Популізм випробує свої сили в Аргентині, наступною може бути Бразилія
Крістіна Фернандес де Кіршнер, найбільш недавнє втілення потужного аргентинського популізму, має шанси здобути перемогу на праймеріз, які пройдуть в неділю (13 серпня), а це буде означати її повернення на політичну авансцену лише через 20 місяців після невдалої спроби просування свого наступника на президентських виборах.
Її перемога позначиться не тільки на ситуації всередині країни. Незважаючи на всі відмінності, що існують між Аргентиною і Бразилією, ця подія може стати прелюдією до аналогічного повернення популізму на бразильських виборах 2018 року, чи то Луїса Ігнасіо Лули да Сілва чи якогось іншого представника цього багатогранного руху.
У дослідженнях, присвячених Paso (відкритим, синхронним і обов’язковим попереднім виборам), які є фактично генеральною репетицією безпосередньо виборів (в даному випадку йдеться про заплановані на жовтень вибори до законодавчих органів, на яких буде обиратися третина Сенату, або 24 місця, а також 127 депутатів – у цілому 257 осіб), Крістіна з невеликим запасом випереджає своїх конкурентів, це правда.
На Paso ніхто не виходить остаточним переможцем – на цьому етапі визначають тільки партії, які можуть брати участь у виборах, а також кандидатів, яких вони зможуть висунути. Лише партійні об’єднання, які набрали 1,5% голосів, отримають право брати участь в дійсних виборах.
Тобто, навіть якщо Крістіна, кандидат в Сенат, набере найбільшу кількість голосів на праймеріз, немає жодних гарантій того, що її оберуть в жовтні (і ще менша ймовірність – що вона стане президентом у 2019 році).
Проте її перемога на попередніх виборах «надзвичайно негативно вплине» на уряд президента Маурісіо Макрі – так вважає оглядач «La Nación» Луїс Мажула (Luis Majul): «негативні наслідки, які можуть відбитися на ситуації всередині країни і за її межами, вплинути на реальну економіку, фінансовий сектор, а також на іноземних інвесторів і ринки».
Саме виходячи з цього спостереження, ми можемо провести певні паралелі з Бразилією. Макрі та Мішель Темера змінили так званих президентів-популістів і зараз намагаються слідувати ліберальному курсу на противагу політиці економічного втручання своїх попередників. Саме між цими протилежними політичними програмами і належить вибирати виборцям у Бразилії і Аргентині.
Поки що Макрі нічим похвалитися, особливо якщо порівняти його результати з показниками минулого року Крістіни при владі (2015): аргентинський дохід на душу населення скоротився з 14854 доларів США в 2015 році до 12507 доларів в 2016 році; за той же період безробіття зросло з 7,1% до 8,4%, а інфляція – з 26,9% до 41%.
Економіка, яка в 2015 році зросла на 2,6%, минулого року знову впала на 2,2%. Правда цього року спостерігається незначне зростання (Cepal прогнозує показник в 1,1%, хоч це не багато, але все ж рух вперед).
Зрозуміло, приписувати погані результати лише Макрі невірно; почасти вони обумовлені вирішенням проблем, що дісталися від уряду Крістіни. Однак для переважної більшості виборців має значення не наукове пояснення їх бід, а порожнеча, яку вони відчувають у своїх кишенях.
Так, в Бразилії нікого не хвилює, що безробіття за великим рахунком є спадщиною уряду Ділми; всі обурені тим, що Темера не в змозі істотно знизити рівень безробіття – що багато в чому пояснює його вкрай низьку популярність в країні.
Факт в тому, що праймеріз, які призначені в Аргентині на неділю, виміряють силу популізму – цього одвічного персонажа, як у наших сусідів, так і в самій Бразилії.
Кловіс Россі (Clóvis Rossi), Folha de S.Paulo, Бразилія
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
