Реклама спортзалу з партійним підтекстом. Як політичні партії рекламувались у Facebook улітку 2020-го

Офіційно виборча кампанія в Україні стартувала 5 вересня. Однак більшість активних політичних партій, що розраховували на участь у місцевих виборах, почали рекламуватись у соціальних мережах завчасно.  І хоча Facebook зобов’язує вказувати джерела фінансування політреклами, деякі політсили хитрили й агітували не тільки від імені своїх партійних сторінок. Наприклад, 19 серпня у Facebook почала крутитись реклама партії «За майбутнє», яку оплатив спортивний зал Gofit. А «Українська стратегія Гройсмана» використовувала для поширення реклами сторінки напівмертвого видання visti.live, новини на якому виходять заледве раз на місяць (і то переважно про Гройсмана).

ОПОРА проаналізувала політичну рекламу в українському сегменті Facebook у червні—серпні 2020 року та виявила понад півсотні партій, які загалом витратили на 8253 оголошення понад 281 тисячу доларів — близько восьми мільйонів гривень.

Ось перелік десяти партій, які влітку витратили на фейсбук-рекламу понад чотири тисячі доларів:

Найбільше витратила партія «За майбутнє». Рекламуватись вона почала нещодавно — перший допис з’явився 13 липня, а значно побільшало реклами партії з 6 серпня. Рекламні повідомлення транслювались із 59 сторінок — центральної сторінки партії та низки регіональних (Запоріжжя ЗА МайбутнєРадомишль ЗА Майбутнє тощо). Вони опублікували 1068 рекламних дописів і загалом витратили понад 50 тисяч доларів. Більшість цих оголошень — висвітлення позиції партії з різних питань та знайомство з командою, що йде на вибори в певних регіонах. Частина дописів закликає лайкнути сторінку партії. Також у рекламних повідомленнях висвітлювали партійний з’їзд 27 серпня.

Хоча «За майбутнє» позиціонує себе як загальноукраїнська й має окремі фейсбук-сторінки для всіх областей, активніша вона у північних і західних регіонах. 8% оголошень припадає на Львівщину, майже 6% на Київщину та 5,5% на Івано-Франківщину.

Найбільше партійних сторінок до поширення рекламних оголошень залучила партія «Слуга народу». Влітку її рекламу транслювала 71 сторінка. З наближенням місцевих виборів у соцмережі різко побільшало сторінок «Слуги народу» — виникли місцеві групи, які також поширювали рекламу, наприклад, «Слуга Народу — Вараський район». «Слуга народу» замовила більше повідомлень, ніж «За майбутнє» — 1232 рекламні дописи, але витратила менше — майже 39 тисяч доларів. У червні та липні сторінки «Слуги народу» опублікували лише близько трьох сотень оголошень, а на серпень припало понад дев’ятсот.

Повідомляли ці дописи про парламентську роботу «Слуги народу» (підвищення зарплати медикам, запровадження декретної відпустки для чоловіків тощо). На місцевих сторінках часто писали про так звані «стратегії розвитку», які «Слуга народу» пропонувала для кожного регіону, та знайомили з кандидатами на посади місцевих голів. Часто рекламували й заклики долучитись до партії:

 

Найбільше рекламних повідомлень «слуги» таргетували на Вінницьку (понад 13%), Дніпропетровську (майже 8%) і Миколаївську (понад 6%) області.

Наступною за витраченою на рекламу сумою була «Європейська солідарність» — 19,6 тисяч доларів за 327 оголошень. Політичну рекламу «ЄС» замовляла все літо, хоч і активізувалась під кінець серпня. Більшість із 55 сторінок, які транслювали рекламні повідомлення «ЄС», висвітлювали ставлення партії до політичних подій і роботу нардепів від цієї партії. Місцеві сторінки на зразок «Європейська Солідарність Обухівщини» знайомили виборців із локальними кандидатами й запрошували долучатись до осередків. Рекламували й повідомлення про лекції, фестивалі й навіть розіграші, організовані партією.

