Телевізор і влада. Як працює телемарафон зсередини та хто його курує

Володимир Зеленський чудово розуміє важливість медійного ресурсу в політиці. Власне, його персональна медійність, побудована за роки роботи на телебаченні, відкрила дорогу до президентства. 

Команда Зеленського це теж усвідомлює. Адже її більша частина раніше була пов'язана зі створенням, виготовленням та дистрибуцією телевізійного контенту. 

Коли Володимир Олександрович на початку осені минулого року почав задумуватися про перспективи ще одного президентського терміну, відсутність власних ЗМІ стала для влади справжнім викликом.

З цим твердженням, звичайно, можна сперечатися. 

Мовляв, телеканал "1+1" зробив із кіношного президента Голобородька реального президента Зеленського. Або що інші олігархічні ЗМІ готові підігравати владі, допоки вона буде владою. 

Але все це доволі крихкі конструкції. 

Минулорічний конфлікт Ріната Ахметова з президентом цьому наочний приклад: олігархи готові допомагати владі, допоки остання не порушує "понятійний договір", за яким крупний бізнес у цій країні працює більше 20 років. 

Як тільки влада намагається встановлювати свої правила, які можуть загрожувати існуванню олігархічного класу в країні, він застосовує свою важку артилерію. Підконтрольні політики та телеканали різко змінюють нейтральність на запальну критику. 

Так, конфлікт найбагатшого українця з президентом восени 2021 року яскраво простежувався в ефірах телеканалів "Україна" та "Україна 24", на яких відверто критикували владу та особисто Зеленського.

Показовою була напівпорожня студія "Шустер Live", у яку принципово відмовлялися приходити представники команди президента. 

Оточенню президента стало очевидно, що їм потрібні свої медіа. Однак, на відміну від попередників, в Офісі президента вирішили не створювати чи купувати нові телеканали, а закріпити контроль над державними.

Наприкінці минулого року заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко за державні кошти почав перезапуск телеканалів "Рада" та "Дом". 

Якщо "Дом" мав бути здебільшого розважальним телеканалом з новинними блоками, то "Раду" планували перетворити на цілодобовий інформаційний телеканал – "канал єдиної влади". 

24 лютого всі плани стали неактувальними. Але у той же час з'явилися нові можливості. 

З початком повномасштабної війни керівники найбільших телевізійних холдингів самоорганізувалися та запропонували владі створити єдиний телемарафон. 

"Відразу стало зрозуміло, що треба мовити 24/7. Це дуже непросто, бо треба швидко і повністю переформатовувати всю сітку телеканалів, часу немає, плюс небезпечно, якщо, не дай Бог, ракета прилетить чи впаде сигнал", – пригадує в розмові з УП продюсер одного з телеканалів, що бере участь у телемарафоні. 

"Ми зрозуміли, що значно ефективніше буде найбільшим холдингам об'єднатися, поділити ефір по кілька годин і в разі чого страхувати один одного. Спочатку поговорили на рівні керівників каналів, а потім вже звернулися до Ткаченка з пропозицією. Він пішов з цим нагору", – пояснює співрозмовник. 

У перші тижні повномасштабної війни єдиний телемарафон був виправданим та виконував функцію інформаційного захисту від російської пропаганди та мобілізовував населення. 

Однак з часом він перетворився на звичайний інформаційний канал з елементами не дуже якісної контрпропаганди та відсутністю найменшої критики представників влади.

Через це все частіше складається враження, що після 24 лютого команді Зеленського більше не потрібно перезапускати якісь державні чи недержавні телеканали. Їм потрібно зберегти телемарафон на якомога довший час.

"Українська правда" дізнавалася, як насправді працюють "Єдині новини", хто координує його роботу, та які ще продукти випускає держава для формування українського наративу за кордоном.

 

UA разом

Телемарафон на загальнонаціональних каналах вперше запрацював не 24, а 16 лютого. 

Той день президент оголосив Днем єднання, адже західні розвідки попереджали, що росіяни можуть розпочати велике вторгнення в Україну 16 лютого. 

