Атака на Коломойського: Який сигнал подав Вашингтон Зеленському і решті олігархів

Спроби Коломойського погратися в геополітику, помножити на нуль вплив Заходу в Україні, і одночасно сховати в США, можливо, вкрадені гроші довели олігарха до неприємностей. Які завершаться або домовленістю між Ігорем Валерійовичем та представниками Вашингтона, або поповненням списку українських олігархів, розчавлених США

Справа стосовно відмивання коштів Ігорем Коломойським, яка тривала у США не один місяць, несподівано понеслася галопом. Щойно у вівторок браві агенти ФБР тягли на возиках ящики із паперами з офісів контрольованої олігархом компанії Optima у Клівленді та Майамі – а вже в четвер увечері Мін'юст США подав два позови до окружного суду південної Флориди з вимогою конфіскувати парочку чималих об'єктів нерухомості, що належать олігарху. Йдеться про офісні центри в Далласі (Техас) і Луїсвіллі (Кентуккі), загальною вартістю в 70 мільйонів доларів.

Цілком ймовірно, що це тільки перший крок американської Феміди проти Optima Ventures, яка в певний момент стала, як пише Washington Post, "найбільшим власником комерційної нерухомості в Клівленді", використовуючи, молживо, викрадені в Україні кошти для купівлі великих офісних будівель у центрі міста та готелів. Хоча йдеться, звичайно, не тільки про Клівленд – Ігор Валерійович має немалі вкладення і в американській промисловості – металургійних та хімічних заводах, підприємствах ІТ-сфери.

Втім, окрім суто "технічної" сторони справи стосовно конфіскації неправедно нажитого, заява американського Мін'юсту містить і більш "філософські" елементи стосовно того, що українські олігархи Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов викрали в Україні "мільярди доларів" шляхом тривіального отримання позик у контрольованому ними "Приваті", виведенні грошей через кіпрське відділення банку і вкладання цих коштів в американську нерухомість та виробництво.

Звичайно, Коломойський всі звинувачення спростував. "Всі інвестиції в Сполучених Штатах Америки були зроблені з власних коштів, отриманих в 2007-2008 роках за угодою з компанією "Євраз" і з доходів інших бізнесів, які зберігалися в "Приватбанку", - заявив він. Тепер Коломойському буде достатньо пояснити суду, чому гроші на "легальні інвестиції" у США в його структур були, а от на повернення кредитів, отриманих у "Приваті" – все якось не знаходилися. 

А загалом,  Коломойський зробив кілька помилок одразу. В першу чергу – почавши жорстку антизахідну агітацію в Україні. При тому мова йде навіть не про "програмні статті", в яких олігарх розповідав, що США та ЄС "примушують нас до війни і не дають на неї грошей". Свобода слова – річ свята, і на такі дрібниці у Вашингтоні навряд чи звертають уваги чи, тим паче, ображаються.

Мова, скоріше, про інспірований олігархом систематичний підрив співпраці з МВФ, проплачені протести проти ринку землі, діяльність депутатів з "групи Коломоймського" в парламенті – та інші спроби системного впливу, спрямованого на збереження економічного та політичного хаосу, який є вигідним для існування фінансово-промислової імперії Коломойського.

Ну, а іншою критичною помилкою Ігоря Валерійовича стала його віра в те, що пара-трійка офшорних прокладок захистить його від розслідування в США. Такі фокуси могли би пройти в Україні, з професіоналами на кшталт Ірини Венедіктової. Американські органи фіскального контролю можуть бути затримані такими комбінаціями на день-другий. При тому у Вашингтоні чітко розуміють, що людина, яка контролює великі масиви нерухомості та промисловості, рано чи пізно також сформулює "політичну парасольку" – і тоді підібратися до неї буде помітно складніше. Тому й вирішують такі потенційні проблеми іще до моменту їх виникнення.

Тепер перед Коломойським питання стоїть руба. Або він згорне антизахідну діяльність в Україні. Або американська правоохоронна машина розчавить його американські активи, а потім, ймовірно, і його самого. Як свого часу розчавила Павла Лазаренка, Дмитра Фірташа і багатьох інших, дрібніших рибок із пострадянського ставка.

І цей жест буде попередженням не тільки для одного конкретно взятого олігарха, але й для багатьох інших українських фінансово-промислових груп та їхніх лідерів. Можна сидіти в провінційному українському містечку, володіти парою бензозаправок і висловлювати обурення "неправильними реформами". Але будувати транснаціональну фінансово-промислову імперію на вкрадені гроші, і при тому переходити дорогу Держдепу США, таки не можна. Точніше, можна – але недовго.

Источник: 
PRпортал