Урядова криза у Словаччині та її ризики для України

Сусідня Словаччина опинилася на межі політичної кризи. Нинішня владна коаліція, створена після парламентських виборів у березні 2016 року, зазнає випробувань.

Минулого року вперше ліва партія Smer-SD Роберта Фіцо, яка формувала однопартійний уряд з 2006 року (з перервою в 2010–2012 роках), втратила більшість. Втім, сподівання на створення правоцентристської коаліції виявилися марними - Фіцо зумів знайти партнерів, хоч і не близьких по духу, зокрема, запросивши до коаліції крайніх правих. 

Зараз в уряді представлені три партії: ліва Smer-SD, націоналістична SNS і партія угорської меншини Most-Hid. Незважаючи на таку різну ідеологічну спрямованість політичних сил, більше року коаліція добре трималася завдяки компромісам та балансу інтересів усіх партнерів.

Коаліційна криза: більше диму, ніж вогню

Втім, утримати таку строкату коаліції було нелегко.

Коаліційна криза в Словаччині розпочалась із заяви спікера парламенту та лідера Словацької національної партії (SNS) Андрея Данко (політик, відомий своєю епатажною та непередбачуваною поведінкою) про те, що його партія виходить із коаліції.

Формальним приводом для такої заяви націоналістів стала їхня невдоволеність "правилами гри" в коаліції - SNS дорікає партнерам за недотримання коаліційної угоди та кроки, спрямовані на дискредитацію партії, недопущення номінантів партії до регіональних структур. Парламентарії від SNS кажуть про необхідність "очищення" відносин в рамках коаліції та вибудовування нової, більш ефективної комунікації.

Такий вчинок Данко оглядачі пов’язують із бажанням SNS та його лідера відволікти увагу від корупційного скандалу навколо цієї партії.

Скандал спалахнув навколо Міністерства освіти, очолюваного Петером Плавчаном - номінантом SNS, який підозрюється в маніпулюванні єврофондами на освіту та науку. Про персональний фактор Данко як каталізатора кризи свідчить той факт, що ці події застали зненацька навіть депутатів від його власної партії.

Андрей Данко

Іван Міклош, якого в Україні знають як успішного словацького реформатора та керівника групи радників прем’єр-міністра України, охарактеризував такі дії SNS як "маневри, щоб отримати більший вплив". Швидше за все, будуть обговорюватися зміни міністерських портфелів в уряді та компромісні формати дій для всіх трьох членів коаліції.Можна прогнозувати, що турбулентності в коаліції не призведуть автоматично до розпаду уряду чи перевиборів. Це стало очевидним після зустрічей партнерів по коаліції. "Владна коаліція не має жодної альтернативи", - заявив лідер партії Most-Hid Бела Бугар.

Експерти наголошують, що розпад уряду не в інтересах жодного з його членів, включаючи й партію, яка ініціювала цю кризу.

Втім, бажання переграти партнерів може зіграти з ними злий жарт. Зокрема, нарада лідерів коаліції, запланована на 11 серпня, була перенесена через погіршення стану здоров’я прем'єр-міністра Роберт Фіцо.

Затягування ж конфлікту збільшує шанси для опозиції. Зокрема, ліберальна партія "Свобода та солідарність" (SaS) наголошує на необхідності звільнення міністра освіти від SNS та прозорого розслідування справи з корупційним розподілом фондів на освіту та дослідження.
 

Проблеми від радикалів

Ще одним випробуванням для словацької політичної системи стануть регіональні вибори в листопаді 2017 року, підготовка до яких вже активно ведеться.

Характерною рисою нинішнього політичного ландшафту в Словаччині є присутність на регіональному рівні та в парламенті праворадикалів, ідеологія яких є відверто фашистською. Екстремістська "Народна партія – наша Словаччина" несподівано для всіх минулого року потрапила до парламенту на хвилі антиіммігрантської та антиромської риторики.

Ще 2013 року її лідер Маріан Котлеба був обраний головою Банськобистрицького краю завдяки своїм радикальним лозунгам, які знаходили відгук у частини населення цього депресивного регіону з традиційними антиромськими настроями. Тож на місцевих виборах головною метою всіх демократичних сил є недопущення переобрання Котлеби на другий термін.

Маріан Котлеба

Задля цього його конкуренти на виборах домовились між собою на останньому етапі передвиборчої боротьби зняти свої кандидатури на підтримку єдиного кандидата від демократичних сил, який матиме найбільше шансів перемогти Котлебу.

В цілому проблема радикалізму та екстремізму є однією з найгостріших у Словаччині на нинішньому етапі. Характерно, що, як неодноразово висвітлювалося в словацьких джерелах,Задля цього його конкуренти на виборах домовились між собою на останньому етапі передвиборчої боротьби зняти свої кандидатури на підтримку єдиного кандидата від демократичних сил, який матиме найбільше шансів перемогти Котлебу.

Російські фінансові вливання активно підживлюють цю проблему, оскільки словацькі праворадикали отримують фінансування з Росії.

Стратегічною метою є мобілізація словацького електорату задля поразки праворадикалів на наступних парламентських виборах. На жаль, опитування вказують на стабільну підтримку Котлеби (на виборах 2016 року партія пройшла до парламенту з 8% голосів).

Все це дає змогу говорити, що словацька політична криза може виявитися набагато глибшою, ніж здається на перший погляд. 

Нинішній конфлікт грає в першу чергу на руку ультраправим та їхнім кураторам з Кремля, що створює додаткові ризики для України. 

Марина Воротнюк

Источник: 
PRпортал

Comments (0)

Leave a comment