Осідлати хвилю або потонути: як креативні галузі переживають карантин

2020 рік виявився складним для більшості підприємців в Україні та світі. Коронакриза призвела до сплеску безробіття, падіння купівельної спроможності населення та виникнення небаченої досі невизначеності щодо майбутнього.

Багато бізнесів були вимушені закритися або суттєво знизити витрати, аби вижити.

Постраждали і креативні галузі економіки. У кризові часи мистецтво перебуває далеко не на початку списку потреб людей. Падає попит на рекламу, створення та поширення фільмів, а робота концертної індустрії та кінотеатрів взагалі заморожена.

Однак далеко не всі креативні галузі страждають від кризи. Кризові часи – це не лише занепад, а й шанс "осідлати хвилю", кажуть представники українського креативного бізнесу.

Для кого з них криза стала новим поштовхом у розвитку бізнесу, кого вона поставила на межу виживання, і як креативні підприємства збираються працювати далі, - в матеріалі Економічної правди

Що таке креативні галузі

Багато підприємців можуть назвати себе креативними, адже самі вигадують концепцію, назву, мають свій стиль.

Однак в Україні перелік креативних галузей економіки врегульований на законодавчому рівні. До них, зокрема, належить діяльність з виробництва та поширення фільмів, аудіотворів, книжок, дизайн, фотографія, створення комп'ютерних ігор, робота театрів, музеїв та рекламних агентств.

За даними Міністерства культури та інформполітики, до креативних індустрій належать 4% працездатного населення, а кожен десятий підприємець є "креативним".

Оскільки під офіційне визначення креативних індустрій підпадає чимало видів економічної діяльності (загалом 34 коди ведення економічної діяльності), то й коронакриза на них вплинула неоднорідно. Однак переважно такий вплив був негативним.

ЕП вже писала про втрати, яких зазнали кінотеатри внаслідок карантинних обмежень: відрахування ними податків впало на 55%, а запровадження карантину вихідного дня змусило деяких представників галузі задуматися про скорочення персоналу.

За оцінками Міністерства культури, через карантин креативні індустрії втратили близько 3 млрд дол доходів та 300 тис робочих місць.

"Усі сектори креативних індустрій вразливі до пандемії через карантин та економічну кризу, що призводить до зменшення купівельної спроможності населення та скорочення витрат домогосподарств на культурні товари та послуги", – повідомила в.о. генерального директора Директорату книговидання та креативних індустрій МКІП Анастасія Образцова.

Ледь оговтавшись від весняного локдауну, багато креативних підприємств з острахом чекають на запровадження нового жорсткого карантину на новорічні свята. Хоча багатьом вдалося пристосуватися до нових умов, для деяких підприємств жорсткий карантин може стати тяжким ударом.

 
 

Сподіватися лише на власні сили

Восени 2020 року парламент у першому читанні підтримав закон про надання креативним індустріям податкових пільг, проте більшість опитаних ЕП представників галузі не покладаються на допомогу держави.

"Креативну індустрію може врятувати лише сама індустрія. Державна допомога дає якийсь ефект, однак він тимчасовий. Відповідальність кожного підприємства – допомагати собі самим", – зазначає голова правління Асоціації креативних індустрій України Костянтин Кузнєцов.

Він вважає, що допомога держави могла би бути більшою, однак значна частина економіки перебуває в тіні, неофіційно працюють і представники креативних галузей. Через це не сплачуються податки, і в держави обмаль ресурсів на допомогу.

Такої ж філософії дотримується Дмитро Корнілов, засновник креативного стартапу ffface.me, який розробляє маски для соціальних мереж. "Стратегія нашої студії полягає в створенні якісного продукту. Саме цим ми забезпечуємо своє існування та розвиток. При цьому ми не розраховуємо на підтримку ззовні", – каже він.

Похвалитися цим може далеко не кожен креативний бізнес, і не лише в Україні, а й у світі. Через це за кордоном також підтримують креативні індустрії.

"Давно стежу за креативними індустріями в Грузії. Там підтримка культури фантастична. Вони зарекомендували себе як гостинна нація і дуже добре транслюють це на весь світ. Не в останню чергу, звісно, за підтримки держави", – зазначає засновниця PR-агенції White Rabbit Марія Мохова.

У Грузії держава надавала гранти на те, аби привозити міжнародну пресу на місцеві тижні моди. Цей інструмент корисний не лише для fashion-індустрії, а й для промоції грузинського туризму.

У країнах ЄС уряди почали допомагати креативним індустріям майже миттєво після оголошення першого жорсткого локдауну. Загалом така допомога нічим не відрізнялася від допомоги іншим бізнесам, що були вимушені тимчасово припинити працювати через локдаун.

На відміну від США чи країн ЄС, в Україні уряд не виплачував грошей бізнесу. Креативні індустрії підтримували переважно через Український культурний фонд, який надавав гранти.

"Український культурний фонд дуже ретельно відбирав експертів, які розглядали грантові заявки. Це представники індустрії, які можуть краще оцінити ефективність проєктів. Підтримка держави є, але хотілося б більшого", – додає Мохова.

В українському уряді намагаються допомогти індустрії. Недавно навіть організували форум, на якому вислуховували проблеми креативних підприємств. Однак задоволені підтримкою держави далеко не всі.

