Як змінилося сприйняття України у світі та чи варто боротися з фейками

Війна вплинула на сприйняття України у світі, підтримку міжнародної спільноти та наративи у ЗМІ. Наш сервіс медіамоніторингу вивчав, як змінилося ставлення до країни та українців через призму комунікацій для ініціативи Brand Ukraine та МЗС України. Про результати цього дослідження розповіла CEO нашої компанії Оксана Кононова під час Weekend Media Festival (Ровінь, Хорватія). Ділимося найважливішими тезами.

Оксана КононоваОксана Кононова

Як Україну сприймають у світі

Фахівці компанії збирають та аналізують згадування України у світі. Лише за минулий рік вдалось проаналізувати понад 200 млн таких згадувань. Щоб керувати цим масштабом даних, компанія налаштувала модель машинного навчання для виявлення тенденцій, ключових інформаційних кластерів для шести різних мов, семантичних кореляцій та атрибутів бренда.

Україна була основною темою у світі. Цю увагу ми змогли використати на свою користь і отримати реальні переваги — зброю, гроші, підтримку. Зараз може здаватись, що це було неминуче, але це не так: до війни нас не сприймали як націю героїв. Відчайдушна оборона Маріуполя, успіхи наших військових, завзяття і працелюбність біженців змінили ставлення до нас. #SupportUkraine був у топі хештегів твіттера. 

Розподілення репутаційних атрибутів у текстахРозподілення репутаційних атрибутів у текстах

Медіаполе напряму залежало від інфоприводів. На жаль, перші пів року війни росія надавала їх багато. Далі згадуваності додали успіхи українських військових на фронті, наприклад, контрнаступ на Харківщині та часткове звільнення Херсонщини.

Динаміка згадувань України у медіа за 2022 рікДинаміка згадувань України у медіа за 2022 рік

Що робити з фейками

Уся наша робота відбувається в умовах боротьби з російською дезінформацією та відвертою брехнею. З цим неможливо боротися симетрично. ІПСО, неточна інформація, просто вигадки — їх занадто багато, а ми занадто знервовані й готові часто повірити у що завгодно. Тим пак що значна частина дезінформації використовує цілком реальний фактаж, хоч і прикручує до нього свої меседжі. 

Я не згоден, що для фейків необхідні спеціальні інструменти чи моделі. Технічно, щодо збирання даних, це така сама інформаційна кампанія, як і інші. Набагато цікавішим, як на мене, є питання, як нам ефективно використовувати їх на свою користь і що з цим робити. З цим надзвичайно важко боротись “напряму”, але замість цього ми можемо більше сфокусуватись на тому, щоб сформувати вигідний для нас наратив. Особливо на міжнародному полі. 

Не варто забувати, що не всі топові світові медіа — наші друзі. Вони також поширюють ворожі наративи, підбирають сумнівні фото, використовують неперевірену інформацію. Наприклад, The New York Times регулярно публікує матеріали, в яких по суті пропонує нам здатись. І ці статті впливають на рішення на рівні президентів країн. 

Повномасштабне вторгнення росії в Україну дало нам багато можливостей на міжнародній арені. Ми бачимо це у медіа. Ми бачимо це у підтримці України на найвищому рівні. Але основна заслуга у цьому не комунікаційників, а сил оборони. Будь-яка з наших медіаактивностей була б неможливою, якби Україна втратила незалежність. Саме захисники — рушій позитивного ставлення до нашої держави у світі. 

Источник: 
PRпортал