Мільйонна аудиторія на вкрадених текстах: як східноєвропейські ферми тролів заполонили США перед виборами

Напередодні виборів президента США 2020 року ферми тролів у Facebook націлилися на ті ж демографічні групи, які у 2016 цікавили прокремлівське “Агентство інтернет-досліджень”. Вони залучили сотні мільйонів американців за допомогою контенту низької якості та алгоритмів соцмережі.

Про це повідомляє журнал Массачусетського технологічного інституту, посилаючись на внутрішній звіт Facebook за жовтень 2019 року.

“Напередодні виборів 2020 року, найбільш суперечливих в історії США, найпопулярнішими сторінками Facebook для християн та чорношкірих керували східноєвропейські ферми тролів. Ці сторінки були частиною більшої мережі, яка в сукупності охоплювала майже половину всіх американців”, — йдеться в матеріалі.

У звіті розглядаються тільки ферми тролів, керовані з Косово та Македонії. Ними керували люди, що не обов’язково розумілися на американській політиці та мали політичні інтереси. Попри це, вони, як і раніше, можуть мати значний вплив на політичний дискурс країни.

В МТІ акцентують, що після втручання у вибори США 2016 року соцмережа Facebook не зробила рішучих кроків для запобігання цьому і натомість намагалася точково боротися зі зловмисниками на платформі. Алгоритми соцмережі тим часом тільки сприяли розростанню ферм тролів напередодні виборів.

Що відомо про східноєвропейські ферми тролів?

Згідно зі звітом, станом на жовтень 2019 року близько 15000 сторінок Facebook, більшість авдиторії якої — користувачі зі США, керувалися з Косово і Македонії.

Ці ферми тролів були спрямовані на такі демографічні групи:

  • християни;
  • темношкіре населення;
  • представники корінних народів.

На той час всі 15 найпопулярніших сторінок, орієнтованих на американців-християн, 10 з 15 найпопулярніших сторінок Facebook, орієнтованих на темношкірих американців, і 4 з 12 найпопулярніших сторінок Facebook, орієнтованих на корінних американців, керувалися фермами тролів.

Це ті самі демографічні групи, які були виділені підтримуваним Кремлем “Агентством інтернет-досліджень” (IRA) під час виборів 2016 року.

Facebook заявив, що його розслідування не виявило зв’язку між IRA та македонськими фермами тролів, але ЗМІ заявляли про можливий зв’язок.

Автор звіту, колишній фахівець з аналізу даних у Facebook Джефф Аллен, застерігав, що цей можливий зв’язок несе загрозу.

“Той факт, що люди, які мають можливі зв’язки з IRA, мають доступ до величезної кількості аудиторії в тих же демографічних групах, на які націлена IRA, несе величезний ризик для виборів в США 2020 року. Це не нормально. Це шкідливо”, — запевняв він.

У сукупності проаналізовані ним сторінки відвідували 140 млн користувачів у США на місяць і 360 мільйонів користувачів у всьому світі на тиждень (ферми тролів також були націлені на Велику Британію, Австралію, Індію, а також країни Центральної та Південної Америки). Це в 1,5 раза більша аудиторія, ніж має найбільший ритейлер Walmart.

За майже два роки платформа нічого не зробила для виправлення ситуації. П’ять сторінок, згаданих у звіті, все ще активні.

Автор звіту залишив компанію того ж місяця, коли написав звіт. Зокрема, через те, що його попередження було проігноровано.

Як Facebook підтримує ферми тролів і збільшує їхню аудиторію?

Ферми тролів змогли залучити свою авдиторію, використовуючи алгоритми Facebook. Компанія, попри досвід 2016 року, продовжувала ранжувати контент в новинних стрічках користувачів відповідно до того, що отримає найбільше залучення.

Це призвело до того, що більша частина авдиторії, на яку націлилися ферми тролів, була залучена до цих сторінок, хоча сама не цікавилася ними.

Аллен у звіті виділяє три причини, через які Facebook надав тролям можливість залучити таку значну авдиторію.

  • Відсутність покарання за неякісний контент. Контент, розміщений цими сторінками, не був якісним чи оригінальним. Попри те, що Facebook забороняє поширення чужих текстів, платформа не застосовувала цих обмежень до керованих тролями сторінок. Власники ферм тролів мали змогу копіювати контент з інших ресурсів, що раніше ставав вірусним, і залучати свою авдиторію через його поширення на десятки сторінок. У якийсь момент до 40% переглядів на сторінках в США припадало на сторінки з неоригінальним контентом або матеріалами обмеженої оригінальності.
  • Користувачі бачили контент попри те, що не були підписані на згадані сторінки. Коли друзі коментують або публікують повідомлення на одній з цих сторінок, користувачі бачать це у своїх стрічка. Чим більше коментується або публікується контент сторінки, тим більше вона виходить за межі кола своїх підписників. Це дає фермам тролів величезні можливості для охоплення нової аудиторії.
  • Сприяння поширенню фейків. Система ранжирування Facebook просуває більш привабливий контент вгору в новинних стрічках користувачів. Здебільшого люди, які керують фермою тролів, мають фінансові, а не політичні мотиви. Вони публікують все, що викликає найбільшу, не переймаючись через зміст. Так поширюється дезінформація і клікбейти. Внутрішні звіти Facebook демонструють, що компанія обізнана в тому, що саме такий контент отримує залученість.

 

Источник: 
PRпортал