Вибори президента України 2019: цифри, дати і кандидати

Розповідаємо, коли буде ймовірний другий тур, як можуть проголосувати переселенці з Донбасу та Криму, які документи брати з собою на дільницю, хто з політиків уже оголосив про президентські амбіції та що робити, якщо запрошення на голосування не прийшло.

Початок передвиборчої кампанії: 30 грудня 2018 року

Висунення кандидатів у президенти: з 31 грудня 2018 року до 4 лютого 2019 року

Закінчення реєстрації кандидатів у президенти: 9 лютого 2019 року

Дата президентських виборів: 31 березня 2019 року

Оголошення результатів виборів: до 10 квітня 2019 року

Дата ймовірного другого туру президентських виборів: 21 квітня 2019 року

Оголошення результатів другого туру: до 1 травня 2019 року

Інавгурація президента: до 3 червня 2019 року

 

Україна обиратиме президента 31 березня 2019 року. Чому саме ця дата?

Вибори президента України відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень глави держави. Таким чином, цього разу голосування повинно відбутися саме 31 березня 2019 року.

 
 
 

Дата президентських виборів остаточна?

Так, але є певні нюанси. Дату президентських виборів своїм голосуванням затвердить Верховна Рада. Депутати мають зробити це не пізніше, ніж за сто днів до дня виборів. Дедлайн для народних обранців – 21 грудня 2018 року.

Далі Центральна виборча комісія оголошує початок передвиборчої кампанії, яка триватиме 90 днів. Це відбудеться 30 грудня 2018 року.

До 4 лютого 2019 року ЦВК прийматиме документи від кандидатів у президенти, а наступні п’ять днів – до 9 лютого 2019 року – відбуватиметься реєстрація кандидатів. Після цього оголосять остаточний та офіційний список претендентів на пост глави держави.

Чи буде другий тур, і чому його взагалі призначають?

Другий тур призначають у тому випадку, якщо жоден з кандидатів не набере абсолютної більшості голосів (50% + один голос) після першого етапу голосування. Поки результати соціологічних опитувань демонструють, що серед лідерів президентських перегонів немає явного фаворита, який зможе набрати більше половини голосів. У такому випадку другий тур відбудеться 21 квітня 2019 року.

За часи незалежності України лише Леонід Кравчук у 1991 році та Петро Порошенко в 2014 році перемогли в першому турі.

Можна зняти свою кандидатуру з виборів?

Так, але не пізніше, ніж за 23 дні до виборів, звернувшись до ЦВК. На найближчих виборах це буде 8 березня 2019 року.

А що взагалі потрібно для того, аби висунути свою кандидатуру на вибори президента України?

Кандидат має бути громадянином України, який досяг 35-річного віку, володіти державною мовою і проживати в Україні протягом десяти останніх років до дня виборів.

Піти на вибори можна або через висування політичною партією, або шляхом самовисування. Також потенційний президент України повинен надати декларацію про доходи за рік, що передує року початку виборів. Документ перевірить Національне агентство з питань запобігання корупції і згодом оприлюднить результати перевірки.

Здається, кандидати ще вносять гроші в ЦВК. Яка там сума і яка подальша доля цих коштів?

Так, у ЦВК потрібно внести грошову заставу в розмірі 2,5 млн гривень. 

Грошова застава повертається суб’єкту її внесення, тобто партії чи кандидату на пост президента, у двох випадках: або в разі перемоги на виборах, або в разі виходу до другого туру.

Всім іншим учасникам виборів гроші не повертаються, вони йдуть до Державного бюджету.

Вже відомо, скільки кандидатів буде на президентських виборах у 2019 році?

Варто дочекатись офіційного висунення, але про свої президентські амбіції вже заявили Олександр Онищенко, Надія Савченко, Роман Безсмертний, Юлія Тимошенко, Валентин Наливайченко, Юрій Дерев’янко, Інна Богословська, Роман Насіров, Сергій Тарута, Анатолій Гриценко, Мішель Терещенко, Олександр Шевченко, Андрій Садовий, Руслан Кошулинський, Дмитро Добродомов, Ілля Кива.

Раніше "Українська правда" писала про те, як головні претенденти на президентський пост почали підготовку до виборів.

Судячи з новин, цього разу кандидатів у президенти буде чимало, рахунок іде на десятки політиків. Цьому є якесь пояснення?

 
 
 

Частина кандидатів – це представники конкретних партій, які заздалегідь мобілізують електорат перед парламентськими виборами 27 жовтня 2019 року.

Інша частина – це технічні кандидати. Їх використовують потенційні лідери передвиборчих перегонів задля боротьби зі своїми найближчими опонентами.

Основною "зброєю" технічних кандидатів є агітація проти одного з лідерів. Інколи буває так, що з наближенням самих виборів ці кандидати різко передумують щодо своєї участі. Зокрема, так сталось на виборах у 2014 році, коли Наталія Королевська, Олег Царьов, Зорян Шкіряк, Петро Симоненко, Олександр Клименко і Василь Цушко заявили про зняття своїх кандидатур.

