The Wall Street Journal | США. Українські лідери зобов'язалися зберігати єдність і продовжувати реформи.

У вівторок президент, прем'єр-міністр і голова парламенту України підписали спільну заяву і "покласти край внутрішнім чварам в коаліції", які заважають країні отримати доступ до позик Міжнародного валютного фонду, пише The Wall Street Journal. З цього приводу кореспонденти газети взяли інтерв'ю у Бориса Ложкіна, глави адміністрації президента Петра Порошенка. "Це компроміс, але це найкращий компроміс в нинішній ситуації", – прокоментував Ложкін спільну заяву. Журналісти The Wall Street Journal нагадують, що "відносини у коаліції залишаються напруженими": минулого тижня у Верховній Раді сталася бійка, а на початку цього тижня нараду за участю Порошенка було перервано перепалкою, один з учасників якої кинув в іншого склянку з водою. "Треба знайти рішення в рамках цієї коаліції. Якщо у нас будуть нові вибори і політична дестабілізація, ніяких реформ не буде", – вважає глава Адміністрації Президента України. На його думку, у разі дострокового голосування "ми не змінимо країну, ми просто змінимо обличчя". В даний час уряд України "перегруповується", додав він. Спільній заяві передував візит до Києва віце-президента США Джо Байдена. Він, зокрема, закликав українське керівництво "відкласти в сторону локальні розбіжності". Серед анонсованих у документі заходів – внесення поправок до податкового кодексу і прийняття бюджету на 2016 рік. Він також повідомив, що в першому кварталі 2016 року планується схвалити закон про приватизацію, а також вжити заходів зі стимулювання фондового ринку. 

Financial Times | Великобританія. Рішення МВФ не позбавить Києва фінансової допомоги, але створить проблеми

МВФ визнав український борг перед Росією в розмірі трьох мільярдів доларів державним, а не приватним. Таким чином, фонд віддав Володимиру Путіну перемогу в конфлікті проти України, в якому він намагався змусити її повернути гроші, видані ще екс-президенту Віктору Януковичу після того, як він відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Про це на сторінках Financial Times пише оглядач Шон Донан. Він зазначає, що рішення МВФ означає, що тепер Україна повинна "проявити сумлінність" і принаймні спробувати знову почати переговори з Росією про реструктуризацію цього боргу, якщо вона хоче отримувати подальші транші в рамках програми фінансової підтримки від фонду. В цей же час, Київ навряд чи може розраховувати в переговорах з реструктуризації на "добросовісність" з боку Москви, яка намагається посилити тиск на українську економіку. У середу Путін оголосив про скасування зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня 2016 року, оскільки вона не хоче відкладати імплементацію угоди про ЗВТ з ЄС. У свою чергу МВФ минулого тижня змінив свої правила і тепер може кредитувати навіть ті країни, у яких є державні борги. Російський президент жорстко відреагував на це рішення фонду, оскільки воно позбавляє Москви можливості підірвати міжнародні зусилля з порятунку української економіки. Хоча, згідно з прогнозами, вона і без того скоротиться на 9% в цьому році. 

The Wall Street Journal | США. Переговори України і ЄС відкрили шлях до угоди про безвізовий режим

 "У середу президент України Петро Порошенко і вищі чиновники ЄС досягли попередньої згоди щодо заявки Києва на встановлення безвізового режиму з блоком, відкривши можливість для Брюсселя підтримати цей крок не пізніше п'ятниці, як заявили чиновники ЄС", - передає The Wall Street Journal. Згідно з цим планом, ЄС вже в п'ятницю опублікує звіт на підтримку запиту України, але при цьому дасть чітко зрозуміти, що керівництво ЄС почне правову роботу щодо реалізації цього рішення тільки тоді, коли Київ виконає свої обіцянки, пише журналіст Лоуренс Норман. "Вони включають в себе остаточне створення в Україні в достатній мірі профінансованого агентства з відновлення активів, яке зможе боротися з минулими і майбутніми випадками корупції, і зміцнення незалежності нової посади прокурора, що спеціалізується на боротьбі з корупцією", - йдеться в статті. "Однак Порошенку доведеться почекати якийсь час, поки його заяви про безвізовий режим стануть реальністю. 28 країн-членів ЄС також повинні схвалити рекомендації Брюсселя", - пише видання. За словами дипломатів, враховуючи, що країни ЄС вже борються з міграційною кризою, це може викликати затяжні дебати. На вечері з президентом Європейської ради Дональдом Туском і президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером Порошенко також обговорював торгівлю, ситуацію на сході України і плановане будівництво газопроводу "Північний потік-2" з Росії в Німеччину, як повідомили чиновники. Юнкер заявив, що зустріч на міністерському рівні 21 грудня між Росією, Україною і ЄС стане "останнім шансом" на досягнення згоди щодо питання про те, як пом'якшити стурбованість Москви щодо цього договору. У середу Росія відновила погрози вжити відповідних заходів, якщо Київ реалізує угоду про ЗВТ з ЄС. 