Інколи на сторінках партії траплялась реклама, що закликала взяти участь у виборах у будь-якій ролі:

Здебільшого повідомлення таргетувались на центральну й західну Україну. Понад 28% — на Київ, майже 10% на Київщину, понад 8% на Львівщину. Такий великий відсоток київської реклами пов’язаний із рекламною активністю сторінки «Європейська Солідарність — Київ»: за три місяці вона витратила понад 6,5 тисяч доларів.

Українська галицька партія витратила на рекламу понад 19 тисяч доларів, але замовила найбільше повідомлень. На шести сторінках партії за літо вийшло 1330 оголошень. Більшість реклами УГП вийшла в червні й липні. Здебільшого реклама УГП — дописи про місцевих партійних активістів, запрошення долучатись до лав партії, знайомство з кандидатами на посади місцевих голів, а також розповіді про ідеологію політсили.

У багатьох оголошеннях ішлося про локальні проблеми, які УГП обіцяла розв’язати:

Таргетувалась ця реклама закономірно на західні регіони: майже 55% на Львівщину, 23% на Івано-Франківщину, 20% на Тернопільщину, 0,5% на Хмельниччину. В інших областях України відсоток переглядів реклами УГП мізерний — схоже, таргетували повідомлення лише на чотири західні області.

На 15 сторінках «Опозиційної платформи — За життя» за літо опублікували 890 оголошень, загалом витративши на це 18,7 тисяч доларів. ОПЗЖ рекламувалась усе літо й була навіть дещо активніша в червні. Майже всі оголошення просували окремих місцевих політиків. Траплялись і дописи з запрошенням стежити за ОПЗЖ в соцмережі, повідомлення про організовані партією заходи. Часто партія писала про локальні проблеми й обіцяла їх розв’язати.

Таргетувалась ОПЗЖ на східні області. Зокрема понад 90% реклами спрямували на Дніпропетровську область, 5,5% — на Сумську. В інших областях рекламу ОПЗЖ майже не бачили.

«Партія Шарія» активно рекламувалась на шести сторінках усе літо. За червень—серпень вона витратила понад 16 тисяч доларів на 293 рекламні дописи. Більшість із них — відеозаписи лідера партії, блогера й політика Анатолія Шарія. Також це були негативні дописи про владу окремих регіонів та запрошення стежити за сторінками партії.

Таргетувалась «Партія Шарія» на всі регіони. Найбільше (майже 15%) — на Дніпропетровську область. 7% — на Запорізьку, майже 5% — на Закарпатську, понад 5% на Одеську. Прикметно, що майже 40% переглядів реклами «Партії Шарія» забезпечили жінки віком 45—64 роки.

Партія «Наш край» активно рекламувалась у соцмережі на початку літа, а потім знов активізувалась у серпні. За три місяці 15 сторінок партії опублікували 240 дописів загальною вартістю 15,7 тисяч доларів. Значна частина цих дописів — про програму партії або ж із закликами до неї вступати. Багато повідомлень висвітлювали партійний з’їзд 1 серпня та просували партійну газету.

Найбільше рекламних дописів «Наш край» націлив на Черкащину (9,5%), Дніпропетровщину (10%) та Вінниччину (майже 6%).

Партія «Пропозиція» опублікувала більшість своїх рекламних дописів після 22 липня. На 5 сторінках партії за червень—серпень вийшли 338 рекламних матеріалів, за які заплатили 14,5 тисяч доларів. Більшість із цих дописів закликали підтримати партію та стежити за її сторінками, представляли місцевих політиків, які балотуються від «Пропозиції», вітали з державними і професійними святами. Траплялись серед рекламних повідомлень і результати соцопитувань:

Рекламні повідомлення «Пропозиції» рівномірно таргетувались по всій Україні — 2—4 відсотки на область. Вирізнились лише дві області: на Дніпропетровську були спрямовані майже 11% повідомлень, на Львівську понад 7%.

«Перемога Пальчевського» почала рекламуватись у кінці липня, а пік її активності припав на двадцяті числа серпня. На п’яти сторінках партії було опубліковано 84 рекламні дописи, на які витратили 12,8 тисяч доларів. Здебільшого це були заклики підтримати партію, повідомляти до місцевих осередків про проблеми місцевих громад, які «Перемога Пальчевського» обіцяє розв’язати, та дописи про лідера партії — бізнесмена й телеведучого Андрія Пальчевського.

