КПРС із діджиталізацією: Як "слуги" захоплюватимуть всю країну

"Скоро нашою буде вся країна", — сказав під час свого виступу на суботньому з’їзді "Слуги народу" голова цієї партії Олександр Корнієнко. Окрім очевидного рішення ЗЕкоманди іти на місцеві вибори 25 жовтня цього року, з’їзд приніс кілька більш важливих новин. Ми виокремили головні з них. Вони дають змогу зрозуміти логіку майбутніх дій партії влади і те, що може чекати на країну, якщо ці плани здійсняться.

…а замість серця – полум’яний листок

"Слуги", як з’ясувалося, планують достукуватися до виборців не тільки через телевізійні екрани. Прессекретарка партії і народна депутатка Євгенія Кравчук повідомила, що в "СН" хочуть створити свою всеукраїнську газету, яка виходитиме більш ніж півмільйонним тиражем, і партійний телеканал, що мовитиме в інтернеті. Все буде фінансуватися за гроші, які виділяються державою на фінансування партій. Однак є одне "але", яке стане на заваді "слугам": державні кошти можна витрачати на статутну діяльність, але заборонено – на передвиборчу агітацію. Тобто, якщо в газеті чи на партійному інтернет-каналі здійснюватимуть агітацію кандидати в депутати місцевих рад – це порушення закону.  

Анонс походу в народні маси з газетою в руці й інтернет-телеканалом у смартфоні висміяли не лише в ЗМІ. Критично з приводу цієї ідеї висловилися в соцмережах деякі члени фракції "слуг" у парламенті. Відверто знущалися ті депутати, яких відносять до групи Ігоря Коломойського в "Слузі народу". Максим Бужанський, Олександр Дубінський, а також телеграм-канал "Темний лицар"  (який згадані панове, за їхніми словами, не ведуть) сповна пройшлися по озвучених медіаініціативах.

 

Критика ця небезпідставна. Партійних газет в Україні було і є чимало, але, як показала практика, жодна з них, особливо з настанням ери масової інтернетизації населення, не має хоч більш-менш помітного впливу на настрої електорату. Хіба що як "бойовий листок" під вибори. А інтерв’ю депутатів на стерильному інтернет-каналі не дивитимуться, доки вони не почнуть поводитися там так, як на політичних шоу на більш популярних каналах. Тобто закликати продати собаку, матюкатися й битися, чого їм не дозволять куратори медіанапрямку в "Слузі народу". Тобто і тут – зеро.

"УБНР", Сівохо і "заблудлі сєпари"

Більш далекосяжні наслідки для партії влади може мати створення у сфері впливу Офісу президента аналітичного центру, основу якого складе громадська організація "Українське бюро національного розвитку". Зареєстровано її чотири місяці тому, 2 жовтня 2019-го, а засновниками бюро, за даними з відкритих реєстрів, є Володимир Шилов, Сергій Шумський і Денис Борисович Єрмак, рідний брат новопризначеного керівника президентського офісу Єрмака Андрія. До останнього часу Денис Єрмак займався переважно розвитком теле- і кіноіндустрії у профільних ГО. Непомітними в царині політичної аналітики були і його колеги – засновники бюро, яке не має ані історії, ані наукових досягнень, ані будь-якого, бодай найменшої публічності.

Такі інститути зазвичай створюють, щоб легітимізувати певні рішення чи досягти конкретних цілей. Або, як часто у нас буває, задля банального освоєння бюджетних коштів. За даними джерел, "Українське бюро національного розвитку" займеться аналітикою щодо майбутнього Донбасу. Шукатимуть шляхи реалізації спільної ідеї Володимира Зеленського і Андрія Єрмака, яка полягає в запровадженні контролю над нашим державним кордоном спільними силами України, ОРДЛО і ОБСЄ. Мета – провести місцеві вибори восени цього року на всій території України, включно з так званими кримінальними "республіками".

Для цього готується запуск платформи для діалогу "Мир Донбасу". Головним там буде радник секретаря Радбезу, колишній КВКшник з Донецька Сергій Сивохо, який за кілька місяців перебування при посаді вже запам’ятався пропозиціями "почути голос Донбасу". Урочиста презентація цього майданчика планується на 19 лютого.

