ТОП-5 скандалів у політичному житті Києва

Політичний сезон кожного року стартує на початку осені і завершується фактично у першій половині літа. За цей час депутати встигають начудити багато чого, що потребує прискіпливої уваги громадян.

Depo.Київ вирішив згадати ТОП-5 політичних скандалів у столичній міськраді.

5 місце. Популістичні звернення Київради

Так вже сталося, що влада столиці полюбляє хизуватися своєю самостійністю. Втім, як тільки у місті назріває якась серйозна проблема, мер Кличко і його команда одразу звертаються до Кабміну, президента та інших центральні органів, щоб вони розрулили ту чи іншу ситуацію. Для цього навіть приймаються відповідні рішення Київради.

Наприклад, навесні поточного року була реальна загроза того, що метро у столиці зупиниться, а це вже - транспортний колапс. Справа в тому, що у березні рахунки підземки були заблоковані, і вона не могла проводити будь-які розрахунки. Коріння історії уходять ще у 2009 рік, коли столична влада уклала договір на придбання 100 вагонів для метрополітену Києва на умовах фінансового лізингу. У мерії столиці підтверджують, що у період з 2010 до 2013 років Київ заборгував компанії "Укррослізинг", яка поставляла вагони, два мільярди гривень за контрактом.

Звичайно, що компанія, яка продала вагони для метро, вимагала повернути їй гроші, що врешті-решт вилилося у виснажливі суди. Був і арешт цих 100 вагонів, які курсують на лініях столичної підземки. Навесні виконавча служба, за постановою суду, взагалі арештувала рахунки комунального підприємства "Київський метрополітен". І замість того, щоб виходити із ситуації, мерія Києва повелася, наче маленька дитина, що лише кричить "Аврал". Так, 23 березня Київрада з подачі мера Кличка проголосувала за звернення до президента, Верховної Ради, Кабміну та Ради нацбезпеки та оборони. Кличко хотів, щоб центральні органи влади взагалі застосували санкції до "Укррослізингу". Мовляв, ця компанія корінням йде до Росії. Саме на цьому команда Кличка і хотіла зіграти, хоча у 2009 році міська влада без будь-якого тиску сама уклала договір з цієї конторою на поставку вагонів для метро. І саме мер Кличко, як очільник столиці, має бути гарантом виконання угоди і відповідати за рішення "папєрєдніків". Але замість того, щоб вирішувати дане питання на рівні Києва, спробував перекласти відповідальність на усю державу, хоча центральна влада не мала до цього контракту жодного відношення. Задумка мабуть була така: компанія з російським шлейфом буде внесена у санкційний список, а тому їй вже не потрібно буде виплачувати борги.

Такі популістичні звернення до центральної влади взагалі стали певною фішкою для мера Києва і його команди. Ще один приклад можна навести з відключенням гарячої води у столиці наприкінці травня. Вже за кілька днів мер просив Кабмін вирішити проблему. Тому виникає логічне питання, чи здатна столична влада вирішувати серйозні питання, якщо у скрутних ситуаціях увесь тягар відповідальності мерія Києва перекладає на центральну владу.

4 місце. Бійки у Київраді

За останній політичний рік у Київраді сталося кілька бійок, які зайвий раз свідчать, що влада міста не завжди тримає ситуацію під контролем. Наприклад, на початку літа сталася бійка між депутатами Київради та спецпризначенцями МВС прямісінько у кулуарах мерії. Тоді, під час засідання Київради, мер Кличко не погодився з деякими депутатами, що потрібно врешті-решт визнати бійців-добровольців АТО. Кличко наполягав, що треба ще трохи почекати, щоб усе гарно прописати у рішенні Київради, яке дозволить добробатам бути визнаними. Це, звичайно, затягнулося б на певний час.

Паралельно з цим у кулуарах зали засідань стояли кілька десятків добровольців, які прийшли заздалегідь. В якусь мить кілька представників добробатів накинулися на охоронців мерії. І от тут почалося справжнє бійцівське шоу. Буквально за хвилину охоронці здали свій об'єкт, і кілька добровольців АТО забігли до зали засідань Київради. У кулуари одразу ж прибігли кілька десятків спецпризначенців у повній екіпіровці. Втім, підігрівали бійку вже не добровольці АТО, а депутати з фракції "Свобода". Один з них навіть зірвав з поліцейського шолом і почав гамселити того по голові. Врешті-решт кількох депутатів і добровольців затиснули в так званому тамбурі – між першими та другими дверима входу до кулуарів Київради. Разом з тим, як депутати гамселили поліцейських, добробати обзивали правоохоронців. Не вигадавши нічого кращого, депутат зі "Свободи" Володимир Назаренко просто почав вибивати ногою двері, і це йому частково вдалося. Аж раптом на підмогу заблокованим прийшли їхні колеги, і тоді вже спецпризначенцям довелося відступати. Загалом же бійка призвела до того, що більшості Кличка все ж довелося голосувати в той день за визнання добровольців АТО.

