«Сплячка» суспільства породжує політичних монстрів. Вибори в Болгарії
Місцева еліта ламає голову над тим, як змусити свій електорат приходити на виборчі дільниці
У Болгарії пройшли загальні місцеві вибори і референдум, на якому громадянам пропонувалося відповісти лише на одне питання: чи згодні вони голосувати дистанційно, електронним способом. Вибори самі по собі, як, власне, і референдум, нічим особливо не відрізняються від виборчих кампаній постсоціалістичних держав: бійки, скандали з підкупом виборців, компромати, що вкидаються в ЗМІ, та інша супутня атрибутика. І тим не менше, немає лиха без добра.
АМЕРИКАНСЬКІ ГІРКИ
На виборах у Болгарії проявилися певні контури індивідуальності, які молодим демократіям в Україні, Молдові та інших країнах можна «взяти на олівець». Країні ніяк не вдається перемогти головне «зло» - пасивність. Це стосується не тільки виборців, але й усього громадянського суспільства, особливо під час місцевих виборів. Основна причина низької явки виборців, на думку більшості політологів і знавців виборчих кампаній, полягає насамперед у відсутності агітаційного професіоналізму. Електорат найчастіше «просвіщають» у межах однієї, окремо взятій області, а не в масштабах усієї країни. На цю «недугу» страждають як ГЄРБ (Громадяни за європейський розвиток Болгарії), так і Реформаторський блок, і Рух за права і свободи та інші, які набрали солідну кількість мандатів на минулих виборах. І якщо одна з правлячих у Болгарії партій - ГЄРБ проблему з організацією загальнонаціональних кампаній поступово долає, то результати щодо інших політформувань на кшталт «американських гірок»: в одних областях кількість відданих за них голосів «злітає», а в інших начебто б про них уперше чують.
Лише правлячій партії вдалося отримати відносно рівний результат у всій Болгарії, і кількість відданих за неї голосів сягнула одного мільйона, а з огляду на те, що в країні загальна кількість громадян з правом голосу становить трохи більше ніж 6 мільйонів, цифра значна. Однак не менш значне число становили ті, хто на вибори не з'явилися, а пасивність, точніше «сплячка» громадянського суспільства, як образно висловився болгарський політичний аналітик Петир Штурм Константинов, завжди породжує в країні політичних монстрів.
БІЙКА З РОСІЙСЬКИМИ АКЦЕНТОМ
Складно з упевненістю визначити, кого саме він зараховує до політичних монстрів, але, найімовірніше, приводом для таких гірких висновків стала епатажна поведінка лідера націоналістичної проросійської партії «Атака» Волена Сидерова, який влаштував справжню бійку в самому центрі Софії, у Національному інституті театрального мистецтва (видео). На думку Сидерова, саме в цьому навчальному закладі знаходиться «головний притон болгарського наркобізнесу». І щоб викорінити це зло, після закінчення голосування на місцевих виборах, він влаштував бійку в холі театрального інституту. За що отримав «відповідь» від одного з присутніх. Тільки втручання поліції допомогло уникнути серйозніших зіткнень.
Утім, «кулачні бої» на виборах у Болгарії не рідкість. Хтось кулаками намагається підняти собі й партії рейтинг, який дещо похитнувся, а хтось використовує цей давній метод з'ясування стосунків, щоб висловити свою незгоду з результатами виборів. Адже скривджених зазвичай жаліють, а «скривджених» владою - подвійно.
Дехто спробував представити інцидент з Сидеровим як випадковість, однак випадковість - у політиці велика рідкість. За будь-якими діями політиків завжди проглядаються їх «таємні» наміри. На думку болгарського аналітика Олександра Кьосева, поведінка депутата Сидерова, швидше за все, мала іншу мету: «розворушити містян» і влаштувати масові заворушення в Софії. А там «як піде». Експерт закликає при цьому і ЗМІ, і політичний клас, і правоохоронні органи, сконцентруватися на серйозніших проблемах болгарського суспільства, а не займатися безкоштовною рекламою неадекватних політиків.
ДЕПУТАТСЬКИЙ ІМУНІТЕТ І ГАЙДУКИ
Однак бійка за участю депутата парламенту «розкрила» ще один «нарив» на тілі суспільства і висунула на перший план не менш нагальну проблему, і не лише в Болгарії: наявність імунітету в народних обранців. Вельми часто, влаштовуючи ті чи інші провокації, вони, немов страуси, «ховають голову», але в цьому випадку не в пісок, а в «парламентську недоторканність». Спочатку парламентарі заговорили про необхідність зняття депутатського імунітету з Сидерова (на вимогу генеральної прокуратури, яка має намір відкрити кримінальне провадження щодо нього), що спричинило за собою акцію протесту біля парламенту (видео). А за добу після інциденту в Болгарії заговорили про необхідність зміни конституції з тим, щоб усі депутати були позбавлені парламентського імунітету. Безпосереднім ініціатором змін виступила голова Народних зборів Цецка Цачева.
Сам «герой дня», що спровокував «принцип доміно», який загрожує позбавленням недоторканності всім парламентаріям, обрушив свій політичний гнів на владу, звинувачуючи її в бездіяльності стосовно мігрантів і закликавши громадян відродити гайдукський рух.
ПРОВАЛЕНИЙ РЕФЕРЕНДУМ
Що стосується недільного референдуму про дистанційне електронне голосування, то спочатку планувалося включити до бюлетенів ще одне питання - про обов'язкову участь громадян у виборах. Пізніше, утім, було вирішено це питання зняти, оскільки вибори, чи то парламентські, чи місцеві, є не що інше, як свобода волевиявлення, а відмова від участі в них - теж своєрідний «вибір» кожного з громадян. Парадоксально, але факт: понад 70% виборців (з тих, що взяли участь у голосуванні) погодилися з електронним голосуванням. Але референдум було визнано таким, що не відбувся. Незважаючи на оприлюднене напередодні дня голосування звернення президента Болгарії до громадян із закликом «вийти і сказати своє слово», інертність суспільства подолати не вдалося: якщо на загальних місцевих виборах вона склала трохи більше ніж 40% виборців, то явка на референдумі не перевищила і 30% порога.
У законі про вибори є стаття, згідно з якою, якщо на референдумі проголосувало менше громадян, ніж на попередніх парламентських виборах, то плебісцит автоматично вважається таким, що не відбувся. Саме так і сталося: явка на референдумі була на 18% нижчою, ніж на попередніх парламентських виборах.
Але, як виявилося, не все втрачено. І на цей випадок у законодавстві Болгарії «приготовано» статейку: якщо референдум провалився через явку, але громадяни відповіли при цьому позитивно (а воно так і було!) на зазначене в бюлетенях запитання, то остаточний вердикт виносить парламент Болгарії - Народні збори.
І тепер усю відповідальність покладено на парламентаріїв. Саме їм належить вирішити, давати право громадянам голосувати віддалено чи все ж продовжувати користуватися випробуваним методом - паперовими бюлетенями, не шкодуючи ні паперу, ні бюджетних грошей.
Зинаїда Гурська, Укрінформ
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
