Кому дістануться голоси Донбасу
Багато хто, зокрема політичні гравці, і далі гадають, чи бути виборам до місцевих рад цієї осені, і якщо так, то чи відбудуться вони на Донбасі? А якщо відбудуться, то як проголосує цей регіон?
Жителі Луганської й Донецької областей протягом багатьох років незалежності України дотримувалися більш «лівих» політичних поглядів і проросійської позиції. Але, на відміну від Центральної та Західної України, керувалися зовсім не політичними поглядами чи соціальними приманками. Донбас завжди голосував за принципом «свій – чужий».
Рік війни змінив людей, змінилися і їхні політичні орієнтири. Люди на незахоплених чи звільнених частинах Луганської та Донецької областей сьогодні розділилися на два табори в пропорції 50/50. Одні все ще дивляться в бік Росії, другі – зайняли проєвропейську позицію. Така реальність електорального поля, і з цим доведеться рахуватися всім політикам.
Водночас є ще тисячі переселенців, які, незважаючи на труднощі, з великим ентузіазмом влаштовують своє життя у мирній частині України, але при цьому не втрачають надії повернутися у свої покинуті, а частіше – знищені будинки на Донбасі. Кожен із них вважає себе громадянином України, і погляди цих виборців точно орієнтовані на Київ, а не на Москву.
Аналізуючи те, що сталося на Донбасі (чи на території зони АТО, як його нині частіше називають), напевно, для кожного з нас уже стає зрозуміло: із самого початку люди вийшли на вулиці з протестом не тільки тому, що так сильно прагнули стати частиною Російської Федерації. Передусім їх удалося мобілізувати за допомогою ретельно продуманої стратегії підкупу й пропаганди, яка зомбує, через російські та проросійські ЗМІ. Що, у свою чергу, стало можливим через мізерно низькі зарплати, пенсії, відсутність нормального житла та в цілому змоги нормально жити, а не існувати в державі Україна.
Багаторічна пропаганда з боку Росії, підтримувана місцевим олігархатом, про неймовірні соціальні блага та вигоди проживання в сусідній «імперії» точно спрацювала, як бомба сповільненої дії, – у момент глибокої політичної й економічної кризи в Україні. І якщо спочатку гасла «Вперед, в Россию!» в багатьох жителів Луганської та Донецької областей викликали ейфорію і відчуття нестримного щастя, то через місяці війни мало хто з жителів цих регіонів із таким завзяттям підтримує політику Кремля. Сьогодні важко знайти сім'ю з Донбасу, в якій немає втрат і душевних травм у результаті таких «благ» від російських «братів». На жаль, саме трагедія змінила політичні погляди жителів Донбасу.
Варто визнати, що тривалий військовий конфлікт і незлагодженість дій влади вдарили по рейтингу провладних українських партій у цих областях. Представники ж нинішньої опозиції, навпаки, на тлі кризи в державі почали набирати собі очки на цьому електоральному полі. Така ситуація для українців уже типова: якщо люди перестають бачити ефективність роботи влади, то відразу віддають свої голоси опозиції, знову ж таки – у надії на краще життя. Найчастіше за таким вибором вкотре приходить розчарування чи горезвісне «все одно вибирати не було з кого».
Активної виборчої гонитви в Луганській та Донецькій областях наразі ще немає, але вже можна припустити, що вибори на всій цій території відбудуться лише за умови дотримання мінських домовленостей. Інакше виборчий процес буде можливим лише на частині звільнених територій. Гасла і передвиборчі обіцянки політиків у цьому регіоні, найімовірніше, очікувані й не нові: це насамперед обіцянки миру, децентралізації влади, більше економічних свобод регіону і, безумовно, весь спектр соціальних благ для людей.
Чим саме політики перетягуватимуть на свій бік голоси Донбасу на майбутніх виборах, стане зрозуміло відразу після ухвалення нового закону про місцеві вибори у Верховній раді України. У будь-якому разі, так чи інакше, але на Донбасі буде сформовано легітимні структури влади, орієнтовані на Київ.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
