Троє з десяти фаворитів президентської кампанії зайшли в осінь яскраво
Ситуативний фаворит виборчої кампанії Юлія Тимошенко роками «тупцювалася» на соціальній тематиці: тарифи, субсидії, пенсії, зубожіння ітд. З 2014 року вона майже не помічала війни, не переймалася ані антиросійською, ані пронатівською чи євроінтеграційною тематикою. Новий сезон Тимошенко розпочала з двох виступів у Верховній Раді про НАТО і ЄС. Приправила їх критикою Порошенка за співпрацю з агресором і колаборантами. На вулицях Києва зарясніли нові борди Юлії Тимошенко про майбутнє в ЄС і безпеку України в НАТО.
Такий різкий перехід з соціального популізму у геополітичну проблематику має два пояснення: 1) Тимошенко пішла збирати освічений патріотичний електорат, який давно розгубила; 2) їй треба було дуже швидко і ефектно спростовувати свої «зв‘язки з Кремлем і Медведчуком». Друге пояснення видається пріоритетним. Прості, але зрозумілі Юлині заяви про НАТО і ЄС мали б якнайкраще сигналізувати про її антиросійську налаштованість. Є однак один важливий нюанс. Мислячий прозахідний і патріотичний електорат у великих містах цього разу не для Тимошенко. Вона має змиритися з цим. Їй доведеться битися з Ляшком за українське село і невеличке місто. Там НАТО, ЄС, а тим більше «народна конституція» чи новий «суспільний договір» - питання третього порядку, м‘яко кажучи.
Тема сильної президентської влади стає фірмовим ексклюзивом Олега Ляшка. Це грамотний розрахунок, коли одні політики пропонують ліквідувати цю посаду, а інші закликають обмежити повноваження Президента. На фоні Ляшка інші кандидати виглядатимуть дивно, бо балотуються на посаду, яку самі ж обіцяють або скоротити, або девальвувати. Ідея головного «радикала» легко зайде його потенційному виборцю: «все буде як у благополучних і сильних США; скоротимо посаду прем‘єра та інших дармоїдів, які підвищують тарифи на газ; за все в країні відповідатиме одна людина - Президент; я не боюся цієї відповідальності; коаліційні чвари і свинарник в Раді припиняться; депутатів у стійло, корупціонерів у тюрми, людям щастя». Все просто і зрозуміло. Тимошенко зі своїми «конституантами» і «суспільними договорами» начисто прогрАє своєму найближчому конкуренту Ляшку у цій заочній дискусії перед спільними виборцями села і малих міст. Бо їхній електорат чекає простих рішень.
Чинний Президент тривалий час має найгіршу електоральну динаміку з-поміж потенційних кандидатів. Все, що в нього залишилося, зосереджено передусім на Заході України. Саме тому вражаючий військовий парад, томос, ЄС і НАТО в Конституцію. Далі мав би бути закон про державну мову і все в цьому ж дусі. Стратегія штабу Порошенка очевидно побудована на тому, щоб за будь-що і будь-як проповзти у другий тур. А далі чинний Президент має стати ненайкращою, але альтернативою або реваншу, або дикому популізму, або непередбачуваності, яка також завжди лякала людей. Якщо так, то розрахунок зрозумілий - максимально консолідувати під себе базу Західної України і частково поборотися за більші міста у Центрі країни. Паралельно команда Порошенка буде мінусувати його конкурентів, щоб усі й надалі йшли на мізері.
Михайло Басараб
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
