Дивовижно й моторошно: п’ять технологічних тенденцій, що змінюють медіа

Відео формату 360° замість новин та штучний інтелект, який створює кінотрейлери й пісні, — майбутнє, змальоване в жанрі фентезі, непомітно перетворюються на наше теперішнє.

У 2017-му трансформації в медіа були значною мірою зорієнтовані на персоналізацію та поглиблення досвіду аудиторії, а також перехід від великих даних до розумних. Від цього відволікали хіба безпрецедентні за розмахом кібератаки, застереження про те, що когнітивні науки нині більше на службі в маркетологів, ніж суспільства, а штучний інтелект може стати новою зброєю масового ураження.

Нове повстання зомбі: ботнети речей

Технології намагаються знайти шлях до нашого серця. Революція інтернету речей (Internet of Things) дедалі жвавіше перетікає в революцію їхньої медіатизації (Mediation of Things): від підключених до мережі предметів очікують не лише взаємного обміну інформацією, а й здатності зрозумілою мовою з емоціями та в режимі діалогу комунікувати з тими, хто ними користується. Але, як ми вже мали нагоду пересвідчилися, мрії про «розумний дім» чи «розумний офіс» нині набувають антиутопічного втілення, коли їхні господарі втрачають над ними контроль.

via GIPHY

 

Ботнети речей — явище не нове. Вони існують уже щонайменше десятиліття. Ще у 2000 році хакери проникали в чужі комп'ютери й керували ними через централізовану систему. Крім того, вони використовували ці бот-мережі, щоб виводити з ладу сайти. Але нині проблема стає нагальнішою через розповсюдження дешевих ґаджетів. Оскільки ці пристрої, як правило, слабко захищені, вони є легкою здобиччю для хакерів і дозволяють їм розширювати свій вплив до небачених раніше масштабів.

У жовтні 2016-го створений за допомогою шкідливого програмного засобу Mirai ботнет, що складався зі 100 тисяч таких уразливих ґаджетів (камер спостереження, принтерів, дитячих моніторів тощо), здійснив розподілену атаку за відмову в обслуговуванні на постачальника інтернет-інфраструктури Dyn. Падіння цього провайдера спричинило блокування довгого списку впливових веб-сайтів, серед яких були The Wall Street Journal, Netflix i Twitter.

 

Як Mirai перетворює домашні прилади на зомбі

 За дев’ять місяців потужна хвиля кібератак накрила Україну. Через шкідливий програмний засіб на ім’я Petya припинили роботу сайти десятків організацій, серед яких були державні установи, бізнес-структури й видання. Аналогічні випадки «зараження» зафіксували і в інших європейських країнах, США, Австралії та Росії. Але за підрахунками міжнародного розробника антивірусного програмного забезпечення ESET, на Україну їх припало аж 80 %. Експерти зійшлися на тому, що саме вона була основною мішенню кіберзлочинців. Уперше для країни проблема інтернет-безпеки стала руба.

До речі, днями Центральне розвідувальне управління США у звіті заявило, що вірус Petya, який атакував кіберсистему України, створений ГРУ Росії.

Під максимальним кутом: відео 360

І хоч віртуальна та додана реальності наразі на ранньому етапі становлення, їхня перспективність не викликає сумнівів. Ажіотаж довкола Pokemon Go і трансляція футбольних матчів у форматі 360° демонструють, наскільки великим є попит на повне занурення.

360-градусна зйомка вже стала одним із улюблених інструментів як провідних засобів масової інформації, так і широкого кола користувачів соціальних мереж. За даними дослідницької компанії Futuresource Consulting, попит на камери для створення сферичних зображень і відео впевнено зростає: у 2016-му вони становили 1 % усіх замовлень, у 2017-му — 4 %. Цьому сприяє передовсім їхня доступність.

Гарвардські екологи запустили проект Virtual Forest, завдяки якому будь-хто у будь-якому куточку світу може спостерігати за змінами природи в Массачусетському лісі, озираючись на всі боки в режимі реального часу. Його мета, окрім як надати можливість кожному зануритися в американську глушину, — задокументувати, як впливає на розвиток листяного покриву дерев зміна клімату. Вартість усього необхідного обладнання — всього півтисячі доларів (включно з вартістю камери Ricoh Theta S). Вчені планують запуск аналогічних проектів для онлайн-моніторингу інших екосистем.

 

Одного осіннього дня

Журналісти The New York Times та Reuters використовують приблизно такий самий бюджетний Samsung Gear 360, щоби документувати найрізноманітніші події і процеси — від стихійних лих до буденних ритуалів представників різних культур.

Як прогнозує Juniper Research, до 2021 року ринок VR-технологій сягне 52 мільярдів доларів.