По суті, того дня великі телеканали об'єдналися з ініціативи влади заради демонстрації єдності та задля заспокоєння людей. Нічим особливим ті ефіри не запам'яталися, однак механіка співпраці була протестована. 

25 лютого марафон під назвою "Єдині новини" створювався на базі каналу "Рада", до якого приєдналися ІСТV, "1+1", "Інтер". Згодом до марафону долучилися "Україна" та Суспільне. 

Якби такого об'єднання не сталося, в ОПУ розглядали можливість транслювання на всіх телеканалах ефіру "Ради". 

Річ у тому, що закон про воєнний стан дозволяє владі використовувати ЗМІ для військових потреб. 

"Тимошенко обговорював з Матяшем (людина Кирила Тимошенка, неформально менеджерить канал "Рада" – УП), що, напевно, доведеться "Раду" включити повсюди. Але потім Кирилу подзвонив Ткаченко і сказав, що є така пропозиція від каналів", – розповідає УП один із впливових депутатів "Слуги народу". 

Суть "Єдиних новин" полягає у тому, що медіагрупи ділять між собою по декілька ефірних годин на день, які транслюють всі шість центральних телеканалів. Таким чином забезпечується цілодобова і безперебійна трансляція марафону. 

Наразі ефірний слот для медіагруп щоденно складає по шість годин на кожну. Окрім цього, кожен із каналів по черзі має готувати підсумковий випуск новин, який транслюють щоденно з 20 до 21 години. 

"Я взагалі вважаю, що марафон – одне з кращих рішень влади. По-перше, це координація усіх топових медіаменеджерів. По-друге, це координація з владою. По-третє, це координація по спікерах, щоб люди не повторювалися кожному по шість разів і економили свій час", – пояснює УП один із керівників медіахолдингу марафону, який попросив не згадувати його імені у матеріалі.

Але хто ж ті люди, які стоять за наймасштабнішою телетрансляцією в історії сучасної України? 

Це вже згадуваний міністр культури та інформаційної політики Олександр ТкаченкоВладислав Матяш, який представляє канал "Рада" та Кирила Тимошенка водночас, гендиректор "1+1 media" Ярослав Пахольчук, гендиректор StarLightMedia Олександр Богуцький, голова правління НСТУ Микола Чернотицький, гендиректор холдингу "Медіа Група Україна" Євгеній Бондаренко, директор ТОВ "Національні інформаційні системи" (виготовляє інформпродукти для "Інтера" – УП) Назім Бедиров та гендиректор Inter media group Ганна Безлюдна.  

Раніше до цієї групи входила голова Нацради з питань телерадіомовлення Ольга Герасим'юк, однак в останній місяць майже не бере участі в обговореннях через регулярні відрядження.

Кілька разів на тиждень такий склад людей зустрічається по відеозв'язку. 

"Перші тижні ми робили все з коліс. Обговорювали, що можемо показувати, як взагалі робити ці новини, як діяти, якщо повітряна тривога, ділилися, де і в кого знаходяться запасні студії по країні. Тобто дуже чіткі організаційні питання", – пояснює не під запис один із учасників цих відеодзвінків.

"Зараз це більш такі візіонерські речі – типу, а чи добре, що ми зараз показуємо якусь тему в такому тоні. А як нам підняти дух людей. А як змінити сітку мовлення, бо новини набридають", – додає співрозмовник. 

Планування контенту та включок відбувається на інших онлайн-нарадах, де присутні редактори телеканалів, що входять у єдиний телемарафон. На них так само є Олександр Ткаченко. 

"Роль Саші – це координатор між владою і медіа. Матяш – скоріш за все так само, тому що це людина Кирила. Тобто на Банковій у деталях знають, що ми обговорюємо. Напевно, так має бути під час воєнного стану", – невпевнено каже топовий менеджер одного з телеканалів.  

Цікаво, що у березні до "Єдиних новин" могли приєднатися також телеканали "Прямий" та "5 канал", які орієнтуються на Петра Порошенка. 

Про це навіть йшли серйозні переговори на рівні п'ятого президента України з керівником фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією. 

