Луценко - людина поза системою і може реформувати прокуратуру
Юрій Луценко - людина поза системою і може реформувати прокуратуру. Таку
думку у прямому ефірі «ЕспресоТВ» висловив народний депутат від БПП Павло
Різаненко.
«Переконаний, що не можна відкидати його кандидатуру через брак досвіду
роботи у прокуратурі», - зазначив депутат.
Він також повідомив, що в Україні є приклади, коли не спеціалісти з-поза
системи добилися результатів у реформах. «Такі приклади є. Відсутність
самого досвіду у Луценка компенсують його прагнення до змін і реформ», -
зазначив він.
Різаненко також наголосив і на важливості того, що як активний
майданівець, Луценко зацікавлений у розслідуванні злочинів проти Майдану,
чого не було зроблено попередніми прокурорами
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
діяльності Генеральної прокуратури України та Державного бюро розслідувань
вирішує п’ять головних проблем, які є першочерговими перед оновленням
прокуратури. Про це під час засідання Комітету ВР з питань забезпечення
правоохоронної діяльності заявив народний депутат Юрій Луценко.
«Питання №1: чи можна змінити цю систему, не залучивши до неї працівників
з-поза системи? Мені здається очевидною відповідь «ні». І тому Верховна
Рада зробила перший крок, коли дозволила на рівні місцевих прокуратур
залучати людей виключно із юридичною освітою без стажу роботи в
прокуратурі. Але далі тоді ми не пішли. Зараз пропонується, щоби на рівні
регіональних прокуратур, а також на рівні Генеральної прокуратури можна
було працювати, маючи стаж у галузі права – відповідно два і три роки. Це
дасть можливість завести в систему нових людей і вони можуть дати нову
якість роботи. Вибирати кращих серед гірших всередині самої системи, яка
роками була замкнутою, є неефективним.
Питання №2. Генеральна інспекція, про яку так довго говорив колишній
заступник Генпрокурора Д.Сакварелідзе та який намагався її створити, була
поза законом. Цей закон нарешті легалізовує поняття Генеральної інспекції,
яка має стати органом очищення прокуратури від тих, хто скоює злочини,
займається корупцією і взагалі не може пояснити легальні джерела своїх
статків.
Питання №3. Законопроект усуває колізію, яка виникла при рішенні з 15-го
квітня передати справи по підслідності до Державного бюро розслідувань,
яке ще не створене. Це і справа Майдану, й інші важливі справи. Адже
сьогодні розслідування справи по Майдану стоїть під юридичним питанням
легальності.
Питання №4 – питання заочного засудження. Знаючи «страшилки», запущені в
зал ВР, наголошую – це неправда, що законопроект передбачає
спецконфіскацію на кшталт закону 4057. Тут немає жодного слова, букви чи
коми стосовно цього. Законопроект передбачає, що особа, яка вчинила
особливо важкий злочин і ухиляється від розшуку більше ніж півроку, може
бути заочно засуджена. Так, виникає питання: чи не станеться так, що
людина, яка перебуває в розшуку, йому прислали повістку за старою адресою
і він попав під заочний суд. У мене є доповнення до цього, яке прийме зал:
після слів «спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі
ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні» «погоджене Верховною
Радою або профільним комітетом ВР» і далі по тексту. Тоді ми знімемо
можливість помилки або суб’єктивного переслідування.
Якщо Генеральна прокуратура не почне заочний суд над людьми, які скоїли
особливо важкі злочини у вигляді розстрілів, узурпації влади, створення
злочинної організації тощо – суспільство не визнає цю Генеральну
прокуратуру, а значить питання злочинності ніколи не зможе бути
об’єктивним у цій країні. Без вирішення питання відповідальності вищих
посадових осіб, які скоїли злочини проти держави, навіть заочно, не може
бути відновлена довіра до ГПУ, а отже – до всієї правової системи.
Питання №5 – врегулювання питання кваліфікації кандидата на посаду
Генерального прокурора України. Я прекрасно розумію, що говорю зараз
суб’єктивно. Але кого б не вніс Президент, а він має на це виключне право,
яке не може бути обмежений ніякими конкурсами, ніякими комісіями».
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
