Чому Росію непокоїть закупівля Пентагоном софту для моніторингу медіа в Україні?

Російські медіа звернули увагу на тендер Пентагону із закупівлі програмного забезпечення для моніторингу інфопростору в Україні. MediaSapiens проаналізував умови тендеру та разом з експертами розібрався, навіщо потрібен моніторинг на прикладі санкцій проти соратників Андрія Деркача.

«Пентагон збирається закупити ПЗ для моніторингу ЗМІ на Україні», «Пентагон надасть Україні ПЗ для моніторингу ЗМІ на Україні», «США поставлять Україні програмне забезпечення для моніторингу ЗМІ». Із такими заголовками 4 січня 2020 року виходили новини на сайтах російських ЗМІ. Видання «Известия» навіть зняло про це відеоролик. Першоджерелом, на яке вони посилаються, є головний пропагандистський медіаресурс КремлярRT (Russia Today), який ознайомився з документацією тендеру, опублікованою на офіційному сайті уряду Сполучених Штатів ще 17 грудня 2020 року.

Що це за програмне забезпечення, до якого прикута увага російських медіа?

Міноборони США планує закупити для використання в Україні програмне забезпечення (софт) для відстеження інформаційних потоків у межах програми Пентагону «Міжнародні військові продажі» (Foreign Military Sales, FMS), що здійснюється безпосередньо міністерством оборони США. Ця програма — складова частина ширшої Програми надання військової допомоги іноземним державам (Security Assistance Program, SAP).

В умовах до тендеру із запитом про ціни на закупівлю софту для спостереження за ЗМІ вказано, що «(ПЗ передбачає) забезпечення моніторингу та аналізу ЗМІ, а саме: новинних веб-сайтів, соціальних мереж, друкованих видань, трансляцій і подкастів». Система буде надавати останні новини та найсвіжішу інформацію з місцевих, регіональних і міжнародних джерел. Вона також дозволить створювати персоналізовані потоки новин з різних джерел.

Умови тендеру забороняють купувати обладнання, вироблене китайськими компаніями, зокрема, Huawei Technologies Company, ZTE Corporation і пов'язаними з ними організаціями, які підозрюються низкою західних країн у використанні шпигунського софту. Також заборонено укладати контракти на обладнання, програмне забезпечення та послуги, розроблені або надані «Лабораторією Касперського», головний офіс якої розташований у Москві. Обробка даних може здійснюватися за допомогою обладнання, тендер на закупівлю якого США також оголосили в рамках цієї ж програми.

Згідно з умовами тендеру, програмне забезпечення та/або доступ до інших засобів будуть передані безпосередньо українському «військовому формуванню». За необхідності постачальник повинен буде працювати з кінцевим користувачем, оскільки договір укладається напряму з Україною. «Очевидно, що закупівля здійснюється в інтересах одного з українських суб’єктів — це може бути або Міністерство оборони України, або якийсь інший суб’єкт сектору національної безпеки та оборони», — сказав у коментарі MediaSapiens медіаексперт, ексзаступник міністра інформаційної політики України (2017–2019 рр.) Дмитро Золотухін, проаналізувавши тендерні умови.

MediaSapiens відправив кілька запитів до українських оборонних структур і Посольства США, але поки що не зміг з’ясувати, яке саме відомство в Україні отримає обладнання для моніторингу ЗМІ. У пресслужбі Головного управління розвідки Міноборони України повідомили, що питання про замовлене для України ПЗ «не належить до компетенції Головного управління розвідки». В управлінні зв’язків із громадськістю Збройних сил України відповіли, що всі питання про суб’єкта, який буде використовувати це ПЗ, та мету його використання відносяться до відома Генерального штабу ЗСУ. На момент публікації відповіді на запитання від Генштабу редакція не отримала, як і від Посольства США в Україні.