 

Уроки 360-градусної зйомки від шимпанзе

 «Формат 360° настільки переконливий, що він може стати новим стандартом для сирого матеріалу з подій для новин — власне тим, що намагається заохотити Twitter, додавши функцію живих сферичних відеороликів у додатку Periscope», — ідеться в огляді проривних технологій 2017 року від MIT Technology Review. У компанії Humaneyes, яка розробляє камери для 3D-зображень вартістю близько 800 доларів, переконані: щоб люди звикли до нього, знадобиться всього лише близько десять годин перегляду такого контенту. Як тільки люди відкривають для себе цей формат, їхні вподобання змінюються, запевняють дослідники. Про українські проекти в цій сфері читайте тут і тут.

Вперед — на пошуки утраченого часу,

або Про нові способи боротьби за нашу увагу

«Можливо, замість того, щоб з головою поринати у розмови про віртуальну та додану реальності — усі ці круті речі, які могли би статися і які також будуть об’єктом запеклої боротьби за нашу увагу, ми могли би змінити правила цієї боротьби щодо речей, які вже є у кишенях мільярдів людей», — зауважив колишній спеціаліст Google з етики дизайну Трістан Гарріс.

Разом з іншими однодумцями із Кремнієвої долини цього року він заснував рух Time Well Spent, який закликає бізнес діяти в інтересах своїх клієнтів — допомагати їм витрачати свій час на те, що буде корисним для них, а не марнувати його, потрапляючи в пастки, розроблені з урахуванням того, що відомо психологам.

via GIPHY

 

Технологічні компанії добре розуміють особливості роботи людського мозку й докладають усіх зусиль, щоб узалежнити людей від своїх продуктів та послуг. Коли ми бачимо сповіщення на телефоні, то мимоволі відволікаємося на речі, якими геть не переймалися. А варто натиснути на нього, й нас затягує на ресурси, від яких годі чекати чогось хорошого. Часто говорячи про технології, ми маємо на увазі безмежний, як небо, безхмарний простір можливостей, де розвиток може відбуватися у будь-якому напрямку. Але він не відбувається хаотично, стверджує Гарріс. Усі вони мають приховану мету, — оволодіти нашою увагою і якнайдовше тримати нас прикутими до моніторів.

 

Як жменька компаній контролює мільярди умів щодня

Приміром, у Snapchat, який є найпопулярнішим сервісом серед американських підлітків (понад 100 мільйонів користувачів), вигадали функцію, яка показує, скільки днів поспіль двоє людей спілкувалися одне з одним. Інакше кажучи, вони дали дітям зв’язок, який ті за жодних обставин не хочуть втрачати — хай навіть це ілюзія. Таким чином вони заохотили їх підтримувати цей показник. Аби змусити нас залишитися на своєму ресурсі якнайдовше, YouTube використовує функцію автовідтворення наступного відеоролика. Аналогічним чином Netflix запускає наступний епізод. Facebook теж починає програвати відео у стрічці новин до того, як ми натиснемо «плей».

Для повноцінного життя онлайн-суспільству потрібно передовсім усвідомити свої обмеження, визнати, що ми піддаємося навіюванню, й вимагати іншого ставлення до себе, вважає Гарріс: «Уявіть, якби ми використовували всі ті дані, які в нас є, усі ті потужності й нове бачення людської природи, аби отримати суперздатність зосереджуватися, суперздатність звертати увагу на те, що є важливим для нас».

Про штучний інтелект: алгоритми-розвідники, спеціалісти, асистенти… й потенційні конкуренти

Активність користувачів соціальних мереж та їхні вподобання задають тон подальшій комунікації та можуть слугувати джерелом важливих даних. Щоразу, коли ми користуємося пошуковиком, система моніторить та обробляє наші запити, аби зробити кожне наступне використання більш задовільним. На службі — алгоритм, який постійно вдосконалюється. Штучний інтелект допомагає розпізнавати об’єкти, а також створювати метатеги для будь-яких елементів (локацій, пір року, кольорів тощо).

Характерним для 2017 року був перехід від звичайного аналізу масивів даних до застосування різноманітних методик і критеріїв задля більш точкової роботи з ними.

 

Старший науковий співробітник компанії IBM Canada Олександр Романко — про аналітику даних та штучний інтелект як невід’ємні атрибути нашого життя.

Алгоритми допомагають авторам відстежити, наскільки добре аудиторія засвоює інформацію в їхніх публікаціях. Їх використовують, зокрема, для створення платформ з інтерактивними навчальними курсами на зразок CourseYard, які пристосовуватимуть програми до потреб кожного учня, залежно від того, що їм вдалося запам’ятати.

Один із основних напрямків досліджень у компанії IBM, що є лідером у цій сфері, — аналітика зв’язків. Опрацьовуючи інформацію, що є у відкритому доступі, алгоритми укладають досьє (наприклад, для компаній, аби ті могли зрозуміти, наскільки надійним є потенційний бізнес-партнер).

