Читають "сміття" і постять фейки. Майже 50% працівників найкращих компаній медіаневігласи

Найкращі українські роботодавці мають залучати найкращих працівників. На жаль, їхні працівники не відрізняють фейки і розповсюджують пропаганду

Артем, 36 років. Живе в Києві, добре володіє англійською та працює у одній з найбільших ІТ-компаній України. Активний користувач Facebook та турист зі стажем. Вакцинований та пропагує доказову медицину. Він підписаний чи не на всіх популярних політичних блогерів та активно перепубліковує їхні дописи. Завжди відстоює проукраїнську позицію. 

На Facebook-сторінці Артема поряд спростування одних фейків та дописи з іншими. За три місяці він опублікував 103 посилання на сайти-сміттярки і тільки одне – на медіа з "білого списку" Інституту масової інформації (ІМІ). До цього додалися ще 27 дописів з маніпулятивною інформацією.

Владислава, 32 роки. Живе у Кропивницькому, працює в одному з найбільших українських агрохолдингів. Активна користувачка Facebook. На її сторінці домінують дописи з гумором та ностальгією за Радянським Союзом. Вона мало цікавиться політикою, якщо щось про неї і пише, то гостро критикує та висміює. Владислава впевнена, що вакцинація – зло, а пандемія – вигадки. 

На своїй сторінці у Facebook протягом трьох місяців вона опублікувала 35 дописів з посиланнями на сайти-сміттярки і три – на медіа з "білого списку" ІМІ. Більшість її публікацій щодо вакцинації, помарковані Facebook, як фейкові. А ще Владислава любить проходити тести, які збирають дані користувачів в обхід соціальної мережі. За цей же період їх було 23. 

Артем та Владислава дуже різні. Проте їх об'єднує тривала робота у компаніях зі списку топ-50 найкращих роботодавців (за версією Forbes у 2020 році) та системне недотримання інформаційної гігієни (публікація фейків, проходження тестів, які збирають дані, посилаються на ресурси-сміттярки). 

Така ж ситуація з майже кожним другим працівником цих компаній.

Про це свідчать дані дослідження "Рівень інфогігієни працівників топ-50 компаній найкращих роботодавців", яке провела ініціатива "Як не стати овочем" за допомогою системи моніторингу онлайн-медіа SemanticForce. Вибіркова сукупність – 1 990 сторінок реальних українських користувачів Facebook, які працюють у компаніях топ-50 (аналізувалися дописи за травень-липень 2021 року). Обраховане теоретичне статистичне відхилення для наведених даних без урахування дизайн-ефектів не перевищує 2,5%.

Головні висновки дослідження

43% працівників не дотримуються інфогігієни у Facebook. Проте ситуація різниться у різних галузях. Тільки 23% працівників ІТ- та медіакомпаній не дотримуються інфогігієни у Facebook. Якщо прибрати ці дві сфери, то кількість тих, хто порушує інфогігієну, зросте до 48%.

- 36,1% публікують на своїх Facebook-сторінках матеріали з ресурсів-сміттярок (14,8% – у ІТ- та медіагалузі) – сайтів, публічних сторінок та груп. Вони стараються бути подібними на медіа, проте порушують журналістські стандарти – поширюють фейки та маніпуляції.

- 15,4% (11,1% – у ІТ- та медіагалузі) публікують матеріали, які містять маніпулятивну інформацію.

- 12,5% (5,1% – у ІТ- та медіагалузі) користувачів публікують фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні.

- 6,8% (1,1% – у ІТ- та медіагалузі) користувачів публікують результати тестів/ігор/опитувань чи флешмоби, які збирають дані користувачів під виглядом розважальної інформації.

Сторінки у соціальних мережах давно стали мікромедіа, а публічні дописи впливають на імідж працівника та роботодавця. У щорічному Kroll Global Fraud Report зазначається, що працівники є одним з ключових джерел репутаційної шкоди (26%). 

Щороку збитки світової економіки від поширення фейкової або маніпуляційної інформації сягають $78 млрд. Це розрахунки професора Роберто Кавазоса з Балтиморського університету, які він опублікував у вересні 2019 року.

Натомість частина компаній вважають, що будь-яке втручання в те, що читають та публікують працівники, – це цензурування чи втручання в особисте життя. 

Боти-працівники 

Цифри дослідження доповнюють ще один ризик для компаній. Місце роботи у великих компаніях найчастіше вказують під час створення ботів (штучно створених сторінок). Мотивація маніпуляторів зрозуміла – так важче перевірити чи реально користувач там працює. Боти можуть використовуватися в інформаційних атаках як на саму компанію, так і на її конкурентів з метою дискредитації. 

89 541 Facebook-сторінка нібито працівників компаній з топ-50 були зібрані за допомогою системи моніторингу онлайн-медіа SemanticForce. Але лише незначна частина з них є реальними працівниками. Серед інших багато ботів, покинутих і неактивних сторінок (зламані чи заблоковані), сторінок, які не належать українцям.

Ось приклад ботів, які вказують, що вони працюють у найбільшій українській аграрній компанії Kernel. Їх створювали за одним лекалом: молоді симпатичні дівчата, кілька фото, які завантажені на сторінку у Facebook в один день, та немає жодної іншої інформації крім місця роботи. Замість дописів – фото, а в нечисленних друзях такі ж боти.

 
 

П'ять фактів, які ми дізналися з дослідження

1. Про що пишуть

Публікації, які роблять на своїх Facebook-сторінках працівники компанії з топ-50 відрізняються від того, що публікує середній користувач українського Facebook. Наприклад, дуже мало релігійної тематики, яка є однією з ключових для українців у соціальній мережі. Також менше проходять тести та флешмоби, які збирають дані – 8% проти 25%.

