Проблеми Абромавичуса і роль Сакварелідзе: Які війни тривають в оточенні Зеленського

Скандальний блогер, який зараз є народним депутатом від "Слуги народу", Олександр Дубінський заявив, що генеральний директор "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус є громадянином Литви, не здав литовський паспорт і з цієї причини не може мати доступу до державної таємниці. Начебто офіційне підтвердження Міністерства внутрішніх справ Литви про наявність у гендиректора "Укроборонпрому" литовського громадянства нардеп опублікував у своєму Телеграм-каналі. 

 

Крім звинувачення в подвійному громадянстві, Дубінський нагадав, що у його блозі опубліковано новину начебто стороннього читача, з якої випливає таке: Абромавичус нібито володіє акціями компанії "Lobiu Sala" (з литовської – "Острів скарбів"), яка є акціонером інвестиційного фонду. У свою чергу, фонд є акціонером російських підприємств, у т.ч. банку, один з акціонерів якого – брат президента РФ Володимира Путіна.

Цим заявам передувала публікація Дубінським його листування з Абромавичусом, де використовується ненормативна лексика.

Зі свого боку, Айварас Абромавичус каже, що ще є акціонером фонду East Capital з часу початку роботи в уряді. Вчора ж він провів "брифінг у відповідь", де заявив, що "слуга" Дубінський бездоказово поширює фейки і "не зовсім адекватно оцінює ситуацію, що склалася". За словами керівника держконцерну, скандал викликаний чиїмось бажанням перешкодити реформуванню "Укроборонпрому".

Нагадаємо, 30 серпня цього року своїм указом президент призначив Абромавичуса керувати державним концерном "Укроборонпром", звільнивши з цієї посади Павла Букіна. Перед тим, у 2014-2016 рр., Абромавичус працював міністром економічного розвитку і торгівлі України. Ще раніше, з 2002 року, Айварас Абромавичус очолював представництво девелоперської компанії East Capital (інвестиції в країни СНД) в Україні.

Громадянство Абромавичуса було приводом для скандалу ще п’ять років тому. Паспорт України він отримав у грудні 2014 року – одночасно з призначенням міністром. Тоді ж заявив, що втратив литовське громадянство при отриманні українського. Але його й далі звинувачували у наявності двох паспортів. Зі свого боку, у Департаменті міграції Литви іще 2015 року повідомили, що подвійне громадянство цієї країни можуть зберегти особи, які покинули Литву до відновлення незалежності, або їхні нащадки. Український міністр відповідає цим вимогам, бо у 1940-ві роки його прадід емігрував з Литви до Бразилії.

У вересні 2015-го міністр економічного розвитку таки підтвердив, що зберіг литовське громадянство. І нагадав, що українське законодавство дає йому два роки на відмову від громадянства іноземного.

Тож який паспорт чи паспорти лежать у кишені нинішнього керівника "Укроборонпрому" - ще те питання. Подвійне громадянство, тим більше державного службовця, українським законодавством заборонене. Така фактична частина справи, і нею мають займатися уповноважені на це органи української влади.

Тепер про політико-бізнесовий бік питання. Події довкола "Укроборонпрому" розвертаються швидко. Кількома днями перед тим, як виник "паспортний скандал", Абромавичус виступив проти підпорядкування концерну Міністерству оборони. Цієї суботи в кулуарах конференції YES у Києві він зазначив: "Зараз акціонером, можна так сказати, "Укроборонпрому" є Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства. І думка про те, що це може бути Міністерство оборони – це не остаточне рішення. На мою думку, у Міноборони є конфлікт інтересів, і в Міністерства оборони також інші оборонні підприємства, які в дуже поганому стані. Тому Міноборони, на жаль, не має якісного підходу до управління державними підприємствами. Тому я хотів би, щоб "Укроборонпром" залишився в Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства".

Про те, що акціонером "Укроборонпрому" стане Міноборони, а не уряд, 8 вересня в інтерв’ю заявив секретар РНБО Олександр Данилюк. І він якраз наполягав, що це рішення вже затвердили. Втім, тут про конфлікт з Абромавичусом не йшлося, але версія не виключено, що ноги у скандалу ростуть звідти.

Наступне. Звинувачення Дубінського збіглися в часі з оприлюдненням основних параметрів державного бюджету України на 2020 рік. Де, зокрема, видатки для Міністерства оборони України передбачено у сумі 102,6 млрд грн. Підприємства "Укроборонпрому" точно отримають певний шмат цього пирога. Та й сам по собі концерн, який, попри численні внутрішні проблеми і корупційний шлейф, за 2018 рік отримав 37,6 млрд грн чистого доходу – на третину більше, ніж 2017 року, є бажаним призом для багатьох.

Зазначимо, що нового міністра оборони Андрія Загороднюка деякі джерела пов’язують зі сферою впливу Ігоря Коломойського. Який давно і успішно працює в нафтогазовій сфері з батьком нового міністра – Павлом Загороднюком. Той входить до наглядової ради "Укрнафти", одним з акціонерів якої є Ігор Валерійович. Утім, заради справедливості уточнимо, що підтверджень прямої зав’язаності ефективного колишнього керівника Проектного офісу реформ Міноборони Загороднюка на інтереси згаданого олігарха наразі немає.

