З 2016 року 43 країни вжили заходів для боротьби з дезінформацією
Видання «EUvsDisinfo» розповідає про звіт StratCom під назвою «Відповіді урядів на зловмисне використання соціальних мереж».
Дослідження фокусується на десяти категоріях регулювання: видалення контенту онлайн-платформами; прозорість онлайн-реклами; захист даних; криміналізація дезінформації; розширення визначення незаконного контенту; медіаграмотність та спостереження; журналістський контроль; парламентські запити; створення підрозділів з кібербезпеки та ініціативи моніторингу.
До прикладу, Ірландія, Італія та Австралія серед країн, які вводять штрафи за продукування та поширення дезінформації чи організовані кампанії ботів.
Хорватія нещодавно запровадила нову ініціативу з медіаграмотності, а Конгрес США розслідує російські втручання у вибори. У свою чергу, країни G7 розробляють механізм для швидкої протидії інформаційним маніпуляціям.
«Головною проблемою є небажання онлайн-платформ йти на конструктивний діалог, оскільки технології стають все більш складним», — йдеться у дослідженні.
Аналітики зазначають, що засоби протидії, які були запроваджені в останні два роки є «фрагментарними, важкими у застосування та погано забезпечені» і не можуть перекрити злочинний контент.
Проблема в тому, що більшість урядів концентруються на регулюванні свободи слова та соціальних мережах і не заглиблюються в ширші проблеми — намагання маніпулювати громадською думкою. Крім того, деякі країни під лозунгами боротьби з дезінформацією ухвалюють закони, які сильніше регулюють цифрову сферу і запроваджують цензуру.
Автори закликають відмовитися від планів щодо широкого контролю онлайн-контенту, а натомість «розробити міжнародні стандарти та практики з захисту даних, прозорості алгоритмів та етики цифрових продуктів».
Нагадаємо, раніше голова європейської дипломатичної служби Федеріка Моґерінізакликала очільників міністерств закордонних справ 28 країн ЄС надати пропозиції, як боротися з дезінформацією під час виборів.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
