HR обурилася, що джуни не хочуть працювати і звільняються після першого дня роботи.
HRD Соня Вінник поділилася цікавим спостереженням: серед айтівців-початківців є дивна риса — перманентно шукати роботу і йти з компанії буквально через день після оффера.
«Я — HR, і чесно, я просто в шоці! Усі і скрізь кричать про відсутність вакансій, про пошуки роботи протягом років… Але, у той самий час, нереально знайти кандидатів, хоча ні, кандидатів багато, нема співробітників — кандидатів, які не просто шукають роботу заради пошуку роботи (така собі дія та ниття заради ниття та дії), а реально готові іти працювати», — поділилася вона в LinkedIn.
Соня уточнює, що має на увазі не синьйорів. «Це як раз найадекватніші кандидати: почав пошук — приступив до роботи, і ти як HR декілька років навіть не згадуєш про існування цієї вакансії!», — ділиться враженнями фахівчиня.
Спантеличення HR викликане саме роботою з джунами. «Я кажу про джунів, які скиглять про відсутність офферів, або відсутність нормальних офферів. Зараз шукаю Python Dev-a з мінімальним, по факту досвідом на ставку $800 + бонуси — невже це мало? Нормальний графік, нормальні умови — у чому питання? Ми не даємо тестові, які треба робити тижнями, а одразу готові дати оффер, якщо кандидат упевнений у своєму досвіді і каже, що втілити наші бажання для нього не питання. Просто приходь і працюй», — розповідає Вінник.
Втім, виявляється, найняти джуна — ще та проблема. «Що ви думаєте, багато із тих, хто місяцями шукає, роботу хоче? Ага, звісно… За два тижні не дуже активних пошуків два кандидати вийшли на один робочий день, а після написали відмову через більш цікавий оффер», — розповідає HR.
«У когось вайб такий — вічно шукати роботу», — іронізує Соня. Вона робить висновок про те, що в IT є вакансії, і рекрутери пишуть, і джунів беруть не на «їжу та досвід». От тільки питання: «Чи дійсно люди хочуть працювати, чи просто подобається вічно нити?», — запитує фахівчиня.
Допис HR активно обговорює IT-спільнота. Рекрутери погоджуються з авторкою, кандидати — ні.
Рекрутерка Юля Лозинська каже: «Два паралельні світи. Рекрутер каже, що немає кандидатів, кандидат каже, що немає вакансій».
Тарас Попович, IT Recruiter, також називає цю ситуацію «палицею з двох кінців». «Потрібно бути у правильному місці у правильний час (у випадку рекрутера/hr постукати у правильний час правильному кандидатові)», — пояснює фахівець.
Рекрутерка Ірина С. повністю погоджуються з постом. «Я, правда, не в IT шукаю кандидатів, але в кожній сфері таке ж саме — тільки ниття. І зарплату бери, і бонуси є, і класний графік, і робота біля метро, а в офісі чай та кава, печиво чи тістечка. І все не так — то багато людей в офісі, то мало людей в офісі, то скучно, то дуже весело, то ви не так подивились на мене. Шукаю щось, не знаю що. І ходять ці кандидати по всіх компаніях, та все їм не так… Прям крик душі якийсь», — зазначає вона.
Валерія Русецька, IT Recruiter, має іншу версію, чому відбувається описана Сонею ситуація. «Можливо, проблема в тому, що народ звик працювати віддалено, та при виході на роботу в офіс одразу впадає в жах? Бо як я помітила, відгуків більше на ремоут вакансії, навіть якщо там вдвічі менша зарплата, ніж в офісі», — зазначає вона.
Junior Front-end developer Володимир Панченко зазначає, щонасправді все не зовсім так, як описує Соня. «Я зараз тільки закінчую навчання на Fullstack і починаю потрохи відгукуватися на вакансії. Наприклад, з 40 відгуків мені відповіли чотири рекрутери. Троє з них відмовили через брак комерційного досвіду. Один відповів, що через кількість відгуків мені не можуть запропонувати інтервʼю. Відповідно 36 — то є просто тиша. Навіть на повідомлення у LinkedIn рекрутери не відповідають. Виходить, що ти витрачаєш по 20-30 хв для кожної вакансії на складання листа, а назад не отримуєш навіть текстової відмови. У мене ось така статистика», — розповідає початківець.
