашній комп'ютер, який може зламати навіть хакер-початківець. Зрозуміло, їхня левова частка особливого інтересу ні для кого не становить, проте напевно серед цього масиву могли затесатися і надсекретні документи. Крім того, Абедін раніше зізнавалася, що документи воліла роздруковувати вдома, а не на роботі, «де незручна система». Тому вона пересилала ці документи із секретної робочої адреси на свою особисту адресу в поштовому сервісі Yahoo, після чого вже друкувала їх удома. Абедін, щоправда, заявляла, що використовувала для цього тільки спеціально підготовлені, захищені комп'ютери і смартфони, однак зараз з'ясовується, що це не цілком відповідає дійсності.

Простіше кажучи, у ФБР з'явилися всі підстави вважати, що через звичайний комп'ютер пустуна-Вінера і звичайну поштову скриньку самої Абедін чотири роки перекачувалися всі американські зовнішньополітичні секрети. Причому сам Вінер, судячи з усього, не маючи ніякого допуску, володів можливістю читати листування своєї дружини. Це вже нагадує навіть не недбалість, а якусь диверсію проти національної безпеки США. (Тут, до речі, багато хто згадав, що мати Абедін живе в Саудівській Аравії і дотримується радикальних ісламістських поглядів, навіть журнал відповідний видавала).

Для того, щоб остаточно зрозуміти, чи створили дії Абедін загрозу національній безпеці США, треба прочитати хоча б частину держдепівських листів з «веселого» комп'ютера і проаналізувати їхній зміст. Для цього агенти ФБР вже отримали відповідний судовий ордер і вже приступили до роботи. Якщо там були серйозні секрети, то, спочатку, мабуть, доведеться заарештувати Хуму Абедін. З продовженням розслідування справа може дійти і до самої Гілларі Клінтон. Теоретично, це могло б статися в тому разі, якщо вона, наприклад, відправляла надсекретні дані на звичайну поштову скриньку Абедін – в тому ж Yahoo, наприклад.

Свої особисті поштові сервери, ноутбуки і смартфони часів роботи держсекретарем Клінтон вже знищила, докази звідти витягти неможливо. Але лептоп Абедін/Вінера і вся інформація з нього вже в руках ФБР, від неї позбутися не вдасться. Ситуація дуже серйозна. Реакція прихильників Клінтон – теж.

Демократи всіх мастей, регіонів і посад кинулися в люту атаку на директора ФБР, який повідомив Конгрес про відновлення розслідування. Його звинуватили в роботі на Трампа і Путіна, в незаконному втручанні в президентські перегони і навіть у скоєнні кримінального злочину. Тільки ледачий прихильник Клінтон не закликав домагатися відставки Джеймса Комі, наполягаючи на неймовірній огидністі його діяння. Всі основні ЗМІ, що так чи інакше підтримували Клінтон, почали спішно копирсатися в минулому Комі, намагаючись його не просто дискредитувати, а прямо-таки демонізувати.

Ще одна лінія контратаки. Табір кандидата від демократів голосно вимагав від ФБР негайно опублікувати підстави для поновлення справи, тобто щось таке з комп'ютера Абедін, що свідчило б про «злочинні» наміри або дії Клінтон.

Її люди розуміють, що вивчення пошти тільки почалося, тому, найімовірніше, нічого серйозного на неї поки знайти не вдалося. А якщо такої інформації немає, то і підстав для кроку Джеймса Комі немає, тому він має покаятися і піти. Хоча є і альтернативна версія. Багато оглядачів у США впевнені, що співробітники ФБР неофіційно читали пошту Абедін і без ордера. Причому, як свідчить ця версія, її зміст підтвердив найгірші побоювання директора Бюро – секрети були, і серйозні.

Підстави для такої думки цілком розумні. Комі розумів, що своїм листом до Конгресу він викличе несамовиту лють табору Клінтон, що приготувався вже святкувати перемогу. Він підставить під ніж всю свою кар'єру, якій точно настане край у разі її перемоги. Директор ФБР прекрасно знає, що таке серйозне втручання у виборчий процес з боку державного службовця його рангу – явище екстраординарне, що йде врозріз з американською політичною культурою та традицією. (До речі, за цей крок Комі перепало навіть від деяких прихильників Трампа – настільки він був незвичайний). Для такого втручання мають бути неймовірно вагомі причини. Тому тут залишається два реалістичні варіанти: або Комі несподівано з'їхав з глузду, або такі причини у виявлених ФБР документах є в наявності.

Ось хто зараз точно ризикує позбавитися розуму (від щастя) – так це Дональд Трамп, який вибрався з політичної коми. В кулеметній черзі своїх виступів перед прихильниками та пресою він не скупиться на похвали директору ФБР, називаючи його самого і його вчинок «мужнім», «рішучим», «таким, що вимагав сили волі». Трамп договорився навіть до визнання, що «система, можливо, не настільки вже і корумпована». Серед його прихильників справжній фестиваль: мітинги починаються і закінчуються радісним скандуванням гасла Lock her up! («Закрий її!»).

Популярність Гілларі Клінтон різко пішла на спад. Від нещодавньої переваги над Трампом у 12 відсотків зараз залишилося лише два, спадний тренд. За опитуваннями, близько третини прихильників Клінтон кажуть, що останні події знизили їхнє бажання голосувати за неї. Якщо побажання демократичного штабу здійсниться, і Комі опублікує компрометуючий її документ (або документи), то справа може повернути зовсім на лихе, у що республіканці все-таки досі не до кінця вірять у своє щастя і продовжують готуватися до перемоги Клінтон. Правда, вони не збираються захищатися від неї, а атакувати. В Конгресі вже всерйоз обговорюють ймовірність імпічменту Клінтон на підставі матеріалів з комп'ютера Вінера. Республіканці навіть не сумніваються, що серед 650 тисяч листів знайдеться щось таке, що викличе здивування і жах навіть у прихильників Клінтон. Крім того, вони обіцяють домогтися продовження слідства у цій справі, навіть якщо нова влада змінить директора ФБР.

Вже зараз юристи, які займаються конституційним правом, сперечаються, чи можна влаштовувати імпічмент президенту за злочини, вчинені до його (або її) вступу на посаду. Прецедентів таких немає, але й обмежень щодо термінів у правових документах не прописано. Незрозуміло також, чи може президент помилувати сам себе. Теоретично – так, може. Але з моральної точки зору це виглядало б зовсім вже негарно.

У будь-якому разі, зараз Вашингтон гуде, як розворушене осине гніздо. До виборів залишається лише тиждень, але ніхто зараз не наважиться точно передбачити, яким буде їхній результат. Ба більше, зараз все йде до того, що виборами ця історія не закінчиться, а плавно (або не дуже) перетече і в наступний рік. Навіть якщо Гілларі Клінтон зуміє 8 листопада вирвати перемогу, початок її президентства буде дуже непростим.

Іван Яковина