Deutsche Welle | Німеччина. Коментар: Навіщо Саакашвілі антикорупційний фронт проти Яценюка

Конфлікт між губернатором Одеської області та прем'єром загрожує Україні тривалою політичною кризою і не принесе бажаних дивідендів Саакашвілі. Публічна сварка між членами команд Арсенія Яценюка та Міхеіла Саакашвілі на засіданні Національної ради реформ - наслідок довгої мовчанки президента України. Одеський губернатор уже не один раз звинувачував нинішнього прем'єра і його соратників у причетності до корупції. Як наслідок - чергова перепалка між опонентами ледь не завершилася бійкою у присутності глави держави. Тепер президент просто змушений буде виступити в ролі арбітра в цьому конфлікті. Градус неприязні між командами прем'єра і губернатора був і залишається занадто високим. Суперечка, яку 14 грудня в адміністрації президента влаштували глава МВС Арсен Аваков, прем'єр Арсеній Яценюк і губернатор Міхеіл Саакашвілі, рано чи пізно повинна була статися. Ще тиждень тому, напередодні виступу Яценюка в парламенті з річним звітом одеський губернатор звинуватив главу уряду в "кришуванні" корупції. Команда Яценюка сприйняла це як спробу Петра Порошенка, ставлеником якого є Саакашвілі, почати кампанію з метою зміщення Яценюка з посади прем'єр-міністра. Сам Петро Олексійович відмовчався з цього приводу, хоча в нинішній ситуації він, здається, мав би або вимагати від одеського губернатора доказів провини Яценюка, а якщо таких немає - відправити Саакашвілі у відставку. Натомість Порошенко вичікує. Його мовчання сприймається як згода зі сказаним Саакашвілі. Весь цей час Петро Олексійович робив вигляд, що те що відбувається, не його справа. Хоча звинувачення одеського губернатора пролунали не лише на адресу прем'єра. Це звинувачення, адресовані всій українській владі на чолі з Порошенком. Відсутність реакції президента свідчить про те, що він або не сприймає сказане Саакашвілі всерйоз, або все це відбувається з його дозволу. Оголошених звинувачень Міхеіла Саакашвілі на адресу Арсенія Яценюка і його соратників, по суті, достатньо для того, щоб генеральна прокуратура і Національне антикорупційне бюро розпочали розслідування. Розставити крапки над i, схоже, не проти і сам прем'єр-міністр. А ось чому до звинувачень не проявляють інтерес прокурори і слідчі - питання. Адже у правоохоронних органів достатньо сил і можливостей для того, аби сказати, причетний Яценюк до корупції чи ні. Подальша ескалація конфлікту між командами Яценюка і Саакашвілі згубна для української влади. Цей конфлікт може остаточно зруйнувати довіру українців до органів виконавчої влади. Голови облдержадміністрацій призначаються президентом після узгодження з прем'єр-міністром. За цих умов будь- яка публічна перепалка губернатора з прем'єром виглядає, м'яко кажучи, дивно. Тим паче якщо йдеться про звинувачення в корупції. У війні, яку сьогодні ведуть команди Яценюка і Саакашвілі, переможців не буде. Конфлікт зайшов занадто далеко. Жодна зі сторін не збирається відступати. Для нинішнього прем'єра - справа честі довести свою невинність. Для голови Одеської ОДА - свою правоту. А це означає, що Україна заступає у нову політичну кризу. Відставка і Яценюка, і Саакашвілі її не вирішить, а швидше за все навпаки - посилить. Прихильники прем'єра впевнені: поведінка Міхеіла Саакашвілі пов'язана з його прем’єрськими амбіціями. Для екс-президента Грузії губернаторство в Одесі - не межа мрій. Він хоче бути впливовим українським політиком. Зараз ця впливовість обмежується публічними звинуваченнями на адресу олігарха Коломойського, прем'єра Яценюка і міністра Авакова. Спроба Саакашвілі закликати до відповіді Ігоря Коломойського вже провалилася. Суд визнав недостовірною інформацію про ухилення екс-голови Дніпропетровської ОДА від сплати податків і контрабанді. На черзі - розгляд суперечки Авакова з Саакашвілі. Міністр внутрішніх справ України оскаржить у суді слова керівника Одеської області про незаконні збройні формування, які нібито контролює глава МВС. У нинішніх умовах позиційні війни, які веде Саакашвілі, навряд чи дозволять йому отримати посаду прем'єр- міністра України. Для цього одного бажання Петра Порошенка недостатньо. Главу уряду призначає Верховна Рада, а її частково контролюють Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ та інші. Для них Саакашвілі був і залишається непрогнозованим політиком.

