"Податок на Google": чи зростуть ціни на сервіси Netflix, Apple, Google чи Facebook

Близько 3 млрд грн щорічно буде отримувати держбюджет від технологічних гігантів Facebook, Google, Apple, Microsoft, Netflix та інших в якості податків.

Таку оцінку дає голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев.

Він став головним ініціатором і співавтором прийнятого в першому читанні законопроєкту, який зобов’язує міжнародні компанії сплачувати ПДВ за надання електронних послуг в Україні. В багатьох країнах світу такого типу податок отримав назву "податок на Google".

Проте в соціальних мережах ця ініціатива отримала шквал критики з боку рядових користувачів. Вони вважають, що тепер Facebook, Google, Apple, Microsoft, Netflix підвищать на 20% (на розмір ставки ПДВ) ціни для українців на свої продукти і сервіси.

Користувачі також обурюються тим, що в обґрунтуванні законопроєкту автори наводять приклади схожих законодавчих ініціатив в Російській Федерації і Білорусі, а не законотворчість країн Західної Європи.

Чи дійсно варто очікувати 20%-вого зростання цін на всі послуги технологічних гігантів? Як держава буде примушувати і контролювати сплату податків? Як на подібні ініціативи світові гіганти реагують в інших країнах світу, - в матеріалі Європейської правди

Світ проти технологічних гігантів

В країнах Західної Європи "податок на Google" в тій чи іншій формі існує вже багато років. Раніше під цим визначенням переважно мався на увазі податок, які міжнародні ІТ-компанії повинні були платити в бюджет країни, де вони отримали прибуток, тобто податок на прибуток.

Проте на початку 2010-х років в західних країнах почали виникати гучні скандали, коли в результаті розслідувань ЗМІ з’ясовували, що ІТ-гіганти отримують в певних західних країнах мільярдні прибутки, однак за допомогою складних бухгалтерських схем платять податків з прибутку лише на кілька мільйонів.

Наприклад, в 2012 році представники бюджетного комітету парламенту Великобританії звинуватили американські компанії Amazon, Google і Starbucks в тому, що ті на формально законних підставах ухиляються від сплати податків в британський бюджет, повідомила Daily Telegraph.

Для виведення зароблених на території Британії коштів компанії використовують складні бухгалтерські схеми, які парламентарії називають "цинічними і несправедливими".

Член парламенту Великобританії від Консервативної партії Чарлі Елфік зазначав, що транснаціональні компанії недоплачують в британську казну мільярди доларів. Один тільки Google, за його підрахунками, у 2011 заробив в Британії 2,5 млрд фунтів стерлінгів, а сплатив податків лише 3,4 млн фунтів, або 0,4%. При цьому середньосвітова ставка податку для Google становить приблизно 21%.

Після історії у Великобританії з ухилення ІТ-компаній від оподаткування, скандал виник у Франції. Сенатор Філіп Маріні (Philippe Marini) у 2012 році представив законопроект, що передбачає оподаткування інтернет-компаній, які отримують великі прибутки у Франції.

У 2011 році Apple, Google, Amazon і Facebook отримали на території цієї країни майже 3 млрд євро прибутку, сплативши з них лише 4 млн євро. Це в 100 разів менше, ніж заплатили б компанії, чия штаб-квартира знаходилася у Франції.

У 2013 році розгорівся скандал навколо Facebook: стало відомо, що соцмережа використала "подвійну ірландську" схему уникнення від сплати податків, що дозволило її ірландському підрозділу за підсумками 2012 року сплатити лише 1,9 млн євро при виручці в 1,79 млрд євро.

Примітно, що великі ІТ-компанії отримують обвинувачення в ухиленні від сплати податків і на батьківщині. Наприклад, в лютому 2020 року податкове управління США звинуватило Facebook у несплаті податків на понад 9 млрд дол, подавши відповідний позов до суду Сан-Франциско. Іронія в тому, що за версією фіскалів Facebook ухилився від сплати податків за допомогою своєї ірландської "дочки".

Серія гучних скандалів привернула увагу світового суспільства до нової реальності, коли міжнародні ІТ-гіганти Apple, Google, Amazon, Facebook, Microsoft та інші минуючі митні кордони за допомогою інтернет-технологій працюють на ринку будь-якої країни, отримують мільярдні прибутки, проте платять надзвичайно мало податків в місцеві бюджети.

Скандали завдали міжнародним ІТ-компаніям значної репутаційної шкоди, а національні уряди почали інтенсивно розробляти зміни в податкові правила, які б відповідали сучасним реаліям і дозволяли більш ефективно адмініструвати і стягувати податки з прибутків ІТ-компаній.

З удосконаленням правил оподаткування діяльності міжнародних ІТ-компаній останні були вимушені піти на певні поступки.

Так, Facebook у 2017 році оголосила, що змінить структуру оподаткування таким чином, щоб платити більше податків у тій країні, де вона отримує доходи. Тоді соціальна мережа пообіцяла з 2018 року перейти до структури, при якій рекламні доходи, які вона отримує в певній країні, будуть відображатися на балансі локальних підрозділів, а не в Ірландії, де розташована міжнародна штаб-квартира Facebook.

У 2019 році Google погодилася заплатити майже один мільярд євро, щоб припинити розслідування, яке кілька років велось проти компанії у Франції. В цій країні компанію обвинуватили в тому, що вона платить занадто мало податків, в той час як більша частина її доходів в Європі проходить через філію Google в Ірландії.

Одночасно міністр економіки Франції повідомив про винесення на розгляд уряду законопроекту про оподаткування транснаціональних технологічних компаній, в першу чергу тих, які входять до "великої четвірки", – Google, Amazon, Facebook і Apple.

