Чи справді глибокі фейки загрожують виборам: аналіз 2024 року
Попри побоювання, що генеративний ШІ стане головним інструментом дезінформації, реальні вибори 2024 року продемонстрували інакшу картину. Аналіз 78 випадків використання ШІ у політичних кампаніях показав, що лише половина з них була спрямована на створення оманливого контенту, а решта мала інші цілі, такі як покращення комунікації чи сатиричні матеріали.
Генеративний ШІ зменшує витрати на створення неправдивого контенту, але це не означає, що без нього такі матеріали не могли б з’являтися. Наприклад, «дешеві фейки», створені звичайними відеомонтажем чи акторською грою, використовувалися у сім разів частіше, ніж ШІ-генеровані матеріали. Вартість таких фальсифікацій залишається низькою і без допомоги сучасних технологій.
Справжня проблема лежить не в доступності інструментів для створення фейків, а в попиті на них. Люди схильні шукати інформацію, яка відповідає їхнім поглядам, навіть якщо вона є неправдивою. Тому збільшення кількості дезінформаційного контенту через ШІ не обов’язково означає зростання її впливу.
У різних країнах ШІ використовували здебільшого для неоманливих цілей. Наприклад, у США створювали пародійні відео, а у Венесуелі журналісти застосовували ШІ-аватарів для уникнення переслідувань. Водночас традиційні методи дезінформації, як маніпуляція відео чи аудіо, залишаються основним інструментом впливу.
Обмеження використання ШІ не розв'яже проблему політичної дезінформації. Поляризація суспільства, недовіра до медіа та економічні труднощі традиційної журналістики створюють сприятливий ґрунт для маніпуляцій. Справжній виклик — це покращення медіаграмотності та підтримка демократичних інститутів.
Попри всі тривоги, ШІ не спричинив апокаліпсису дезінформації. Його використання в політичних кампаніях показує, що проблема не в технології, а в суспільних структурах та запиті на неправдиву інформацію.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