Financial Times | Великобританія. Польща підтверджує свої зобов'язання перед Україною

"Польща намагалася підтвердити свою роль найбільшого європейського союзника України за допомогою обіцянок більшої фінансової і дипломатичної підтримки, з тим щоб заспокоїти Київ: Захід не забув про українську кризу, що триває вже більше двох років", – пише The Financial Times. "Державний візит польського президента Анджея Дуди, перший після його вступу на посаду в серпні, припав на поворотний момент у політиці ЄС по відношенню до України, - зазначає кореспондент Генрі Фой. - Конфлікт у східному регіоні опустився на більш низьку сходинку в зовнішньополітичному порядку денному ЄС у світлі інтенсифікації кризи з напливом мігрантів і боротьби з ІД на Близькому Сході". "Деякі країни-члени ЄС не поспішають з продовженням санкцій проти Москви, введеними у відповідь на її підтримку сепаратистів", - йдеться в статті. "Президент України Петро Порошенко і Дуда заявили у вівторок, що Варшава погодилася укласти договір про валютний своп на 4 млрд злотих (1 млрд євро) для розвитку двосторонньої торгівлі та полегшення тиску на Київ, що знаходиться у важкому фінансовому становищі. Польща також посилює дипломатичну підтримку намірів України домогтися безвізового режиму з ЄС і дає поради щодо триваючої економічної реформи", - зазначає видання. "Україна - великий стратегічний партнер Польщі, - заявив Дуда. - Суверенітет України є одним з пріоритетних питань для нашої країни".  

Die Welt | Німеччина. Українська криза: найбільший переможець – Лукашенко

Українська криза виявила принаймні одного переможця – це президент Білорусії Олександр Лукашенко. "Якщо раніше Захід бойкотував його за авторитарну політику, то тепер Лукашенко став посередником у конфлікті між Росією і Україною", - пише постійний автор німецької газети Die Welt Юлія Смирнова. До того ж Білорусь "отримує вигоду з взаємних санкцій Євросоюзу і Росії, нехай і не зовсім чесним способом". В результаті країна опинилася в дуже "комфортній ситуації: вона продовжує отримувати російський газ за низькою ціною і одночасно поліпшила відносини з Заходом". "Лукашенко - справжній геній, коли необхідно шантажувати і лавірувати між партнерами заради отримання прибутку, насамперед економічного", - стверджує російський політолог Федір Лук'янов. Після того, як Росія у світлі українських подій заборонила ввезення продуктів харчування з Євросоюзу, його місце швидко зайняла Білорусь: зараз, наприклад, саме вона є найбільшим постачальником ківі в Росію, імпорт яблук і цитрусових з Білорусі підскочив протягом одного року на 96 і 60% відповідно, пише Смирнова. "Є припущення, що Білорусь просто перепродає куплені в ЄС продукти і потім продає їх у Росію як білоруські", - йдеться в статті. Наприклад, з минулого року в Росії можна купити білоруську рибу і морепродукти, хоча у країни немає виходу до моря. У Росії, за словами Лук'янова, звичайно, не дуже-то раді такому розвитку подій. "Але у російського керівництва ніколи не було ілюзій з приводу Білорусі при Лукашенкові. Це лідер, який спробує скористатися кожною можливістю". Це знову стало ясно після того, як Росія і Україна призупинили авіасполучення між собою: тепер тому, хто хоче потрапити з Москви до Києва, необхідно або їхати 12 годин на поїзді, або летіти через інші країни, наприклад Білорусь. 