React Frontend Engineer Яна Кожокар пише: «Мені щось здається, що це суто Вам не повезло. Я коли шукала першу роботу, була готова і тестові робити, і працювати 24/7, і волонтерськими проєктами займатись (вважайте, безкоштовна робота), проте за 5 місяців пошуків в мене було всього чотири співбесіди, з яких одна закінчилась протягом перших 5-ти хвилин, бо рекрутерка чомусь вирішила, що в мене вже є досвід. Подруга моя пройшла той самий шлях, і я знаю ще як мінімум декілька людей з аналогічним досвідом. Всі працьовиті, знаючі, постійно вивчають щось нове і шукають роботу багато місяців. Тому дуже дивно читати такі історії».
Front-end developer Ольга Кривулько розповідає свою історію. «Що бачу я, як початківець, при пошуку роботи: в день оприлюднення вакансії вже відгукнулося більше 100 охочих (а буває й за 300, і більше), відправив резюме/мотиваційний лист — тиша, бачиш, що вакансія висить більше тижня і знову тиша. Через тиждень-два знову бачиш, що відкрита та сама вакансія, відправляєш своє CV в надії і молитвах, що тобі скинуть тестове, і знову тиша. А оффери без тестових — то просто мрія. І гонишся вже не за зарплатою, а за роботою, бо на її пошуки витрачаєш місяці. Часті вакансії на джуна вже з комерційним досвідом від 1-2 років як мінімум. А де його брати, як список вимог до кандидати, як на мідла. І як зустрітись тому самому hr з тим самим кандидатом?».
Python Developer Максим Марчук також скаржиться на складність пошуку роботи. «Я маю рік досвіду в українському стартапі, але наразі я відправив вже 155 заявок, з яких 65 — це відмови, а інші — це ігнори. Я робив свої документи (CV та Cover Letter) з джоб коучем, врахувавши їх методики. Я веду хоч і невелику, але активність в LinkedIn, і я шукаю роботу розробника тому, що я вмотивований до цього, і це те, що мені подобається робити. Отже, про яку гору вакансій ви говорите і чи це дійсно ниття з нашого боку?», — запитує він.
Олексій Клименко, Junior Web Developer, вважає, що в конкретному кейсі, який описала Соня, рекрутери недопрацювали. «Коли написано: „Ми обрали двох, але кожен пропрацював лише день“, то це говорить про те, що ви невдало обрали двох серед сотень тих, хто подався на цю вакансію. А це, на жаль, характеризує не стільки якість кандидатів, скільки якість відбору. Тобто, якщо ви так помились в кандидатах, то, значить, цілком вірогідно, що помилково відмовили кільком вмотивованим, які б не покинули», — зазначає він.
Junior Fullstack developer Михайло Салко вважає, що «скиглення джунів якраз виправдане». «Ви — один з дуже небагатьох HR, хто пропонує нормальну вакансію. А на js — таких немає. Я вчора отримав відповідь на trainee front end react dev — стажування півроку, неоплачуване. Візьмуть найактивніших чотирьох людей. Ну як? І таке стало зустрічатись все частіше. Або така вакансія — $400 fullstack developer в офісі в Києві. Мені, як не киянину, важко було б прожити навіть самостійно на ці гроші в Києві. Та і не в Києві. Це І близько не схоже з тим, що ви описали в своїй вакансії. Я готовий розірватись на робочому місці задля всіх хотєлок, але відчуття, що шукають не молодих розробників, а ганчірки. Сміялись, що індуси працюють за $200 баксів? Так чим нинішній український ринок ІТ відрізняється?», — запитує девелопер.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