Однак обидві сторони насправді не до кінця щиро прагнули досягти результату в цих перемовинах.  

Спершу команда Порошенка не хотіла брати участь у марафоні, тому що розуміла, що люди шукатимуть альтернативу марафону й таким чином "Прямий" і "5-й" зможуть наростити аудиторію. 

Після того, як Зеленський увів у дію рішення РНБО "Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану", стало зрозуміло, що у каналів можуть виникнути проблеми – вони демонстрували готовність до медійної співпраці. 

З іншого боку, на Банковій не хотіли, щоб менеджемент каналів, близьких до Петра Олексійовича, був допущений до внутрішньої кухні марафону, де обговорюються зокрема й достатньо чутливі теми. 

Був і третій фактор – це інші учасники "Єдиних новин".

"Ми насправді запитали керівників холдингів – беремо канали Петі у банду? А вони кажуть: "Та не треба їх нам тут". Розумієте, це ж ринок. Медіаменеджери розуміють, що якщо взяти канали Петі у сітку найбільших каналів, то вони самі виведуть їх з другої у першу лігу. А нащо їм це треба?" – зізнається УП один із членів команди президента. 

Врешті-решт три канали не просто не потрапили до марафону, а взагалі зникли з цифрового мовлення. 

"Рішення про відключення є цілковито й однозначно незаконним, оскільки не існує жодного документа, який би давав підстави концерну РРТ вночі відключати телеканали від мовлення", – обурювався менеджмент цих телеканалів у відкритому листі. 

Відтак "Прямий", "5-й" та "Еспресо", який орієнтується на депутата фракції "ЄС" Миколу Княжицького, продовжують мовити лише по кабельному телебаченню та в інтернеті.

Марафон зсередини

У єдиному телемарафоні немає цензури у чистому вигляді. 

За даними УП, на самому початку між гендиректорами та владою було домовлено, що на ефірах бажано включати якомога менше політиків та обов'язково уникати проросійських експертів. 

Табу на політику не розповсюджується на ОПУ, Кабмін, керівництво Верховної Ради та керівників комітетів, більшість з яких є представниками "Слуги народу". 

Як виняток час від часу на каналах все одно вмикають представників інших політичних таборів.

Наприклад, в слотах "плюсів" можуть підключити в ефір представників партії "За майбутнє", яка є близькою до Ігоря Коломойського. 

В слотах "України" хоч і рідко, але кілька разів спілкувалися з Юлією Тимошенко. В слотах "Інтера", що належить Сергію Льовочкіну та Дмитру Фірташу,  з'являлися представники забороненої партії ОПЗЖ.

Всі канали обов'язково беруть у свої слоти брифінги ОПУ, щоденні звернення президента, соціальні ролики, а у вечірній час – "Байрактар news", який виготовляє "Квартал 95".  

"Немає якоїсь установленої заборони по спікерах. Є самоцензура, як і в кожного зараз, що щось краще не показувати, бо може нашкодити. Ткаченко був би не Ткаченком, якби він не намагався тягнути ковдру на себе, тому, звичайно, він якісь побажання передає типу: "Менше показуйте Арестовича, менше Кіма, бо їх забагато". 

Але він же не може наказувати, ми його тридцять років знаємо. Ну ок, взяли до відома, будемо самі вирішувати, що нам робити", – пояснює УП один із найбільших медіаменеджерів країни. 

У розмові з УП міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко спростував твердження, що він передавав вказівки телеканалам когось показувати чи не показувати в ефірах. 

Тим не менш, за даними УП, від ОПУ надходили прохання телеканалам щодо висвітлення деяких тем та спікерів. 

Зокрема, перед виходом захисників "Азовсталі" з заводу, телеканали просили менше висвітлювати цю тему, щоб збавити градус у суспільстві та щоб вихід захисників відбувся благополучно. 

Так само, кілька місяців тому лунали прохання, щоб в ефірах менше з'являвся секретар РНБО Олексій Данілов, який робить гучні заяви про війну з Росією, не погодивши їх з ОПУ. 

