Референдум у Нідерландах – сигнал для України
З наближенням дати проведення 6 квітня 2016 все частіше аналізується роль референдуму в Нідерландах щодо асоціації Україна - ЄС. Думки фахівців та експертів діаметрально протилежні: від «все пропало» до шапкозакидацьких «референдум не вплине на позицію ЄС».
Багато хто зауважив, що вже проведене опитування, яке показало для нас негативний результат, не є репрезантативним, тобто не відображає думки всього суспільства, оскільки опитування проведено в одній цільовій аудиторії, одного ЗМІ і т.д. І це так. Правда і те, що рішення про асоціацію Україна – ЄС вже ухвалила чинна влада Нідерландів, а згаданий референдум має лише дорадчу функцію. Водночас, чомусь майже ніхто не аналізує, що ж робити представникам теперішньої нідерландської влади, аби зняти напруженість між владою і суспільством через нас, зокрема – на чергових виборах. Чомусь наші експерти і фахівці ніяк не зрозуміють, що в демократичних країнах, а Нідерланди такою є, влада лише висловлює думку суспільства, а не навпаки – як було в СРСР і ще часто залишилось, на жаль, у нас. Як після цього будуть ставитись до нас представники інших країн? Переважна більшість наших знавців уже погодилися з тим, що результати референдуму в Нідерландах будуть негативні для нас. Знову лунають пропозиції щодо активної інформаційно-роз’яснювальної роботи серед нідерландців тощо – і це правильно, оскільки тепер іншого варіанту нема.
Найнеприємніше те, що ніхто з українців не може гарантувати, що негативного для нас результату референдумів не було б в Німеччині, Франції, Англії чи інших країнах ЄС. І все це, зокрема, через те, що, попри значні зусилля українських дипломатів, проти України дуже активно і ефективно працюють за кордоном вже 24 роки наші вороги. На це РФ виділяє великі ресурси, зокрема фінансові, яких ми ніколи не матимемо. Для прикладу варто проаналізувати кількість їх офіційних представників у країні перебування в ЄС, представників інших країн і наших тощо. З подібних порівнянь в цілому світі не зрозуміло куди ми інтегруємося: в Європу, в новий СРСР, в Азію чи Африку тощо? З іншого боку, багато-хто з нас не втомлюються повторювати, що з України виїхали мільйони. І це – робітники, студенти, науковці, лікарі тощо. А як ми використовуємо їх можливості?
У такому контексті ймовірні негативні для нас результати референдуму в Нідерландах варто сприймати як дуже серйозний сигнал про необхідність активізації інформаційно-роз’яснювльної роботи за кордоном серед суспільства, а не тільки у владі, як практикувалося в часи СРСР. Звичайно, враховуючи наше безгрошів’я, зробити це всюди нереально. Якщо ж ми врешті-решт визначилися з євроінтеграцією (що цілком зрозуміло і мудро), то мабуть було б логічним основні зусилля зосередити на країнах ЄС – за рахунок скорочення присутності в інших частинах світу. А що стосується фінансових ресурсів, то є варіанти як обійтися десятками (від сили - сотнями) тисяч доларів, а не сотнями мільйонів щороку, які витрачає РФ. Зокрема, варто вивчити і впровадити досвід країн, які проходили свій шлях до ЄС всупереч діям Кремля.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
