Розкол у білоруській опозиції? Що пишуть західні ЗМІ
Після чергового багатотисячного мітингу в Мінську західна преса пише про ознаки розколу в білоруській опозиції, а також про розбіжності між двома поколіннями білорусів - молоддю, що вимагає відставки Олександра Лукашенка, та старшими людьми, які побоюються хаосу та безладу, як у 1990-х.
А тим часом New York Times розповідає про білоруських рокерів, які після майже 30 років в "андерграунді" наново знаходять свій голос завдяки протестам.
Розбіжності в опозиції
Попри багатотисячні протести, що охопили Білорусь після президентських виборів, Олександру Лукашенку вдалося зберегти владу - принаймні поки що. А от в опозиції, якій все ще вдається виводити десятки тисяч людей на вулиці, вже з'явилися перші ознаки розколу, пише британська Financial Times.
Як приклад газета наводить заяву опозиціонерки Марії Колеснікової про створення нової партії "Разом", яка планує вимагати конституційних реформ. Ідея, втім, не сподобалася колишній кандидатці в президенти Світлані Тихановській, яка вважає, що пріоритетне завдання - усунути від влади Лукашенка.
"Цей випадок окреслив потенційні розбіжності в протестному русі, який нашвидкуруч організували перед виборами, поки Лукашенко відправляв за ґрати або усував від перегонів своїх головних суперників, і який об'єднує переважно опозиційність до його режиму, а не спільна політична програма", - наголошує газета.
Втім, труднощі, з якими стикається опозиція, не є неочікуваними, адже окрім розробки стратегії супротивникам Лукашенка доводиться ще й відбиватися від тиску силовиків. Але проблема навіть глибша, кажуть експерти.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
"На ситуацію треба дивитися в контексті того, яким був репресивний режим в Білорусі протягом останніх 26 років. Весь цей час Лукашенко чавив і переслідував політичних опонентів, а також будь-які інституції, що представляли громадянське суспільство - зокрема, неурядові організації та незалежні профспілки", - цитує видання Катю Глод з Центру аналізу європейської політики.
"Тому немає нічого несподіваного в тому, що нова опозиція не змогла скористатися моментом, коли протести тільки почалися після виборів, адже в неї не було жодних організованих структур", - додає пані Глод.
За її словами, наразі опозиція намагається створити структури, які в подальшому зможуть стати на чолі нових протестів. А вони можуть спалахнути з новою силою зокрема й через економічні негаразди, наголошує видання.
"І якщо нинішнє падіння білоруського рубля призведе до вищої інфляції та зменшення купівельної спроможності білорусів, у протестувальників з'являться нові економічні та політичні причини вийти на вулицю", - додає видання.
Конфлікт поколінь
Американська Washington Post публікує статтю про інший розкол - між молодими протестувальниками та старшими білорусами, чимало з яких побоюються повернення "хаосу" 1990-х років.
Авторка статті - студентка Мінського державного лінгвістичного університету Аліса Сітнікова - наголошує, що "анархія" не є єдиною альтернативою режиму Олександра Лукашенка.
"Ми бачили, як інші країни на кшталт Естонії та Польщі вирішили схожі проблеми. Хоча ми всі починали з однієї стартової позиції після падіння СРСР, деякі країни обрали більш демократичну систему і домоглися значного економічного та політичного розвитку, тоді як Білорусь застрягла в майже одному й тому ж стані на більш як 20 років", - пояснює студентка.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
Вона наголошує, що попри заяви Лукашенка, в яких він порівнює демократію з хаосом, в сусідніх країнах можна побачити протилежне - тамтешні люди виглядають "більш забезпеченими та задоволеними життям, ніж абсолютна більшість білорусів і росіян".
Але навіщо владі слухати "розбещених дітей", які не пам'ятають труднощів 90-х?
"Насправді нам і не треба їх пам'ятати. Тому що ми не можемо і не будемо жити зі страхом минулого, і ми не можемо і не будемо будувати наше майбутнє з огляду на цей страх. Молоді люди не можуть прийняти безнадійно застарілу систему, яка неодноразово виявлялася нездатною захистити нас від незаконних арештів та насильства з боку міліції, і яка є застійною за своєю суттю. Майбутнє цієї країни - це ми. І в цьому майбутньому немає місця Олександру Лукашенку", - резюмує студентка.
Другий шанс білоруських рокерів
Протести подарували білоруським рок-музикантам старшого покоління другий шанс на славу, пише New York Times.
За словами газети, 30 років тому рок-музика була голосом свободи в країнах, що прощалися з комунізмом. Та якщо в Росії чимало рокерів часів перестройки стали справжніми зірками, в Білорусі з приходом Олександра Лукашенка багатьом виконавцям довелося повернутися в "андерграунд", де вони і залишалися до цього року, перебиваючись концертами кавер-версій західних хітів та уроками гри на гітарі.
Газета зокрема розповідає про 49-річного Зьміцера Вайцюшкевича та 53-річного Піта Павлова. Обидва виконавці співають білоруською мовою, і обоє мають опозиційні погляди.
Наприклад, Вайцюшкевич під час президентських виборів 2010 року підтримав опозиційного кандидата Володимира Некляєва, який після перегонів опинився в тюрмі. Пісні Вайцюшкевича більше не лунали на радіо, а концерти заборонили. Співак важко переживав втрату доступу до аудиторії і, "щоб зберегти розум", організовував маленькі поетичні фестивалі на власній дачі, зазначає видання.
У 2011 році він записав польську пісню "Стіни" білоруською мовою. Композиція тоді не привернула уваги, але цього року стала одним із гімнів опозиційного руху, пише New York Times.
"Білоруські рокери вважають, що якщо протестувальникам не вдасться усунути Лукашенка від влади, ситуація значно погіршиться. Але якщо він піде, білоруську музику може чекати золотий час, кажуть вони", - наголошує New York Times.
Піт Павлов та Лявон Вольський, учасники відомого білоруського гурту N.R.M, цього літа попри попередні розбіжності записали відео, в якому зіграли свою найхітовішу пісню "Try čarapachi" (Три черепахи).
Цю пісню на одному з мітингів Павлов зіграв перед бійцями ОМОНу, які охороняли президентський палац. Міліціонери мовчали, але "судячи з мови їхнього тіла, вони підспівували", каже музикант.
Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