Ціна ПЗ не визначена. Йдеться про те, що буде здійснена закупівля софтверних продуктів, тобто скоріше за все — це сервіс, доступ до відповідного сервісу або надання звітів про моніторинг. І закупівля буде здійснюватися у того вендора (постачальника), який запропонує найнижчу ціну. В умовах тендеру визначено, що софт буде використовуватися 12 місяців — скоріше за все, протягом 2021 року, зауважив пан Золотухін. За його словами, це «абсолютно рутинна закупівля, традиційна в якості надання допомоги партнерам США».

Зазначимо, що на бюджетний 2021 рік (який припадає на період з 1 жовтня 2020 року по 30 вересня 2021 року) на оборону федеральний уряд США виділить $934 млрд. Китай та Росія у воєнному бюджеті позиціонуються як основні загрози національній безпеці США і, відверто кажучи, як вороги, на рівні з Північною Кореєю та Іраном. Тому стримуванню цих країн приділяється значна увага, у тому числі — протидії пропаганді та інформаційним операціям Кремля. Відбуватиметься це, зокрема, через допомогу союзникам і країнам-партнерам. У рамках цієї стратегії стримування Збройні сили України у новому році отримають $250 млн допомоги від США.

Навіщо Сполученим Штатам проводити моніторинг медіа в Україні?

Як вважають опитані MediaSapiens експерти, моніторинг інформаційного простору є важливим інструментом виявлення агентів впливу на громадську думку і політичних гравців через медіа, чільне місце серед інструментарію яких посідають інформаційно-психологічні операції (ІПсО). За словами наших співрозмовників, методами ІПсО послуговується Росія у своїй діяльності проти України та її партнерів, зокрема, США. Якщо така підривна діяльність буде викрита (зокрема, з допомогою моніторингу інформаційного простору), це вдарить по інтересах Кремля.

Викриття активностей, що шкодять національній безпеці країн, частково може здійснюватись за допомогою розвідки відкритих джерел (англ. Open source intelligence, OSINT). Це концепція, методологія й технологія видобування й використання військової, політичної, економічної та іншої інформації з відкритих джерел, без порушення законів. Отримані дані використовуються для ухвалення рішень у сфері національної оборони та безпеки, розслідувань тощо.

Анонімне джерело MediaSapiens із числа колишніх співробітників Головного управління розвідки Міноборони України розповіло, що українські та іноземні спецслужби давно використовують ОSINT-технології, а для збирання даних з відкритих джерел може бути використане програмне забезпечення.

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко у розмові з MediaSapiens зауважив, що високотехнологічна система відстеження та ідентифікації фейкової інформації, маніпулятивних матеріалів, а також визначення їх першоджерел і мережі розповсюдження дозволить ефективніше боротися з російською пропагандою та ІПсО.

«Саме цього й побоюються в Росії — втратити можливість здійснювати свої підривні інформаційні операції через такий майданчик, як Україна. У зв'язку із цим вони й будуть намагатися дискредитувати цей тендер, звинувачуючи реалізаторів проєкту в підриві свободи слова та інших смертних гріхах проти демократії», — пояснив пан Коваленко. Адже застосування спеціального софту для моніторингу інформаційного простору — це досить болючий удар по подальших можливостях Росії в поширенні фейків і глибше розкриття гібридної агентурної мережі.

Його думку поділяє старший експерт Українського інституту майбутнього в Києві Андреас Умланд, який нагадав, що «вплив через ЗМІ — це частина гібридної війни, а в Україні явно є медіа або окремі журналісти, представники громадськості, які просувають російський дискурс — російські ідеї, інтерпретації».

Однак він переконаний, що моніторинг хоч і є одним із важливих інструментів боротьби з гібридними інформаційними операціями, але в Україні він дещо втратив свою актуальність. Експерт пояснює це тим, що після втрати Криму та Донбасу в Україні вже складно докорінно змінити громадську думку через засоби масової інформації. Щоправда, вплив через ЗМІ все ще грає свою роль у Східній та Південній Україні, додав пан Умланд.

Дмитро Золотухін, посилаючись на свій досвід, додав, що використання моніторингових сервісів і результатів медіамоніторингу в Україні матиме сенс виключно в тому разі, «якщо ти змінюєш свою поведінку в результаті розуміння й отримання результатів моніторингу».