3 місце. Ігнорування активістів

Ну не люблять у Кличка столичних активістів. Особливо тих, що намагаються до кінця відстоювати інтереси міста. Наприклад, скандал із забудовою станції метро "Героїв Дніпра" наочно показав, як керівництво столиці безсоромно хитрує, коли розповідає про те, що дослухається до киян. Кілька разів на засідання Київради приходили активісти, що були проти забудови метро "Героїв Дніпра". За регламентом міськради, депутати спочатку повинні проголосувати за те, щоб якийсь активіст виступив з трибуни Київради. Здавалося б, в таких випадках за надання слова киянам мають голосувати одноголосно, адже той самий мер Кличко завжди запевняє, що він з киянам. Та на ділі виявляється зовсім інакше.

На одному із засідань Київради абсолютна більшість депутатів з промерської фракції просто проігнорували голосування за надання слова активісту, що захищає метро від забудови. Більше того, проігнорував це голосування і сам мер Кличко, і секретар міськради. Активіст все ж виступив завдяки підтримці інших депутатів, але влада тоді показала, що її слова розходяться з ділом. За кілька тижнів ситуація повторилася, і промерська фракція знову ігнорувала голосування за надання слова активістам з "Героїв Дніпра". Таким чином, більшість Кличка на окремих прикладах демонструє, як влада насправді "дослухається" до киян.

2 місце. "Протягування" скандальних питань

Схоже, більшість Кличка вигадала, як можна "протягувати" через Київраду потрібні їй рішення. Все, що необхідно – просто поставити проект рішення, який не підтримують депутати Київради, на повторне голосування. І так можна вчиняти безліч разів, поки не набереться потрібна кількість голосів. Не вдалося проголосувати на одному засіданні Київради - ставлять відповідне питання на наступному засіданні чи на продовженні попереднього.

Загалом промерська більшість дуже полюбляє задовольняти проекти рішень на користь забудовників столиці. А на повторні голосування усе це з голосу зазвичай пропонує виставляти голова земельної та містобудівної комісії Київради Олександр Міщенко, який став відданим соратником Кличка. Слід зазначити, що часто за спірні питання, які хоче протягнути більшість Кличка, не вистачає кілька голосів. При цьому у промерській фракції "Солідарність" - 52 депутати, але вже довгий час фактичним сателітом команди Кличка у Київраді є фракція екс-мера Омельченка "Єдність", у якої ще 15 депутатів. Разом у цій "коаліції" 67 "штиків", а для ухвалення рішень потрібно мінімум 61 голос.

Звичайно, хтось може захворіти чи просто бути відсутнім у залі засідань. І от коли за те чи інше рішення є, скажімо, 59 чи 60 голосів, кличківська більшість пропонує ще кілька разів ставити питання на голосування. Буває так, що хтось з так званих опозиційних фракцій може якимось чином віддати голос за спірне питання. У більшості випадків команда мера все ж дотискає, набираючи 61 чи 62 голоси. Це в котрий раз доводить, що у мера Кличка досить хитка більшість у Київраді.

1 місце – "Кнопкодави" процвітають

Безумовним лідером даного рейтингу є ситуація з "кнопкодавством" у Київраді. Сталося це на початку політичного сезону, восени. До того депутати на кожному кроці казали, що з неперсональним голосуванням покінчено, адже це є аморально. Більше того, у 2015 році в Київраді встановили нову суперсистему для голосуванням "Рада-4", яка мала унеможливити "кнопкодавство". Та усі ці сучасні причандалля виявилися безсилими проти столичних депутатів. На одному із засідань Київради за депутата з фракції "Єдність" Ігоря Кісільова проголосував навіть не його колега по депутатському корпусу, а помічник іншого депутата з "Єдності" Костянтина Ялового.

Здавалося б, після такого неподобства мав би бути серйозний розбір польотів. Але більшість депутатів вирішили просто зам'яти справу. Більше того, екс-мер Омельченко, який є лідером фракції "Єдність" у Київраді, назвав "кнопкодавство" своїх соратників лише прикрим випадком, але не кінцем світу. Мабуть, більшість депутатів Київради вирішили не "розкручувати" скандал, адже й самі можуть в ній опинитися. Є лише одне питання: навіщо було викидати 12 млн. гривень на суперсистему "Рада-4", якщо "кнопкодавство" все одно процвітає у мерії?

Источник: 
PRпортал

Comments (0)

Leave a comment

1 + 8 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.