Навіщо Ложкін хоче показати Гройсману, як "керувати країною"

Під час нещодавньої прем'єріади здавалося, що Володимир Гройсман уже довів, що не є "аватаром" президента Петра Порошенка, проте в Адміністрації глави держави певно нічого не можуть зробити з непоборним бажанням покермувати і персонально Гройсманом, і усім урядом.

Вчора очільник Адміністрації президента Борис Ложкін, якому пророчили раніше посаду в уряді, повідомив усій країні, що написав для Гройсмана свої пропозиції, що містять"рішучі і дієві кроки в реформуванні країни". Власне, ніхто не забороняє ані Ложкіну, ані будь-кому наділеному чи не наділеному владними повноваженнями давати поради уряду, незалежно від ступеню розумності цих самих порад, але враховуючи вагу положення Ложкіна та масштабність його пропозицій все це виглядає, як спускання прем'єру рознарядки згори, що не може не викликати серйозного занепокоєння.

Суть ложкінських вказівок поки остаточно не відома, але "потижнева деталізація необхідних дій, хто і що повинен зробити" щодо кожної реформи уже виглядають як абсолютно необґрунтоване втручання АП в компетенцію уряду, який в умовах парламентсько-президентської республіки (може Ложкін підзабув що Конституція Кучми-Януковича знову і давно не є чинною) обирається коаліцією парламенту та підзвітний Верховній Раді, а ніяк не президентській адміністрації.

Крім того, як повідомляють джерела depo.ua, в Адміністрації президента задумали дещо переписати закон про Кабінет міністрів. Суть реформи зводиться до того, що міністрам дадуть більше повноваження у призначенні та звільненні заступників, а також розширять повноваження віце-прем'єрів і таким чином, що міністри, що віце-прем'єри стануть ще більш незалежними від керівника уряду. На що перетвориться Кабмін, якщо подібні зміни будуть запроваджені, уявити собі не складно. Наразі у Гройсмана в підпорядкуванні аж шість віце-прем'єрів мало не з усіх аспектів політики і без можливості впливати на цю шістку посада прем'єра автоматично перетворюється на такого собі весільного генерала, що годиться лише для красиво обставлених державних церемоній. В той же час Володимир Борисович уже продемонстрував, що має амбіції і здатен відстоювати власне бачення реформ у країні. То ж цілком імовірно, що з легкої руки пана Ложкіна країна матиме уряд з перманентним конфліктом всередині, який матиме всі шанси вилитися у тривіальне протистояння по лінії президент-прем'єр-міністр. Чи сприятиме це очікуваним реформам – питання риторичне, тим більше, що всі ми уже проходили щось подібне за часів Ющенка-Тимошенко.

Загалом, прагнення ложкінського відомства тримати важелі керування урядом та й геть усім можливим у країні у власних руках цілком зрозуміле – влади ні для кого не буває забагато. От тільки подібні почуття більше іраціональні, адже якоїсь серйозної практичної користі від перетягування урядових владних повноважень президентська гілка влади не отримає, а от перетягнути на президента увесь негатив, пов'язаний з аж ніяк не оптимістичною соціально-економічною ситуацією (за що зазвичай відповідає саме уряд) більш ніж реально. Крім того, не варто забувати і про "дрібночленову" опозицію, яка залюбки скористається приводом зайвий раз покричати про узурпацію та антиконституційність, на чому Тимошенко та Ляшко намагаються робити собі піар уже зараз, але у випадку з перетягуванням повноважень Кабміну такі крики не будуть аж зовсім безпідставними.

Отже, ефектні спроби Ложкіна показати Гройсману, як треба керувати державою вдаються ходом не надто продуманим і вочевидь помилковим, який не принесе користі ані державі та реформам, ані Ложкіну, ані Порошенку.

 

Віталій Дяченко

Источник: 
PRпортал