Говорити про майбутнє Донбасу на платформі мають вихідці з регіону, які переїхали на контрольовану Києвом територію. Ще більш цікаво, з ким вони говоритимуть. Сивохо раніше вже привідкрив завісу таємниці, повідомивши, що в "ЛДНР" є люди, які можуть забезпечити там перемогу "Слуги народу" на виборах. Нарешті стало зрозуміло, про кого йшлося. Це чиновники, які останні п’ять років "вимушено" працюють в "республіках" на бандитську владу і окупантів. Тобто місію "зшивати Донбас" для широкого, в тому числі міжнародного загалу на згаданій платформі можуть покласти, з одного боку, на лояльних до влади переселенців, а з іншого – на "представників республік", які начебто готові розмовляти з Україною - простіше кажучи, на колаборантів.

Один з таких "підпільників-патріотів" виступив на з’їзді "слуг" у суботу. Це звільнений 29 грудня 2019 року в рамках обміну полоненими між Україною і контрольованими Росією донецькими й луганськими бойовиками Василь Савін. Як відомо з даних на сайті "Миротворець", 2015 року він обіймав крісло "глави адміністрації" Центрально-міського району Макіївки ("ДНР"). "Тільки завдяки президенту я сьогодні маю велику честь стояти на цій трибуні і звернутися до з’їзду, вищому органу нашої партії і передати вітання від партійної організації "Слуга народу" донецьких політв’язнів", – сказав Савін у виступі на з’їзді, і ці слова делегати зустріли оваціями. Тобто, члени панівної партії в Україні плескали недавньому сепаратисту.

http://www.rivnenews.com.ua/wp-content/uploads/2020/02/45565667676767.jpeg

Вочевидь такі як він представники "влади республік" зараз у тій чи іншій кількості претендуватимуть на те, щоб виступати спочатку на згаданих "платформах", а далі, як офіційні представники жителів Донбасу, – на переговорах про мир. Питання лише в тому, чи наділятиме Україна якимись повноваженнями цих людей.

А поки зрозумілими стають слова Корнієнка про контроль "слуг" над всією країною: на виборах в ОРДЛО колаборанти-"чиновники" під маркою патріотів, які весь цей час працювали заради повернення України на Донбас, балотуватимуться в депутати від партії "Слуга народу". І, не виключено, десь матимуть шанс перемогти.

Партія шукає третього. Ідеології не пропонувати

Під нові реалії "слуги" підлаштували і нову назву для своєї ідеології. Чи для того місця, де у традиційних партій зазвичай знаходиться ідеологія. На зміну лібертаріанству першого часу існування цієї партії, через "щось між ліберальними і соціалістичними поглядами" (саме так партійні ідеологічні засади окреслив обраний в листопаді-2019 головним "слугою" Олександр Корнієнко) партія нових облич зрештою прийшла до висновку, що "жодна ідеологія не спрацювала". 

"Ми повинні піти третім шляхом. Ми можемо стати тією партією, яка буде вільною від ідеологічних забобонів минулого", — сказав Корнієнко на з’їзді. І розписав нову реальність "слуг" яскраво і зрозуміло: "Ми патріоти і навіть націоналісти, коли йдеться про захист нашої держави. Але ми гуманісти, коли йдеться про захист прав людини жити в той спосіб, який він обрав. Ми лібертаріанці, коли відкриваємо ринки землі, бурштину, грального бізнесу. Але при цьому ми державники, коли вимагаємо дотримуватися податкову дисципліну, коли ліквідуємо корупційні схеми. Ми ліберали, коли захищаємо економічну свободу людини. При цьому ми соціалісти, коли мова йде про захист малозабезпечених, пенсіонерів".

З цих слів напрошується висновок про повернення партії, яка обіцяла створити нову якість української політики, до традиційного вітчизняного "третього шляху" (насправді – нульового бачення шляху в принципі) і фактичної відсутності ідеологічної основи. Єдиною ідеологію для групи людей, що її своїм рейтингом об’єднав Володимир Зеленський, є саме цей президентський рейтинг, а не прийняті в цивілізованому світі політичні засади. І головним для "слуг" надалі буде робота на збереження популярності їхнього лідера.

За великим рахунком, це обман виборця. Не може партія обиратися з однією ідеологією, а потім кілька разів змінювати її, як ящірка відкидає свій хвіст. Яким є і буде центризм у ЗЕвиконанні? Це продовження передвиборчої технології нинішнього президента і його "слуг", чистий популізм: казати те, що хочуть почути виборці у той чи інший час, у тому чи іншому регіоні.

Источник: 
PRпортал