У Рамзані Кадирові уживаються двоє мусульман – один зовні благочестивий, в одязі з півмісяцем, в папасі, він будує величезні мечеті і всіляко позиціонує себе лідером мусульманського Кавказу, але готовий претендувати і на більше. Другий, мусульманин, – людина державна, патріот Росії і прихильник всього, що робить Путін, навіть якщо кремлівська влада принижує інших мусульман.

Уряд Криму безоплатно передав Чеченській Республіці майно дитячого оздоровчого центру «Кримспоживспілки», розташованого в селищі Сатера під Алуштою. Згідно з документом, у власність Чечні передаються спальні корпуси, гостьові будинки та інші будівлі дитячого оздоровчого центру, а також земельна ділянка площею близько трьох гектарів і рухоме майно оздоровниці. Сам центр «Кримспоживспілки» розташований на березі Чорного моря за 15 кілометрах від Алушти. На території оздоровниці розташовуються парк, обладнаний роздягальнями та навісами пляж, спортивні майданчики, літній кінотеатр, бібліотека, дискотека, автостоянка, а також одноповерхові корпуси з номерами місткістю від двох до шести ліжко-місць.

Кадирівці з'явилися в Криму відразу ж після встановлення «зеленими чоловічками» контролю над півостровом. Як повідомляв 17 березня 2014 року сайт bigcaucasus.com, «Освоювати Крим будуть чеченські бізнесмени. Про плани Руслана Байсарова з будівництва великого курорту ціною в 12 мільярдів рублів заявив глава Чечні Рамзан Кадиров. Він одним з перших привітав керівництво півострова з поверненням до Росії і запропонував економічну співпрацю». Судячи з усього, Рамзан Кадиров в цій ситуації не бачить проблеми корінних жителів Криму, кримських татар, в черговий раз забуваючи, що там живуть мусульмани, вважаючи, що вони – «інші мусульмани», а точніше «не наші мусульмани», вони не люблять Путіна.

Кадирівці з'явилися в Криму відразу ж після встановлення «зеленими чоловічками» контролю над півостровом

«Те, що на чеченців та інших кавказців Путін має намір зробити особливу ставку у встановленні контролю над захопленим курортним островом, стало зрозуміло після «призначення» чеченського бізнесмена Руслана Байсарова «відповідальним за курорти і санаторії Криму». ЗМІ повідомляли про те, за якою схемою почав «працювати» в АРК Байсаров. Він нібито шантажує українських бізнесменів за принципом «четвертин». Тобто, власнику залишають тільки 25%, тоді як три чверті відходить «наглядачеві Байсарова». Якщо власник відмовляється – «віджимають» налагоджений бізнес повністю», - говорилося в повідомленні групи «Інформаційний опір».

Таке швидке рішення Кремля віддати на відкуп кадирівцям окупований Крим пов'язано з давніми планами глави Чечні отримати регіон з потенційним доходом. І раніше тут з'являлися чеченці, більше кримінального роду діяльності, намагаючись регулювати бізнес і «кришувати» бажаючих, але бажання здобути Крим Кадиров висловлював ще до референдуму 16 березня 2014 року. У своєму блозі в Instagram він написав: «Я гаряче привітав його особисто (Сергія Аксьонова) і всіх жителів півострова з набуттям своєї історичної Батьківщини, поверненням до Росії. У бесіді з Аксьоновим я запросив його з офіційним візитом відвідати Чечню для обговорення питань економічного співробітництва», - повідомив він у своєму блозі в Instagram. У тексті Кадирова немає навіть натяку на те, що відбулася окупація земель, що історично належали корінним мусульманам.

Згідно з повідомленням агентства ТАСС, «в кримські курорти Байсаров, за словами його представника, вкладе 12 мільярдів рублів. Курорт буде включати в себе готельний комплекс на 500 номерів, оздоровчий центр на 200 місць, спа-зону, кілька ресторанів, конгрес-хол, розважальний центр, марину для яхт на 400 місць стоянок, критий аквапарк, гольф-клуб». Тоді, в березні 2014 року всі російські ЗМІ описували райдужні перспективи Криму, яким міг би позаздрити Остап Бендер. Через три роки виявилося, що Крим опинився в ситуації, куди гіршій, ніж навіть був до окупації, а російський бізнес якщо й вкладався, то так непомітно, як і невидимі неозброєним оком очікувані мільйони туристів.