"Умови державної підтримки креативних бізнесів складені таким чином, що на конкурсі треба доводити власні збитки. Коли ж бізнес перекрив ці збитки прибутками минулих періодів чи грошима власників, то склалося враження, що у нього все добре – боргів же нема", – говорить співзасновник компанії concert.ua Дмитро Феліксов.

 
 

Осідлати хвилю

Не для всіх підприємців карантин та коронавірус стали вироком. Виграли від нього служби доставки та поштові оператори, приватні медичні та освітні заклади.

Вдячними карантину можуть бути й деякі креативні підприємства – переважно ті, що працюють онлайн. Серед них – стартап ffface.me.

"Для нас локдаун і карантин означають збільшення часу, який люди проводять онлайн, та кількості користування нашим продуктом. Люди більше взаємодіють із соцмережами, зокрема з Instagram-фільтрами, які ми виробляємо. Тому наш бізнес за час локдауну виріс у два-три рази", – зазначив Корнілов.

Він додав, що великі компанії під час карантину почали переглядати свої бюджети на рекламу: кошти, що передбачалися для офлайн-заходів, перерозподілили на онлайн-взаємодію із споживачами.

Середнім та малим компаніям доводилося переглядати маркетингові бюджети, концепцію, шукати нові способи комунікації із споживачами. Це створило попит на послуги диджитал-агенцій. Під час першого локдауну зростав попит на онлайн-маркетинг, розробку сайтів, нові моделі взаємодії з клієнтами.

"У березні, коли запровадили локдаун, була певна пауза десь на два тижні. Однак потім ми побачили зріст запитів щодо нових проєктів, бо бізнес почав швидко трансформуватися у диджитал. Ми навіть маштабували власний бізнес і виросли у кілька разів – так багато стало проєктів", – повідомила у коментарі ЕП засновниця агенції CF-Digital Ірина Муштіна.

"Заточені" на онлайн креативні індустрії "осідлали" хвилю та, переважно, не відчували негативних наслідків кризи, вважають в Асоціації креативних індустрій.

"Комерційний креативний сегмент – дизайн, ілюстрації, комунікації – і раніше багато працював онлайн, тож він навчився виживати онлайн вже давно", – додає Кузнєцов.

Пристосувалися і змогли вистояти не лише креативні галузі, орієнтовані на онлайн, а й компанії, що працюють у сфері PR.

"Ми ще до пандемії трохи змінили фокус і стали працювати із закордонними клієнтами. Це допомогло нам вижити, тому що в Україні бренди постраждали дуже сильно", – повідомила Мохова.

Її агенція під час кризи почала активніше працювати з компаніями з країн, які менше постраждали від пандемії.

Мохова зазначає, що коронакриза сильно вдарила по fashion-галузі не лише в Україні, а й в усьому світі. У країнах Азії економіка вже почала активно відновлюватися.

Найгірше – попереду

"Найбільше від локдауну постраждали підприємства та установи, які пов'язані з культурою: театри, кінотеатри, опери, музеї. Там все дуже сумно. На щастя, деякі з них дотуються з бюджету. Решта мають шукати нові формати.

"Театр 360" – приклад того, як індустрія може сама собі допомагати виживати, трансформуватися та адаптуватися", – зазначає Кузнєцов.

Хоча інтернет допоміг багатьом пережити коронакризу, є галузі, які не можуть пристосуватися до нових умов, навіть використовуючи найсучасніші онлайн-рішення. Це, зокрема, концертна індустрія.

"Ми скоротилися приблизно в десять разів, наші збитки за період карантину сягнули 12 мільйонів гривень", – зазначає Феліксов.

Його компанія, попри карантин та заборону на масові заходи, продовжує працювати. Переважно це робота з людьми, які купили квитки на скасовані заходи. У багатьох випадках повернути гроші неможливо.

Феліксов вважає, що кризові часи у концертній та театральній галузях закінчаться навесні 2021 року. Однак його оптимізм поділяють далеко не всі креативні підприємства.

"Може, це якось депресивно прозвучить, але я вважаю, що найстрашніше – попереду. Мабуть, бізнес буде скорочуватися, тому креативним галузям доведеться змінюватися", – вважає Муштіна.

До гірших часів готуються навіть ті компанії, які відносно успішно пережили попередні удари карантину.

"Креативна галузь – це частина загальної економіки, тож економічна криза впливає і на цю галузь. Ми залежимо від падіння прибутків компаній, що замовляють наші послуги.

До середини 2021 року ринок звузиться, хтось закриється, хтось працюватиме частково, скорочуючи персонал чи відправляючи людей у неоплачувані відпустки", – каже директор та співвласник креативної агенції Michurin Дмитро Логгінов.

Перша хвиля карантину для його компанії не була критичною. Вистояти вдалося переважно завдяки довгостроковим контрактам. Однак і їхній термін невдовзі спливе, а нових замовлень може не бути через загальне падіння економіки.

Нову хвилю локдауну переживуть далеко не всі креативні компанії. Багато хто не зможе повністю перейти в онлайн, а коштів на їх підтримку у держави, зважаючи на бюджетну кризу, може не вистачити.

"Є лише кілька варіантів виживання в умовах коронакризи: адаптуватися, співпрацювати з іншими бізнесами або міняти професію. Для багатьох третій варіант дуже ймовірний", – додає Кузнєцов.

Більшість опитаних ЕП підприємців радять бізнесу шукати нові способи взаємодії з клієнтами або виходити на нові ринки. Але не сподіватися на допомогу ззовні.

Источник: 
PRпортал