Черненко: Якщо раніше кандидат купував місце в списку, то тепер купуватиме хороший округ
Олександр Черненко був одним з депутатів, які працювали в робочій групі над законом про місцеві вибори. У нього було своє бачення виборчої системи, але на Банковій обрали іншу. Незважаючи на те, що депутат не голосував за новий закон, він як мало хто може пояснити, яких маніпуляцій чекати від кандидатів та партій за нових правил гри.
Про те, які бюлетені отримають виборці восени на руки, що таке рейтингування кандидатів, чому тепер можна купити округ, але не виграти запитали в багаторічного голови Комітету виборців.
- Чим все таки цей закон кращий за попередній?
- Перший і очевидний плюс – це вибори мерів великих міст в два тури. Це те, за що ми боролися і що змішає карти практично всім чинним мерам обласних центрів – і Львова, і Києва, і Черкас, й інших міст. Тому що навіть, якщо зараз вони є лідерами рейтингу, то в умовах двотуровості, все одно в них є антирейтинг, який у другому турі може зіграти злий жарт з ними.
Друге – це те, що результат виборів встановлюється за партійним рейтингом. Тобто, якщо раніше мажоритарник роздав в достатній кількості гречки, то він майже гарантовано проходив. Тепер же, якщо він купив округ, але його партія не пройшла, то він не отримує мандат.
- Тобто це знижує рівень підкупу виборців?
- Ні, на жаль, не знижує. Просто тепер цей підкуп не дає гарантії, ця систему - багато в чому така собі руская рулєтка.
- При тому, що про цю систему виборів говорять вже досить довго, думаю, багато хто не зовсім розуміє, що він отримає на руки на дільниці. Як це все виглядатиме для виборця?
- На руки виборець отримає виборчий бюлетень, в якому буде перелік партій – напроти партії в дужках буде прізвище кандидата, який відноситься до "закритої" частини і не рейтингується (гарантовано проходить, якщо партія подолала бар’єр). І через рисочку буде прізвище кандидата, який рейтингується, і закріплений за округом. Вірогідність його проходження залежить від результату, який він показав на окрузі. Але партія може висунути менше кандидатів, ніж є округів, і в деяких округах партія не буде представлена закріпленим кандидатом, а буде лише назва партії і перший номер у дужках. І відповідно може таке бути, що партія навіть може взяти більше мандатів, ніж має людей у списку.
- І що буде в такому разі?
- Тоді буде просто недобор людей в радах. Таке вже було в 2007 році, коли "Батьківщина" отримувала більше мандатів, ніж висувала людей у списках.
- Але як тоді функціонуватиме рада?
- Головне щоб кількість депутатів в раді була достатньою для кворуму. Не буде проблемою, якщо рада працюватиме без 2-5 депутатів.
- Чому погодилися лише на одного закріпленого кандидата, хоча Тимошенко наполягала, щоб таких було 5?
- Тому що це місцеві вибори, і тут може бути таке, що в невеликих містах 5% прохідного бар’єру – це і буде 5 кандидатів з "закритої" частини. І тоді фактично ніякого рейтингування не буде. Зазвичай перший закріплений – це голова осередку. А якби цих місць було 3 чи 5, то перше місце забирав би голова місцевого осередку, а решту "закритих" позицій він би продавав. Тому що "закрита" частина списку вона дає гарантії і не треба працювати на округах. Для керівника партійного осередку – це виправдано, бо він займається кампанією не на одному окрузі, а по всім. Але інші такі місця просто б продавалися.
- Багато експертів каже, що цей закон ніяк не виправив ситуацію, що не громада, не громадські організації, а лише партії дають своїх кандидатів.
- Все таки ми маємо пропорційну систему, і кількість мандатів вираховується пропорційно рейтингу партії, то відповідно тільки партії і можуть висувати кандидатів. Якщо ж ми відмовляємося від пропорційної системи, тоді можливе самовисування. А за пропорційної системи, кандидат може виграти округ, але якщо партія не проходить, то і він не проходить. Або навіть партія пройшла, а кандидат у внутрішньому партійному рейтингу не на достатньо високій позиції, то він теж не проходить. Тобто ми можемо отримати округи, від яких не буде жодного кандидата, а будуть округи, які будуть представлені кількома кандидатами від різних партій, які в партійному рейтингу мають хороші позиції.
- Тобто якісь округи не матимуть свого представництва?
- Це можливо, але ці округи створюються не для представництва. Вони створюються для рейтингування. І автори закону кажуть, що це є пропорційна система і кандидат не представляє округ. Округ має технічну функцію. Але людям це буде дуже важко пояснити, якщо людина, за яку вони всі голосували і вона набрала найбільше голосів, раптом не проходить.
- Окрім того, що це буде важко пояснити людям, як вони лишилися без представника, наскільки складно буде працювати за новою системою членам територіальних і дільничних комісій?
- Для дільничних, в принципі, буде все просто – один бюлетень, одна галочка. Розклав, порахував, скільки за партію і скільки кандидата, записав в протокол і передав у ТВК. А в ТВК вже будуть цих кандидатів рейтингувати, і тут може виникнути плутанина. Але там є певна математична формула, тому, думаю, багато проблем не буде.
- Ти відмовився голосувати за цей закон, пояснивши, що тебе не влаштовує норма про імперативний мандат. Чи це єдина підстава і в чому ризики імперативного мандата?
