Боротьба «Котигорошків» з «Ємелями» в українській політиці
Якщо хочеш дізнатися про духовні витоки народу – вдумливо прочитай його казки. Саме в них в алегоричній формі відображені витоки масової свідомості і часто вони є ключем для розуміння особливостей суспільної думки, очікувань і дій.
Про різницю української і російської ментальності написано дуже багато. Відгуки образів лицара Котигорошка, який виростає з маленької насінини і завдяки силі та мужності, при допомозі побратимів долає ворога-Змія та ледаща Ємелі, який «по щучому велінню і по його хотінню» задовольняє власні примітивні забаганки, ми постійно спостерігаємо в колективній поведінці українців і росіян. В нинішній період ці особливості поведінки помітні дуже яскраво і у нас, і «за порєбріком».
Менш за все я хочу ідеалізувати реальність – це дуже небезпечно і для сьогодення, і для майбутнього. Не кожний росіянин Ємеля, і далеко не кожний українець достойний образа Котигорошко. Століття, які Україна провела під Москвою, не пройшли безслідно. Радянський Союз тільки посилив колективного Ємелю в масовій свідомості багатьох сучасних українців, відсіюючи в суспільстві лицарів за допомогою розстрілів, ГУЛАГа і, що найстрашніше, ідеологічного виховання «радянської людини».
Війна на Донбасі активувала ментальний код свідомості, який закладався в схожих історичних умовах – боротьбою із ордами зі Сходу. Однак вплив колективного Ємелі ще вкрай сильний в Україні.
Коли чуєте як черговий «патріот» рве на собі сорочку і обіцяє вирішити складне економічне питання «тут і зараз», знайте - він звертається до колективного «Ємелі», який хоче, щоб Щука змусила сокиру самостійно порубати дрова.
Коли хтось, хто і години не провів під обстрілами, вимагає швидкого військового рішення в конфлікті з Росією – він будить «Ємелю» в громадянах України, які дуже не проти, щоб кийок сам «по щучому велінню, по моєму хотінню» відлупцював недругів, поки вони будуть сидіти на дивані.
Коли хтось на вечірніх ток-шоу говорить, що знає і може вже через півроку-рік привести Україну в світле майбутнє – він малює перед аудиторією розмальовану піч-лежанку, яка їде куди йому заманеться.
Правда полягає в тому, що колективна віра в результати чуда без докладання жодних зусиль може привести суспільство тільки на смітник історії. Робота над собою, індивідуальний ріст і боротьба пліч-о-пліч з побратимами куди більш практична модель поведінки.
В принципі нинішня українська політика – це боротьба котигорошків з ємелями: активної позиції і пасивного очікування «манни небесної»; власного здобутку і чуда; діяльності по захисту Батьківщини і задоволення своїх егоїстичних потреб. Між Котигорошком і Ємелею психологічна прірва і компромісів між ними бути не може. Це зовсім різні моделі поведінки, які приводять до кардинально різних результатів.
З кожним роком в Україні підростає все більше Котигорошків – ініціативних, завзятих, з очима, які горять життям і бажанням творити самостійно. Головне – не дати шансу ментальному вірусу Ємелі заповзти в їх голови. Ну а нам бути достойними образу лицаря і власним прикладом демонструвати українську модель поведінки. Вірю, все буде добре!
Ірина Фриз, народний депутат України
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