Чи можна за допомогою спеціального софту для моніторингу виявити агентів впливу?

Олександр Коваленко та Андреас Умланд у контексті моніторингу Сполученими Штатами інформаційного простору України згадали санкції, які 11 січня запровадило Міністерство фінансів США проти депутата від «Слуги народу» Олександра Дубінського та ще шістьох українців і чотирьох медіакомпаній за пов'язану з Росією мережу дезінформації, що мала на меті вплинути на вибори у Сполучених Штатах.

Окрім Дубінського під санкції потрапили екснардеп Олександр Онищенко, який виїхав з України через звинувачення в корупції, колишній прокурор Генпрокуратури Костянтин Кулик, експрацівник посольства США в Україні Андрій Теліженко та ще троє осіб, яких пов'язують із народним депутатом Андрієм Деркачем (проти нього США ще раніше запровадили санкції): Дмитро Ковальчук, Антон Симоненко і Петро Журавель. Усіх цих людей об’єднують «плівки Деркача» — записи розмов нібито Петра Порошенка з Володимиром Путіним і Джо Байденом, нині новообраним президентом США.

Крім сімох людей у санкційному списку США чотири медіаресурси: пов’язані з Андрієм Деркачем компанія «Ера Медіа» (протягом багатьох років випускала ранкові програми на «UA:Першому» та його попередниках) і сайт NabuLeaks, інформагенції Only News і «Скептик» (відома також як Begemot Media), що належать Петру Журавлю. Ці медіа в США вважають підставними й такими, що розповсюджують дезінформацію.

«Розвідка за відкритими даними та моніторинг інформаційних потоків принаймні частково стали причиною накладення санкцій на деяких російських агентів впливу в Україні 11 січня 2021 року, — пояснює Олександра Цехановська, старша аналітикиня групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіа-центру. — Зокрема, якщо ми говоримо про діяльність Андрія Деркача та Петра Журавля, який з ним тісно співпрацював, така діяльність була скерована в тому числі на поширення дезінформації про США. Ці маніпулятивні наративи, що мають шкідливий вплив на двосторонні відносини між Києвом та Вашингтоном, поширювалися за допомогою цілої низки медіа та інформаційних агенцій на кшталт Only News. Саме поширення дезінформації в публічному просторі (що є її тактичною метою) робить її деструктивною — але й помітною, і може вважатись підставою для рішення про накладення санкцій».

Олександр Коваленко зауважив, що Росія використовує свободу слова та демократію в інших країнах, щоб інтегрувати своїх агентів упливу, у тому числі інформаційних — для поширення матеріалів деструктивного характеру. Тоді як у самій Росії практично всі ЗМІ суворо контролюються й цензуруються, навіть ті, які називаються незалежними та ліберально-опозиційними. «За минулі кілька років РФ значно розширила ареал охоплення та можливості по ретрансляції пропаганди, фейків і маніпулятивної інформації у світі. Й Україна не виняток. У нас у країні є досить велика мережа проросійських і, прямо кажучи, російських ЗМІ та інформаційних майданчиків, через які здійснюються ІПсО (інформаційно-психологічні операції. — MSне тільки проти України, але й наших партнерів, наприклад США. Й опублікований 11 січня список російських агентів впливу, які діяли в Україні проти США, серед яких присутні відомі журналісти та ЗМІ, — яскраве тому підтвердження».

Андреас Умланд підкреслив, що в Росії побоюються розкриття своїх агентів впливу та їхніх майданчиків, оскільки активності в медіа та в соціальних мережах грають ключову роль як усередині Росії, так і в її зовнішній політиці. «Агресивність реакції на оголошений тендер криється в тому, що є ще низка активностей, які можуть бути викриті, що призведе до чергових санкцій (на кшталт санкцій 11 січня. — MS). Це дуже важлива частина гібридної війни, у яку Росія вкладає мільярди доларів. І якщо буде скорочено ефективність усієї цієї кампанії і потім накладено нові санкції, то явно для Росії це проблема», — резюмував експерт.

Галина Попцова

Источник: 
PRпортал