2. Від чого залежить рівень інформаційної гігієни

В іншому тенденція відповідає всеукраїнській. Що більше людина робить публікацій на своїй Facebook-сторінці, то більше у неї порушень інформаційної гігієни. Аналогічно з Києвом та регіонами, де менше вміють фільтрувати інформацію. Також працівники Центральних офісів компаній більше публікують власних дописів і роблять менше репостів, у порівнянні з працівниками з регіонів. 

3. Звідки беруть новини 

62% українських користувачів інтернету, згідно дослідження USAID-Internews, споживають новини з соціальних мереж, зокрема 47% користувачів інтернету з Facebook. 

Головний інструмент поширення фейків в українському сегменті соцмереж – ресурси-сміттярки. Вони публікують фейки та маніпуляції на різні теми – від війни та коронавірусу до дискредитації окремих чиновників чи бізнесменів. 

Сміттярки продукують емоційні матеріали, які потім активно поширюються у групах міст та селищ. Їх також підхоплюють ресурси, які спеціалізуються на розвагах та рецептах, проте охоче заробляють на поширенні політичних фейків.

 

Тільки 9,5% працівників компанії з топ-50 публікують у себе на Facebook-сторінці посилання на медіа з "білого списку" ІМІ. Це в середньому в чотири рази рідше, ніж посилання на ресурси-сміттярки (14,8% у ІТ та медіа та 41% у інших галузях). 

Серед 15 найпопулярніших інформаційних ресурсів, лише три входять до "білого списку" ІМІ. Проте відома сміттярка BBCcCNN, з якої беруть новини 21% українських користувачів Facebook, користується значно меншою популярністю (8,5%) серед працівників топ-50 компаній. Із сміттярок рідше публікують політичний контент. Переважно це публікації з псевдонауковими лайфхаками, рекомендаціями тощо. 

Загальна тенденція – що вища посада у людини т більше вона публікує посилань на ресурси з "білого списку". 

4. На які сторінки у Facebook підписані

Facebook-сторінка Петра Порошенка очолює рейтинг топ-10 найпопулярніших ресурсів, на які підписані працівники топ-50. У цьому переліку три з 10 сторінок є розважальними, проте часто публікують псевдонаукові факти, зокрема, про коронавірус.

А на дев’ятій позиції – Nametests.com російський, який за допомогою тестів та ігор збирає дані користувачів Facebook в обхід соцмережі. Нижче наведений типовий контент, який публікує ця сторінка.

 
 

5. Які фейки публікують

Працівники топ-50 у Facebook стандартно багато публікують фейків та маніпуляцій на тему коронавірусу та вакцинації. Значна частина з них – це TikTok-відео, трапляються і пости з російської соцмережі "Однокласники". З ними намагаються конкурувати фейкові дописи на патріотичну тематику та про "дивовижні" явища.

 
 

Кожен другий працівник банків регулярно публікує дописи про компанію та її продукти. В той час як в інших галузях – кожен третій. Ці дописи часто публікуються поряд з посиланнями на сміттярки, фейки та тести, які збирають дані. 

Для людини, яка не вміє фільтрувати інформаційні джерела, повідомлення на BBCcCNN та LIGA.net нічим не відрізняються. Навіть більше, сухе подання фактів втомлює, а готові рішення в емоційній обгортці подобається та стимулюють поширювати.

Коли 43% працівників великих компаній не мають базової інформаційної гігієни – це не може не впливати на репутацію роботодавця, особливо в період інформаційних атак. До того ж 32% українців відверто зізнаються, що визначають достовірність новин інтуїтивно.

Навчити людей базовій інформаційній гігієні – непроста задача. Більша половина українців впевнена, що і так вміє відрізняти правду від брехні, проте тільки 3% дійсно можуть це зробити. А ті працівники компаній, які хочуть навчитися фільтрувати інформацію, нагадують Артема, про якого згадувалося на початку статті. Вони вивчають максимум джерел – новини, аналітика, експерти. Аналізують та намагаються встановити, що є істиною. Проте дослідження показали хибність такого підходу. Люди які взагалі не читають новин і які читають з багатьох джерел, однаково погано орієнтуються в інфопросторі. 

Що раніше компанії зрозуміють, що формування інфогігієни працівників залежить і від них, то меншими будуть репутаційні та фінансові втрати. Це має стати важливою складовою обов'язкової програми навчання працівників. 

Перелік 50 компаній, які аналізувалися в дослідженні: ОптімусАгро Трейд, МХП, Kernel, McDonald's, Медіа Група Україна, 1+1 Media, StarLightMedia, Метінвест, Ferrexpo, AB InBev EFES, Carlsberg, Coca-Cola Beverages, IDS Borjomi Ukraine, PepsiCO, Нафтогаз України, Оператор ГТС України, Укренерго, Концерн Галнафтогаз, DTEK Energy, Fozzy Group, METRO Cash & Carry, Київстар, Vodafone, Volia, TIC, ТЕДІС Україна, British American Tobacco, JTI International Company, Philip Morris, Фармак, Дарница, Альфа-банк, Банк Південний, Банк Креді Агріколь, ОТП Банк, ПриватБанк, ПУМБ, Райффайзен Банк Аваль, Укргазбанк, УкрСиббанк, ProCreditBank, Danon, Delta Wilmar, ЕРАМ Systems, DataArt, GlobalLogic, Intellias, Luxoft, N-iX, SoftServe.

Авторка: Оксана Мороз,
засновниця волонтерської ініціативи з інформаційної гігієни "Як не стати овочем"

Источник: 
PRпортал