Щоправда, у підсумку ЦВК зняла лише Королевську і Царьова, інші четверо кандидатів оголосили про свій намір запізно, відповідно до положень закону про вибори, тому їхні прізвища були присутні в бюлетенях.

Агітувати проти не заборонено?

"Передвиборча агітація – це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати або не голосувати за певного кандидата на пост президента України.

Передвиборча агітація може здійснюватися в будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України", – говорить стаття 58 закону "Про вибори Президента України".

Тобто кандидатам у президенти можна агітувати проти інших учасників виборів. Чим вони й займатимуться.

Щось уже відомо про передвиборчі програми кандидатів у президенти?

У цьому випадку також краще дочекатись офіційного висунення і публікації передвиборчої програми кожного окремого кандидата. Хоча вже впевнено можна сказати, що в більшості програм будуть економічні, мовні, церковні питання, а також стратегії по анексованому Криму і припиненню бойових дій на Донбасі.

Що треба знати, щоб проголосувати, і які документи брати на дільницю?

Якщо вам 31 березня 2019 року буде як мінімум 18 років, то сміливо йдіть на виборчу дільницю за місцем реєстрації. Не забудьте взяти один із документів, що підтверджує громадянство України:

  • паспорт
  • закордонний паспорт
  • тимчасове посвідчення громадянина України
  • дипломатичний паспорт
  • службовий паспорт
  • посвідчення особи моряка
  • посвідчення члена екіпажу
  • посвідчення особи на повернення в Україну.

Перед виборами органи держреєстру складуть списки виборців. У них потрапляють усі повнолітні громадяни України, які мають право голосу. Взяти участь у виборах можна лише маючи спеціальне запрошення. Воно прийде на вашу адресу за місцем реєстрації не пізніше, ніж за п’ять днів до дня виборів. У запрошенні будуть зазначені час і місце проведення голосування.

А що робити, якщо запрошення не прийшло?

Потрібно підійти в дільничу виборчу комісію за місцем реєстрації і перевірити, чи є ви в попередньому списку виборців. Комісії почнуть роботу не пізніше 13 березня 2019 року.

Якщо є – то запрошення ще йде до вас поштою, якщо ні – треба звернутись у відділ ведення державного реєстру виборців (адреси можна знайти запосиланням) і написати там відповідну заяву.

Важливо: заява може бути подана не пізніше, ніж за п’ять днів до дня виборів. На президентських виборах 2019 року дедлайн буде 26 березня.

Також перевірити себе в списку виборців можна не виходячи з дому. Для цього варто зареєструватись на сайті Державного реєстру виборців, перейти в розділ "Перевірити дані", заповнити поля "Запиту щодо наявності виборця в Реєстрі" і натиснути "Відправити запит".

Українці за кордоном зможуть взяти участь у голосуванні на спеціально організованих дільницях при дипломатичних установах.

А як бути переселенцям із Донбасу та Криму?

Для них у вересні 2018 року ЦВК спростила процедуру голосування.

Тепер переселенці, виборча адреса яких міститься в ОРДЛО чи окупованому Криму, можуть голосувати без документів, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їхнього голосування. Їм достатньо взяти паспорт і з ним піти у відділ ведення держреєстру виборців за місцем проживання. Там треба написати заяву з проханням тимчасово змінити місце голосування.

Page 1 of Zayava

Скільки українців голосуватимуть на президентських виборах у 2019 році?

Державний реєстр виборців повідомляє, що голосувати на виборах можуть 35,6 мільйонів українців.

Але прогнози щодо того, скільки людей насправді прийде на виборчі дільниці, невтішні, і на це є низка причин.

По-перше, не голосуватиме переважна більшість населення окупованих Криму та Севастополя, де, за даними ДРВ, проживають майже два мільйони виборців, і окупованих районів Донецької та Луганської областей – разом із підконтрольною територією там нараховують майже п’ять мільйонів виборців.

У свою чергу, на обліку Мінсоцполітики станом на 12 листопада 2018 року перебуває 1,5 мільйони переселенців із Криму та ОРДЛО.

По-друге, останній перепис населення в Україні відбувся ще в 2001 році, а саме відносно нього формується загальна кількість виборців. Як результат, на виборах регулярно рахують голоси "мертвих душ".

По-третє, соціологи констатують розчарування українців у нинішній політичній системі, як наслідок – відсутність явних лідерів у рейтингах кандидатів у президенти. Кожен четвертий українець не планує брати участь у виборах, а на Донбасі – кожен третій.

Основний аргумент відмови від участі у виборах – відсутність кандидата, за якого варто було б проголосувати. Про це казали більше половини опитаних як на Заході, так і на Сході.

Олександр Іванческул

Українська правда

Источник: 
PRпортал

Comments (0)

Leave a comment

2 + 1 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.