- Я відмовився за сукупністю обставин. Імперативний мандат став останньою краплею. Але вагався до останнього моменту, бо не хотів старий закон, не хотів виборів мерів в один тур, тобто був вибір між поганим і ще гіршим. І я довго для себе з’ясовував, що погано, а що ще гірше. Але коли записали відкликання, вирішив утриматися.
Це дуже небезпечна норма. Бо, наприклад, партія отримує 10 мандатів, а кандидат у середпартійному рейтингу на 11 місці - він не пройшов. І в принципі йому не проблема організувати відкликання того, хто пройшов, список тоді посувається і він заходить.
Я взагалі противник імперативного мандата.
- Наскільки для європейських виборчих систем притаманна система імперативного мандата. В яких країнах вона є?
- Та майже ніде нема. І в рекомендаціях венеціанської комісії була негативна оцінка імперативного мандата. Партія має відповідати за тих людей, кого вона включила, нести політичну відповідальність. А не гратися "я помилився – я його відкличу". Це фактично коригування волевиявлення виборців самою партією вже після виборів.
- Які ще маніпулювання можливі при новому законі?
- Наприклад, раніше, при закритих списках з лідером партії торгувалися за місце, щоб потрапити в прохідну частину. То зараз будуть торгуватися, за яким округом партія закріпить, бо є округи, де партія більш популярна, і там більше шансів в кандидата пройти, а є непрохідні округи.
Є ще нюанс: висуває кандидатів в районну раду – районна організація партії, в обласну – обласна, але всі подання мають бути завізовані центральним органом партії. Якщо я, умовно кажучи, не домовився з головою місцевого осередку про зручний округ, то можу домовитися з центральним керівництвом.
- Зараз ми в 205 окрузі бачимо просто катастрофічну історію з технічними кандидатами. Наскільки ця технологія буде небезпечною на місцевих виборах?
- Може повторитися, але тут технічні кандидати будуть потрібні для отримання квот у комісіях. Але тут є велика небезпека технічних кандидатів, бо вони будуть розтягувати голоси. А визначатися середпартійний рейтинг кандидата у кількості відсотків на окрузі. Тому кандидати не будуть зацікавлені, щоб в них голоси на окрузі розмивалися, бо це понижуватиме його рейтинг.
Але на членів комісій тут вже не зможуть подавати окремо кандидати, а лише партії і кандидати на голів міст. Тому тут будуть не технічні кандидати, а технічні партії. Але такою серйозною як в 205 окрузі проблема не буде.
- За умови пропорційної системи, як ти вважаєш, в радах будуть в основному представлені парламентські партії чи там мають шанс пройти партії на зразок "Заступу" Віри Ульянченко?
- В деяких районах, особливо сільських, я думаю, що подібні проекти можуть набрати відсоток, щоб пройти у місцеві ради. Якщо він добре попрацює на сільських округах. Хоча, безперечно, перевага буде у великих партій.
- Ще багато говорилося, що ця німецька система – це такий собі запобіжник, щоб не допустити реваншу представників колишньої Партії регіонів. Чи це так?
- Я не бачу таких прямого зв’язку. Хіба що від Опозиційного блоку будуть якісь дуже непопулярні кандидати – це може трохи потягнути партійний рейтинг донизу. Але не думаю, що це сильно вплине.
- Є ще питання по переселенцях, як вони зможуть проголосувати і чи не буде ущемлено їх права?
- Сьогодні права переселенців голосувати не передбачені. Єдиний спосіб це зареєструватися (прописатися) за новою адресою.
Громадські організації і частина депутатів пропонували, щоб картка переселенця також була підставою для зміни місця голосування. Є картка, в ній вказана адреса, де зареєструвався переселенець, і він міг би на підставі цього документу бути включеним до списків виборців. Але ця поправка не пройшла.
- Яка вірогідність, що цей закон буде ще коригуватися?
- Я цього не виключаю. Наприклад, ми з голосу внесли, що в партійному списку має бути не менше третини осіб однієї статі. Але за цим законом партія може висунути взагалі одного кандидата. Як ми тут будемо визначати ті 30% з одного або двох кандидатів? Це смішно. Плюс немає ніяких санкцій за невиконання цієї норми.
- Взагалі вона виглядає як така досить піарівська штука, яка реально не працює.
- Просто за такої виборчої системи це немає ніякого змісту. Бо навіть, якщо партія дотримається вимоги, то далі ті жінки будуть закріплятися за округами і якщо вони не пройдуть не отримають підтримки виборців, то виконати вимогу по квоті неможливо.
- Зараз реклама не заборонена. Наскільки може вплинути на кампанію, якщо Рада з часом прийме новий закон?
- Якщо його ухвалять і президент підпише до середини вересня, коли закінчиться реєстрація кандидатів, то вплине. Бо рекламу вже не зможуть розміщувати. Якщо пізніше, коли реклама вже піде, то важко буде її прибрати – закон не має зворотної дії. Але, думаю, цей закон не буде прийнятий взагалі.
- Наскільки заборона реклами потрібна для чистоти виборів чи це більше популісті заяви?
- Я вважаю, що повинна бути не заборона, а певні обмеження, щоб був усвідомлений вибір. Є загальноєвропейська практика, де є або заборона, або жорстке регламентування політичної реклами. І особисто я проти, щоб кандидатів продавали за принципом зубної пасти – яскравий ролик зняв, і виграв. Все таки має бути конкуренція певних смислів, дебати. Більше того, заборона реклами не означає заборону агітації – листівки, пікети, спілкування, все це дозволено. Але за принципом комерційної реклами продавати кандидатів, думаю, не дуже правильно.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