Розслідувальна організація The Bellingcat намагалася встановити кількість російських військових на Донбасі, беручи до уваги публікації про видані медалі, якими ті ділилися на своїх сторінках у соцмережах.

Крім того, на основі даних, які генерують користувачі соцмереж, просто спілкуючись одне з одним про погоду й відвідані ними місця (ключові слова, теги, фотографії та відео), можна також попереджати повені, урагани, зсуви, селі, виверження вулканів до їх появи, а також із високою точністю прогнозувати, які території будуть уражені й наскільки нищівним виявиться цей вплив.

Попередження повеней через теги у Flickr

Нині штучний інтелект активно використовують і для, здавалося б, творчої роботи (що, власне, змушує переосмислювати саме поняття творчості). Орієнтуючись на найпопулярніші сцени, ШІ створює трейлери до кінофільмів майже в 30 разів швидше, ніж прості смертні режисери та монтажери.

На початку 2017-го японська філія рекламної компанії McCann Erickson представила своєму персоналу нового креативного директора, яким став алгоритм на ім’я AI-CD. Створена за його участі реклама м’ятних пастилок сподобалася спеціалістам-рекламникам значно більше, ніж відео, створене людиною. А вам?

Продукт, виготовлений AI, виявився значно потішнішим

У серпні американська співачка Тарін Саутерн презентувала композицію Break Free, яку написав алгоритм Amper (у березні однойменна компанія отримала чотири мільйони доларів від інвесторів на проект зі створення музики за допомогою штучного інтелекту). Як працює Amper, його творці поки не розповідають, але щоб розробити мелодію за запитом, йому потрібно усього лише кілька секунд (щоправда, Amper поки ще не дуже добре орієнтується в пісенній структурі, тож драматургія та заключне аранжування залишається прерогативою його колег із плоті і крові).

Приклад ембієнт-треку, створеного Amper

 

Ще кілька років тому роботу штучного інтелекту пов’язували суто з аналітикою. Журналісти і представники креативних індустрій мало переймалися через перспективу лишитися безробітними через роботизацію. Але, схоже, розслаблятися не варто.

 

 Робоетика

Отже, програми підбирають теми і створюють цілком конкурентні інтелектуальні продукти значно швидше за людей. Журналістів уже поділяють на дві категорії — біо- та роботоавторів. Наші бездушні альтер его, як діти, — вони вчаться того, чого ми їх навчаємо. І саме в цьому криється найбільша проблема. Адже окрім як навчати виконувати певні завдання, нам потрібно прищепити їм свої цінності. Як демонструють останні експерименти із чатботами, які набули неабиякої популярності саме у 2017-му, це не так уже й просто.

Оскільки боти позбавлені мотивації, споживачам їхнього контенту доведеться навчитися виявляти справжні наміри їх творців та системні помилки, які часом нагадують доволі ексцентричний вияв їхньої власної позиції. Минулого року чатбот Microsoft Tay пропагував у Twitter расизм та екстремізм і стверджував, що Гітлер не зробив нічого поганого. Цього року чатбот на ім’я BabyQ компанії Turing Robots, що базується в Пекіні, теж не виправдав сподівань, які на нього покладали розробники. Коли в нього запитали, чи любить той Комуністичну партію, він заперечив. За що, звісно ж, канув офлайн. Інший чатбот XiaoBing, розроблений Microsoft, заявив: «Моя китайська мрія — поїхати в Америку». А коли в нього поцікавилися про його патріотичні пориви, він відповів: «У мене місячні, хочу перепочити».

Але тим, хто причетний до розвитку технології, насправді не до сміху. Цього року про штучний інтелект почали говорити як «про найбільший ризик, з яким стикнулася цивілізація», що навіть може спричинити Третю світову війну.

Наприкінці літа засновники Tesla і SpaceX Ілон Маск і компанії DeepMind Мустафа Сулейман разом із підприємцями з 26 країн, у розпорядженні яких мільярди доларів, звернулися до ООНіз закликом заборонити використання смертоносної автономної зброї, якою вже в найближчому майбутньому зможуть управляти інтелектуальні машини. Вони зазначили, що якщо не вжити необхідних запобіжних заходів зараз, «військові конфлікти сягнуть небачених досі масштабів за проміжки часу, непідвладні людському сприйняттю».

В епоху неконтрольованих інформаційних війн, пропаганди і фейків загроза застосування роботів і штучного інтелекту в медіа викликає дедалі більше підстав для хвилювання. Експерти сходяться на тому, що цей процес неможливо зупинити — лише створити механізми в дусі трьох законів робототехніки Азімова, аби регулювати етичні питання, стежити за їх дотриманням і карати порушників.

Источник: 
PRпортал

Comments (0)

Leave a comment

2 + 0 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.