АВС | США. Україна зупиняє торгівлю з Кримом

Сайт американської телекомпанії АВС пише про заяву прем’єра Арсенія Яценюка щодо припинення торгівлі з окупованим Росією Кримом від середини січня. Яценюк сказав, що до середини наступного місяця Київ припинить будь-яку торгівлю з Кримом, окрім хіба що доставки на півострів гуманітарної допомоги та «соціально важливих продуктів харчування». Стаття нагадує, що минулого місяця невідомі підірвали лінії електропередачі, якими струм подавався до Криму з материкової України, що залишило два мільйони мешканців півострова без світла. Активісти не давали можливості ремонтувати ЛЕП і подача електроенергії частково відновилася лише минулого тижня. Але Яценюк сказав, йдеться в статті, що наразі рішення щодо поставок української електроенергії до анексованого Криму ще не ухвалене. Вплив таких обмежувальних заходів поки що невідомий, оскільки кримські представники кажуть, що вони вже перейшли переважно на імпорт із Росії.

The New York Times | США. Вкрадені у Нідерландах картини опинилися в Україні, але повернути їх непросто

У січні 2005 року з Музею Західної Фрісландії в голландському місті Хорн були вкрадені 24 картини художників, що належать до Золотого століття Голландії, на суму близько 1,3 млн євро, а також 70 антикварних срібних предметів, повідомляє Ніна Сігал у The New York Times. "Десять років місцезнаходження викрадених робіт залишалося загадкою, - йдеться в статті. - А цього літа представники українських ультранаціоналістичних збройних формувань звернулися в посольство Нідерландів в Києві і повідомили, що їх групування виявила втрачені полотна на дачі під Донецьком, яка належала уряду усунутого президента Віктора Ф.Януковича, і готова їх повернути". "Вони сказали, що хочуть передати нам картини в якості жесту доброї волі, але, так як вони ризикували життям, щоб врятувати їх, вони чекають чогось взамін. І це щось- звичайно, гроші", - сказав у суботу директор музею, який розповів громадськості про ситуацію минулого тижня, щоб спробувати повернути ці речі, поки їх не продали на чорному ринку. 7 серпня найнятий музеєм фахівець з розслідування злочинів, пов'язаних з мистецтвом, Артур Бранд і представники посольства Нідерландів зустрілися із заступником командира батальйону, у якого знаходилися твори, і надали йому документи, згідно з якими вартість картин впала до 500 тис. євро у зв'язку з погіршенням їхнього стану. Гуменюку запропонували винагороду за повернення полотен у розмірі 10% їх вартості - 50 тис.євро, - але він відповів відмовою, пославшись на те, що такі умови не влаштують його солдатів, йдеться в статті. На початку вересня музей звернувся до української влади. За минулі місяці справа не просунулася вперед, зате з'явилася інформація про продаж викрадених картин. Після цього музейники звернувся в пресу. "У відповідь на спроби Музею Західної Фрісландії привернути до справи увагу громадськості голова української національної поліції Хатія Деканоїдзе заявила, що чекала офіційного запиту з канцелярії нідерландської генпрокурора, щоб почати координувати розслідування", - повідомляє журналістка. "Наші двері відкриті, ми прозорі, і я сподіваюся, що сюди зможе прибути будь-яка делегація з Нідерландів", - сказала Деканоїдзе. "Олександр Горін, посол України в Нідерландах, розкритикував музей і голландську владу за те, що вони зустрілися з Гуменюком до того, як звернулися до української влади", - йдеться в статті. "Чесно кажучи, ми вважаємо ці переговори недоречними, - сказав він у понеділок в телефонному інтерв'ю. - Це дуже делікатна проблема, і, якщо хтось береться вирішувати її самостійно, він повинен нести відповідальність за результат. Це справа про викрадення дитини, коли у слідчих та батьків зовсім різні цілі". "В даний момент, за словами Горіна, український вживає заходів - "спочатку для виявлення картин, потім для з'ясування, чи це ті картини, які вони шукають, і, нарешті, для передачі полотен нідерландській стороні", - пише журналістка. Прес-секретар нідерландського міністра закордонних справ сказав у телефонному інтерв'ю: "Ми в тісному контакті з українцями з приводу цієї справи, і українці запевнили нас, що будуть розслідувати її".