У свою чергу, Абромавичуса вважають не чужим іншій транснаціональній бізнес-політичній групі, яку умовно називають лібералами і пов’язують із мільярдером Джорджем Соросом. Неформальними лідерами цього кола в нашій країні вважають президента Європейської бізнес-асоціації, главу інвесткомпанії Dragon Capital Томаша Фіалу і опосередковано – Віктора Пінчука.

Групи Фіали і Коломойського, за даними низки журналістів і джерел в політичних колах, після цьогорічних виборів розвернули конкуренцію за близькість до державних грошових потоків і різноманітні преференції. Так, у травні Фіала публічно висловив невдоволення впливом Коломойського на оточення нового президента. Призначення на високі посади людей з кола бізнесмена Ігоря Коломойського можуть спричинити відтік інвестицій з України, зазначив він.

Окремо відзначимо наголос Фіали на тому, що Абромавичуса немає серед перших призначень у владу: "Призначення Абромавичуса і Данилюка ми вважали б позитивним сигналом. Зеленський презентував їх інвесторам і зовнішнього світу як людей, до думки яких він прислухається. Але зараз ми поки їх не бачимо серед призначень", - говорив у травні керівник Dragon Capital. Ці його слова вплинули на позицію влади чи інші аргументи – невідомо, проте невдовзі Айварас Абромавичус і Олександр Данилюк отримали крісла. Подальші кадрові рішення Банкової засвідчили не очікуване засилля дніпровського олігарха, а певний паритет сил – нові міністри представляють різні групи впливу, про що розповідав сайт Depo.ua.

Та ресурсів у нашій країні все ж менше за кількість охочих їх "освоїти", тому зараз ми стаємо свідками внутрішньої боротьби цих груп. Депутата Дубінського вважають дуже чутливим до точки зору Коломойського. Тому навряд чи за збігом обставин блогер зараз почав свою атаку на керівника оборонного держконцерну.

Добитися призначення на цю посаду "своєї людини" олігархічні групи намагалися не раз. У серпні повідомляли, що очільником "Укроборонпрому" може стати Олексій Тимофеєв, колишній топ-менеджер зі сфери впливу мільярдерів Вадима Новинського і Віктора Пінчука зі зв’язками в минулій і нинішній владі. У ЗМІ писали про те, що це призначення нібито мало стати одним із лотів у торгах з визнання компанії, яку пов’язують з іменем Іллі Пономарьова – екс-депутата Держдуми Росії, що емігрував до України, переможцем конкурсу з розробки найбільшої нафтогазоносної ділянки "Дельфін" на Чорноморському шельфі (Depo.ua розповідало про обставини цих подій). Але той конкурс скасували, а керувати держконцерном прийшов Абромавичус. Якого тепер атакують з табору Коломойського.

Тут є ще один цікавий нюанс. Невдовзі в Україні має з’явитися Служба фінансових розслідувань (СФР), призначена боротися з економічними злочинами проти держави. За однією з версій, керівництво нею можуть довірити Давиду Сакварелідзе, близькому до Міхеїла Саакашвілі члену "грузинського десанту в українську владу", який був заступником генерального прокурора і пізніше та одночасно – прокурором Одеської області. Цю людину вважають вхожою до згаданого "соросівського" середовища. У впливі на СФР за аналогією з антикорупційними інституціями може бути зацікавлена влада США, де, як повідомлялося, триває розслідування фінансових справ Ігоря Коломойського.

З іншого боку, через Сакварелідзе певні впливи на СФР чинитиме Саакашвілі, який може позиціонуватися як неформальний радник з питань протидії корупції в оточенні президента. І все це в комплексі явно багатьох не влаштує, бо не мати жодного контролю над цією структурою означає рано чи пізно отримати розслідування стосовно бізнесменів, наближених до "зеленої" команди. Всі великі гравці мають перед очима приклад Петра Порошенка, за чийого президентства була створена вся антикорупційна інфраструктура (НАБУ, НАЗК, ДБР, САП, Антикорупційний суд), яка зі зміною кон’юнктури радо взялася за "вчорашніх".

Втім, як відомо Depo.ua, у команді Зеленського в майбутньому розглядають сценарій, за якого саме силовики, в тому числі СФР, буде дробити великий олігархічний бізнес. Сакварелідзе на роль такого виконавця цілком підходить. Мета тут проста: позбавити великий бізнес можливостей впливати на політику і грати проти нової влади.

Тож за розмовами про єдність ЗЕкоманди всередині її вже почали плести інтриги в боротьбі за сфери впливу. Назовні вони поки не вийшли, але згадаймо, що і Абромавичус, і Сакварелідзе, і той же Саакашвілі вже були при посадах – і кожен із них пішов зі "своїм" скандалом. Попереднє п’ятиріччя довело, що іноземці вкрай рідко приживаються в умовах суворого українського політичного клімату. І не менш суворих олігархічних воєн.

 

Depo.Головна

Источник: 
PRпортал

Comments (0)

Leave a comment

6 + 0 =
Решите эту простую математическую задачу и введите результат. Например, для 1+3, введите 4.