За словами членів команди президента, його висловлювання "могли нашкодити переговорному процесу".

Однак найбільша проблема телемарафону в тому, що він занадто однотипний і складається з новин та включок різного роду спікерів. 

Як влучно сказав у розмові з УП один із власників каналів, що входить у "Єдині новини": "А нащо мені дивитися телик? Я і так знаю, що там скажуть". 

Відповідно й керівники медіахолдингів, і Ткаченко, і медійники ОПУ цю проблему розуміють. 

Наразі вони обговорюють, як можна розбавити ефір і в якому тоні комунікувати далі з аудиторією, зважаючи на те, що війна затягується. 

"На початку ми трохи перегнули з емоціями, тому що людям треба було дати відчуття надії на перемогу. Нам це вдалося, але воно трохи вийшло з-під контролю. Далі було складно вирулювати і збавляти хід. Тому зараз почали говорити й про смерті героїв, про руйнування і таке інше. Тобто намагаємося показувати реальність, хоч це й важко", – пояснює один із медійників у "Слузі народу". 

Найближчими місяцями в телемарафоні з'являться документальні фільми, лайфові історії про героїв: військових, медиків, рятувальників, а також концерти. 

Наприклад, минулої неділі в ефірі "Єдиних новин" ввечері транслювали концерт Вєрки Сердючки з метро. 

 

***

Крім "Єдиних новин" у держави є ще додатковий інструмент за кордоном – це російськомовний телеканал "Freedom". 

Він був створений навесні на базі каналу іномовлення UATV. За аналогією з телемарафоном, у роботі "Freedom" беруть участь медіагрупи StarLightMedia, "Інтер", "1+1" та "Україна", які поділили ефірні слоти. 

Аудиторія телеканалу – російськомовні глядачі по всьому світу. 

Курує цей проєкт колишня гендиректорка каналу "Дом" Юлія Островська, яка раніше працювала директоркою з виробництва в студії "Квартал-95".

Контент "Freedom" достатньо дивний – зранку це ефірна студія "УНІАНу", де ведучі спілкуються з різними гостями, перериваючись на сюжети антиросійської пропаганди в маніпулятивному стилі програми Гроші".

Під вечір – це класична студія з включками гостей. Спікери студії зазвичай є російськими опозиціонерами, критиками путінського режиму або колишніми російськими чиновниками та депутатами Держдуми. 

Якщо контент "Freedom" не матиме успіху, це не заважатиме згодом змінити ціль та аудиторію телеканалу. 

З початку повномасштабної війни за кордон виїхало кілька мільйонів українців. Так, частково люди повертаються, але в більшості випадків залишаються за межами країни. 

За потреби влада зможе використати майданчик іномовлення для комунікації з українцями за кордоном задля політичних цілей в майбутньому. 

Кожна війна закінчується мировими угодами. У нашому випадку, закінчиться також і виборами. Як ці вибори будуть відбуватися і коли – ніхто й гадки не має. Але вони точно будуть. 

Можливо, звучить цинічно, але війна подарувала Зеленському та його оточенню те, про що вони раніше і мріяти не могли – контроль над найбільшими телеканалами країни. 

І цей контроль залишатиметься у них щонайменше до кінця війни. 

Звісно, зараз згуртованість та інформаційна безпека надзвичайно важливі. 

Але крім національної безпеки, у влади є ще й купа інших завдань. Наприклад, піарні чи політичні. Це стосується й боротьби з опонентами, й утримання високого рівня довіри в суспільства. 

Хто ж заборонить у час війни їм ці завдання вирішувати?

"Знаєте, я добре пам'ятаю, як починалися темники у медіа. Есдеки спочатку хотіли щось пояснити журналістам – що правильно, а що ні. Згодом з'явилися дрібні прохання. Потім вже не дрібні й далі знаємо, чим все закінчилося.  

Не хочу залякувати чи нагнітати, але у цьому й полягає найбільша загроза телемарафону. Не можна, щоб контроль влади перетворився на норму для ЗМІ", – резюмує в розмові з УП один із відомих медіаконсультантів. 

Источник: 
PRпортал