В Італії у 2019 році був схвалений проєкт бюджету на 2020 рік, який передбачав новий податок для цифрових компанії. Такі компанії як Facebook, Google та Amazon зобов'язали сплачувати 3% з інтернет-транзакцій.

Український досвід

В Україні про введення "податку на Google" Данило Гетманцев заговорив ще у 2016 році. Тоді на платформі Taxlink.ua він заявив, що таке оподаткування запровадити не тільки можливо, але й необхідно.

"Великі міжнародні корпорації, що провадять діяльність в мережі Інтернет абсолютно свідомо ухиляються від оподаткування, використовуючи прогалини у національному податковому законодавстві. Йдеться про шалені гроші! Це є несправедливим для громадян та збитковим для бюджетів, а отже, прямо суперечить національним інтересам", – зазначив тоді Гетманцев.

Пізніше Гетманцев пройшов в парламент від партії "Слуга народу", став головою податкового комітету і вже в грудні зареєстрував проєкт закону, що вносив відповідні зміни в Податковий кодекс.

В травні 2020 року він заявив, що Facebook та Viber готові до запровадження ПДВ для електронних послуг, які надають нерезиденти українським громадянам.

"Треба приймати (закон. – ЕП) якнайшвидше. Що тут обговорювати? Вони надають послуги не першої необхідності. Сплачувати повинні нерезиденти, які будуть робити це із задоволенням. Ми з Facebook зустрічалися і з Viber зустрічалися. Вони готові це робити (платити ПДВ. – ЕП). Facebook заявив, що він сплачує ПДВ в 20 юрисдикціях і він готовий робити це тут. У них є готові інструменти для цього", – сказав він.

В жовтні відбулась "реінкарнація" законопроєкту, але під іншою назвою. Минулого тижня парламент прийняв документ у першому читанні.

Що пропонує законопроєкт

В коментарі ЕП Гетманцев заявив, що законопроєкт створює спрощений і фактично добровільний порядок сплати ПДВ нерезидентами.

"Ми вводимо простий механізм для нерезидентів для сплати цього податку. Тобто, вони можуть тут зареєструватися в електронному вигляді, вони можуть платити (податок) у валюті, спілкуватися на англійській мові, вони не повинні виписувати податкові накладні. Це спрощений порядок сплати ПДВ. Але цей ПДВ повинен платитися вже зараз", – наголошує голова податкового комітету.

Документ, зокрема передбачає, що кожен нерезидент, який протягом календарного року постачає електронні послуги фізичним особам на суму понад 1 млн грн, повинен зареєструватися в кабінеті платника податку на електронному сервісі "ПДВ для осіб нерезидентів", скласти спрощену податкову декларацію і сплатити ПДВ – 20%.

Хто платитиме податок? Під постачальниками електронних послуг законодавці пропонують закріпити тих, хто надає наступні сервіси:

✔ постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;

✔ постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;

✔ надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;

✔ надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;

✔ постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;

✔ надання рекламних послуг в мережі "Інтернет", мобільних додатках та інших електронних ресурсах.

Якщо нерезидент не зареєструється як платник ПДВ, то до нього застосують штрафні санкції – 100% від вартості наданих електронних послуг.

 

Документ передбачає право оскарження податкового повідомлення, але лише для тих хто зареєструвався у кабінеті платників податків.

 
 

За що критикують законопроєкт користувачі

Перш за все користувачі виступають проти документу, оскільки вважають, що 20% ПДВ міжнародні ІТ-компанії закладуть у вартість електронних послуг, через що ціна на сервіси Netflix, Google, Apple, Adobe в Україні зростуть на ті ж 20%.

Відповідаючи на питання ЕП, чи підвищать ІТ-компанії ціни на свої послуги, Гетманцев каже, що платника податку визначає не формула податку, а співвідношення попиту і пропозиції в конкретний історичний момент.

"Тобто, в одному випадку продавець може брати сплату податку на себе, а в іншому випадку перекладати податок на споживача", – каже голова податкового комітету.

"Я вас не хочу шокувати, але податок на прибуток теж платить споживач. Тому ці заяви є маніпуляцію. Не є маніпуляцію те, що ми з вами з молока і з м'яса повинні платити податок на додану вартість, а з рекламних послуг Facebook – не повинні", – додає він.

Крім того, автори законопроєкту піддалися критиці через те, що як приклад наводили практику застосування подібного податку в Російській Федерації і Білорусі.

Зрештою такий податок вже давно працює і в країнах Західної Європи. Проблема лише в тому, що складно знайти дані про обсяги сплати податків ІТ-компаніями в західних країнах, запевняють автори документу.

Замість висновку

Ставлення міжнародних ІТ-компанії до прийнятого в першому читанні документу поки що невідоме. В українському представництві Google відмовились від коментарів.

В свою чергу Гетманцев стверджує, що Facebook та Viber готові сплачувати ПДВ. За його словами, такий механізм стягування податку існує у більш ніж 80 країнах.

"Досвід цих країн каже про те, що великі транснаціональні компанії віддалено реєструються платниками податків і платять податки в бюджет самостійно і добровільно", – каже голова податкового комітету.

За його оцінками, від впровадження адміністрування ПДВ для постачальників електронних послуг щорічно в державний бюджет країни буде надходити мінімум 3 млрд грн. І це лише ПДВ з рекламних послуг.

 Скільки бюджет може отримати від сплати податку на інформаційні послуги, з поставки ігор та інших послуг, наразі невідомо.

Источник: 
PRпортал