Кадиров може пояснити свою зацікавленість Кримом відкупом – мовляв, 200 чеченських спецназівців не дарма були присутні з 12 березня в Євпаторії, здійснюючи охорону державних установ. Ніби безпосередньо не брали участі в окупації, але опосередковано – безсумнівно. У репортажі «Голосу Америки» того часу є абзац: «Ми тут, щоб привітати входження Криму до складу Російської Федерації. Я думаю, що вже скоро у них пройдуть такі ж святкування. Впевнена, що вони будуть так само щасливі, як і ми. Привіт їм від нас», - з саркастичною усмішкою каже 52-річна викладачка математики Маліка, яка була присутня в Грозному на зігнаному мітингу з приводу захоплення Криму.

У двоякій позиції опинилася чеченський правозахисник, член ради з прав людини Чечні Хеда Саратова, яка спочатку сказала, що «Крим, де з невеликою перевагою переважає російське населення, звичайно, не зіткнеться з тими ж проблемами, що і Чечня. Однак регіону все ж є чому повчитися на досвіді Чечні». І в той же час вона вважає, що «Росія звикла насильно вводити всіх в підпорядкування, і найжахливіше, що вони змушують нас всіх поводитися так, ніби ми щасливі громадяни Росії. Росіяни завжди роблять, що хочуть, з такими невеликими народами, як наш, але це відбувається не тільки з чеченцями. Кримчан очікує те ж саме». Помилилася вона тільки в одному – Крим так і не став процвітаючим за рахунок російських платників податків регіоном, як Чечня, де Рамзан Кадиров здатний багато на що. Крим виявився всього лише півостровом, сполученим з Україною, що  уважно спостерігає за ситуацією.

І в Чечні, і в Криму був один і той же сценарій: спочатку Путіним в серпні 1999 року була розпочата друга чеченська війна, а за одинадцять років до кримського, в 2003 році, в Чечні, що вже перебувала під російським контролем, було проведено за таких самих умов референдум. Як заявив пізніше Рамзан Кадиров, «референдум 2003 року зберіг цілісність Росії», за нову конституцію Чечні «проголосували» близько 96 відсотків населення, що залишилося. У 1991 році Чечня відмовилася від участі у всесоюзному референдумі щодо збереження СРСР. Тоді Джохар Дудаєв, перший президент незалежної Чечні, відкинув будь-які зв'язки з імперією. Кремлю тепер було мало референдуму 2003 року, і в 2007 році в Чечні було проведено ще один конституційний референдум, про який російські ЗМІ майже не писали ні про відсотки, ні про активність тих, хто голосував. Було просто повідомлено – «референдум відбувся».

Після цих референдумів Чечня стала перетворюватися – спочатку чоловікам було заборонено скидатися на «шайтанів», як Кадиров називає прихильників неофіційного ісламу, потім і сам Рамзан став більше схожий на імама або читця Корану, на телебаченні жінки можуть з'являтися тільки в хустках, Кадиров став хизуватися дружбою з арабськими шейхами. Чечня стала перетворюватися на територію, життя в якій багато в чому суперечить чеченським традиціям і чеченському етичному кодексу честі «К'онахалла», коли гідний чоловік – к'онах – повинен бути скромним в житті, в побуті, в громадських справах. Чечня, що знаходиться на останньому місці в показниках промислового виробництва, потопає в розкоші, дивуючи людей багатими весіллями і величезними кортежами багатих автомобілів.

Говорити про мораль в путінському оточенні – справа марна. Точно так само, як немає сенсу говорити про християнську мораль з любителями неоімперської ідеї побудови «русского мира». Священиками, що освячують знаряддя вбивства, ієрархами РПЦ, що говорять в своїх проповідях про любов до ближнього, і здається, не без задоволення закликають вбивати українців-одновірців. Так і Рамзан Кадиров, публічно розмірковує про умму, про підтримку мусульман в М'янмі, ставиться до кримських татар не як мусульманин, а як державний діяч, для якого важливіше захопити територію, наплювавши на одновірців.

Кримські мусульмани практично відразу відчули на собі увагу офіційного, прокремлівського ісламу, коли в Сімферополь поспішили муфтії, схиляючи одновірців підкоритися окупантам. Була навіть безглузда ідея залучити казанських татар до встановлення взаєморозуміння непокірних кримських татар з Кремлем. Московські чиновники так і не могли зрозуміти, що історія походження татар настільки різна, що їх пов'язує лише тюркська мовна група, не більше. Тепер Крим перетворюється на територію, яку роздають направо і наліво, не звертаючи уваги на кримських татар, що зі здриганням спостерігають за пограбуванням своєї батьківщини. Тепер Кадиров точно знає, що Кремль ділить мусульманську умму на дві частини – ту, яку Путін підтримує, і ту, яку він не підтримує. Потрібно підтримати мусульман М'янми, але не звертати уваги на сирійців,  що гинуть щодня, можна насолоджуватися увагою арабських шейхів і зневажати кримських татар.

Олег Панфілов, Новое время