Більшість німців вважає, що німецькі ЗМІ зображують події на Донбасі на користь України
Активна російська пропаганда у Німеччині призводить до того, що більшість німців вважає висвітлення ЗМІ подій на сході України такими, що подаються "на користь України". Такими результатами досліджень поділився під час конференції "Проблема "мови ворожнечі" в українських медіа", організованій Національною спілкою журналістів України у партнерстві з НМПУ, представник Німецької Асоціації Якісної Журналістики Крістіан Прейзер, повідомляють Українські новини.
"Як показало недавнє дослідження в медіа, більшість німців чомусь вважає, що німецькі ЗМІ зображують події на Донбасі на користь України. Імовірно, це пов’язано з активною російською пропагандою. Зокрема, віднедавна "RussiaToday" веде трансляції німецькою мовою", - повідомив він.
При цьому експерт зауважив, що у німецьких ЗМІ, які висвітлюють події в Україні, також можна побачити слова, використання яких дискутується в самій Україні: сепаратисти, проросійські добровольці, анексія та інші.
На думку Прейзера, сьогодні необхідність уникати "мови ворожнечі" існує не тільки в українських ЗМІ, які висвітлюють конфліктні події на Сході, а й у мирній Німеччині. Там ця тема також активно обговорюється і дискутується.
За його словами, хоч "мову ворожнечі" в німецьких медіа і не можна порівняти з тим, що відбувається в Україні, однак у німецькому медіа-просторі вона присутня. В експертному середовищі постійно обговорюється поняття "брехлива преса", з яким тісно пов’язаний рівень довіри до ЗМІ. Тож журналісти мають нести відповідальність за свої слова та ставити питання: наскільки евфемістичною має бути мова.
"Кілька років тому активно обговорювалося , як називати участь німецького Бундесверу в подіях у Афганістані: військова операція чи миротворча операція. Звичайно, політики дуже боялися слова "військова". Мова може розпалювати конфлікт і ворожнечу. І тут також виникає дилема: наскільки журналіст має допускати, щоб його використовували в своїх цілях. Де межа журналістської незалежності?", - поділився експерт.
При цьому, Прейзер висловив особисту думку щодо неприпустимості "мови ворожнечі" в будь-якому вигляді. "Я згоден з думкою, що мова журналістики може стати мовою пропаганди. І не тільки мова може створювати ворожнечу чи образи – є фотографії, картини… Ворожнечу може створювати також вибір тем", – підсумував експерт.
Конференція "Проблема "мови ворожнечі" в українських медіа" була проведена в Києві Національною спілкою журналістів України у партнерстві з НМПУ.
Презентації та доповіді учасників київської конференції "Проблема "мови ворожнечі "в українських медіа" будуть представлені у жовтні на Міжнародній конференції у Представництві Верховного комісара ООН з прав людини у Женеві. Її учасниками будуть делегації журналістів та експертів з України та Росії. Подібна конференція буде у жовтні в Росії, на якій Союз журналістів Росії має висловити своє ставлення до використання мови ворожнечі в російських ЗМІ.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
