Володимир Фесенко: «У Правому секторі розкол»
Політолог Володимир Фесенко про минуле, сучасне та майбутнє Правого сектору в розгорнутому інтерв’ю PRportal’у.
- Правий сектор – це робота політтехнологів, чи у суспільстві є попит на радикальну силу?
Тут не було штучності, хоча такі версії лунають і навіть є натяки, що це продукт ФСБ. Скоріш за все, ця організація виникла стихійно, як мілітарі-угрупування у рамках самооборони Майдану. А далі спрацював попит на нових націоналістів, нових радикалів, які готові використовувати зброю і силу у боротьбі з режимом. Якщо б не було Правого сектору, виникло б щось інше. Правий сектор, починаючи з подій на Грушевського, став піар-міфом, активно розкручений російською пропагандою та іншими ЗМІ, як українськими, так і міжнародними.
- Тобто Правий сектор – це бренд та розкручений подіями міф, а не ідеологія?
Значною мірою Правий сектор є інформаційно-політичним міфом. Спочатку розкрутили сам бренд. У січні у них було кілька сот людей. Навіть сам Ярош казав про 500 людей. А коли розкрутили бренд, то почали формуватися утворення у різних регіонах України. І сьогодні те явище , яке ми називаємо Правий сектор, я б сказав так, що це сучасна українська махновщина, це анархо-націоналісти. Це середовище об’єднане ідеєю націоналізму насправді. Є дві ідеї, які об’єднують Правий сектор. Це не стільки ідея націоанлізму, як ідея «сила - мать порядка». Друга ідея, яка створює проблеми із законом, це - «грабь награбленное». Ставка на силові методи притягує людей у ПС.
-Що чекає Правий сектор у політичному майбутньому?
Саме радикалізм - вирішувати все через силу. На сьогодні Правий сектор опинився перед двома альтернативами розвитку . Один варіант – спробувати трансформувати бренд у політичну силу і отримати дивіденди на виборах - на парламентських та місцевих. На президенських навряд чи. Дмиро Ярош відмомий менше, аніж бренд Правий сектор, тому шансів немає. А от на місцевих виборах дивіденди можуть бути. Друга перспектива - перетворитися на напівкримінальну структуру, яка буде займатися рейдерством, або будувати охоронну структуру. Попит виник. Правий сектор розкручений, до нього звертаються як старі, так і нові бизнесмени за захистом бізнес-інтересів.
-Правий сектор може стати конкурентом «Свободи»?
Шанси є, що Правий сектор буде конкурувати зі «Свободою» на одному полі. Як на мене – це добре. Не буде монополії у «Свободи». Така конкуренція створює певні обмеження і переводить радикальну енергію у цівілізоване русло. По «Свободі» помітно, що парламент їх пом’якшив. Краще, щоб радикали претворювалися у парламентарів, у депутатів, щоб радикалізм використовували у риториці, а не в діях. Для супільства – це краще. Коли в діях будуть використовувати – більше небезпеки для влади і суспільства. Хтось може програти на виборах – тоді це суспільний вирок. Хочете отримати супільну підтримку – у вас проблеми.
-Чому Правий сектор не йде з Майдану – це постреволюційний синдром?
Не тільки ПС не хоче йти з Майдану. Вони не можуть знайти себе у мирному житті. Щоправда, виникла ситуація – це протистояння з Росією. Цей фактор вимагає дисципліни, має бути сильна держава. Якщо буде «махновщина», якщо будуть змагання в середині країни – ми програємо. Буде нова руїна.
-Тобто наразі Правий сектор працює проти України?
Цей постреволюційній синдром – це проблема. Треба конвертувати цих людей у потрібне русло. Нехай йдуть у Нацгвардію, державні структури і борються з корупцією, за люстрацію. Інший шлях – змагаються на виборах.
-Вони дійсно мають такий серйозний вплив, щоб до них дослухалися у держструктурах?
Їх реальне значення перебільшено, мильна бульбашка. Реальне значенння і вплив ПС менше, аніж говорять у Росії, але певний піар-ефект виник і ПС став відомим. Наскільки він впливовий – невідомо.
-Чи готовий Правий сектор до еволюції у цивілізовану політичну силу?
Вже говорять про конкуренцію у Правому секторі, про розкол. Інформаційний міф, внутрішні процеси і виклики ставлять Правий сектор на роздоріжжя, як бути далі, як розвиватися. Або парамілітарна структура , яка діє на межі закону (і тут будуть проблеми), або трансформація в організацію, яка житиме за політичними правилами. Я думаю, що цівилізований вибір – це політична діяльність. Але їх тягне у минуле, їм хочеться воювати, хочеться бути на баррикадах. Але питання – з ким воювати?
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
