За 8 років Росія витратила $200 млн на дезінформацію — експерт

Сім авторитарних режимів у світі з 2010 року витратили $500 млн на дезінформацію та пропаганду.
 

Про це йдеться у сюжеті «Голосу Америки». Як зазначає Філіп Говард, директор Інституту вивчення інтернету Оксфордського університету, вони проаналізували сім країн із авторитарними режимами, у яких є окремий бюджет на пропаганду та дезінформацію у інших країнах.

Загалом, за словами експертів, у світі на дезінформацію та пропаганду з 2010 року було витрачено півмільярда доларів. Росія за цей час витратила приблизно 200 млн доларів на усі проекти.

 «Ми вважаємо, що є чорний ринок людей, які займаються цим чорним ремеслом. І цей ринок росте. Їх наймають уряди для роботи у своїх країнах, так і іноземні особи для роботи над проектами закордоном. Росіяни, мабуть, стали першими, кому вдалося ефективно це робити, але вони не єдині», — розповідає Джон Келлі, засновник компанії аналізу соціальних медіа.

За словами Лори Розенберг, директорки Альянсу за безпечну демократію, Росія користується асиметричною перевагою. Це малобюджетна тактика з високим результатом. «Ми маємо проаналізувати власні асиметричні переваги. Наприклад, у випадку Росії може бути запроваджена фінансова ціна, бо ми знаємо, що для Путіна найважливішою є його влада, яка залежить від його грошей. У випадку Китаю, можливо, репутаційна ціна буде важливою», — каже вона.

Експерти рекомендують США, ЄС та НАТО розробити аналітичні методи відслідковування російської пропаганди, почати виокремлювати та позначати її у соціальних мережах. Також слід доносити краще свою позицію як своєму населенню, так і російськомовному. Для цього потрібні довгострокові зусилля з проведення тренінгів з медіаосвіти та більше розповідати про ризики російської пропаганди.

В майбутньому, ймовірно, дезінформація буде зосереджуватися у менш популярних соціальних платформах. Зловживання варто очікувати у сервісах із закодованим обміном повідомленнями. «Ми очікуємо використання нових технології, таких як відео та аудіо на базі штучного інтелекту. Людям буде надзвичайно важко зрозуміти, чи варто вірити тому, що вони бачать», — акцентує Вене Діреста, директорка з досліджень компанії «Нове знання».

Источник: 
PRпортал