 
 
 
 

 

 

 

«Голос» у червні—серпні опублікував 154 рекламні дописи з 12 сторінок, витративши на це 11,4 тисячі доларів. Пік рекламної активності партії припав на серпень. Відносна більшість повідомлень таргетовані на Львівську (понад 22%) та Івано-Франківську (понад 13%) області, між іншими областями розподіл приблизно рівномірний.

Найактивніше «Голос» рекламував створення осередків партії в регіонах, представляє команду й запрошує долучитись до роботи партії.

 

У рекламних повідомленнях «Голосу» йдеться про лідерів регіональних осередків партії, роботу парламентської фракції «Голосу» тощо. Трапляються серед рекламних дописів і запрошення на організовані «Голосом» події:

 
 
 
 

 

 

Сторінки, про які йшлося дотепер, належать партіям і чітко ідентифікуються з ними. Та чимало рекламних повідомлень на користь партій поширювали й інші сторінки — політиків, які належать членам цих політсил, або осередків підтримки партій. Загалом такі сторінки витратили понад 65 тисяч доларів (близько 1,8 мільйона гривень) на політичну рекламу.

Найбільше грошей на таку рекламу витратила, знову ж таки, «За майбутнє» — з тринадцятьох сторінок на її користь запустили 565 рекламних дописів, що загалом коштували понад 35 тисяч доларів. Дописи публікувались на сторінках політиків — облич партії, які стали активнішими в середині серпня.

Дописи здебільшого висвітлюють зустрічі облич партії з виборцями та транслюють ключові гасла «За майбутнє»:

На користь «Європейської солідарності» політики — обличчя партії опублікували на своїх сторінках 103 рекламні дописи загальною вартістю майже 12 тисяч доларів. Майже вся ця сума витрачена сторінкою «Петро Порошенко». Пишуть переважно про позицію партії з ключових питань, які були у фокусі в останні роки президентства Порошенка:

Часто трапляються дописи на підтримку Порошенка та з критикою «Слуги народу»:

Найбільше рекламних дописів на непартійних сторінках вийшло на користь «Опозиційної платформи — За життя»: понад 1400. Найактивніше вони рекламувались у середині серпня. Реклама ОПЗЖ найчастіше (у 43% випадків) спрямована на Дніпропетровську область.

Здебільшого непартійні сторінки, що транслюють рекламу партій, належать політикам, які мають намір балотуватись на виборах від цих партій, а зміст їхніх дописів збігається з рекламними повідомленнями партійних сторінок. Та були й винятки: «Батьківщина», «Слуга народу» та «Українська стратегія Гройсмана» користувались для поширення рекламних повідомлень фан-сторінками на зразок « “Зе”Підтримуємо» та сторінками регіональних медіа, наприклад, «Дніпро News», «Типичный БОРОДОК» і тому подібними.

Найбільшу кількість позапартійних сторінок — 47 — використала для реклами «Українська стратегія Гройсмана». Ці сторінки опублікували 173 дописи вартістю 940 доларів. Майже всі вони таргетовані на Вінницьку область, а цільова аудиторія — переважно жінки віком від 35 до 64 років. Близько половини сторінок, що транслювали влітку рекламу партії Володимира Гройсмана, — місцеві сторінки мережі Visti.Live: «Ямпільські вісті»,  «Тиврівські вісті»,  «Гайсинські вісті» тощо. Дописи закликають підтримати партію та розповідають про роботу кандидатів від «Української стратегії» в цих селах і містах.

Політики мають змогу хитрувати з агітацією в соцмережах та приховувати свої рекламні витрати, бо це поле політичної реклами практично не врегульоване. Навіть ухвалений нещодавно Виборчий кодекс не внормував агітацію в інтернеті. Бібліотека політичної реклами Facebook, у якій можна побачити витрати політичних сил на рекламні повідомлення у Facebook та Instagram, залишається одним із небагатьох способів контролювати політичну агітацію в соціальних мережах. Більше про рекламу політиків у соцмережах читайте на сайті ОПОРИ за теґом Facebook.

Источник: 
PRпортал