В обох випадках йшлося про застосування «права на забуття» — видалення з пошукової видачі посилання на недостовірну інформацію, а також інформацію, яка визнана «такою, що втратила значення для заявника в силу наступних подій». На засіданні судді обговорили до яких типів інформації може застосовуватися це право та чи має воно застосовуватися в усьому світі, а не лише в країні, де мешкає особа, яка подала заявку на делістинг.

Представники компанії Google різко висловилися проти застосування «права на забуття» в усьому світі. На їх думку це пряме втручання в свободу вираження поглядів та в право на доступ до інформації. В компанії також прогнозують, що таке рішення призведе до «нескінченних конфліктів» з країнами, які не визнають право бути забутими. Google також звертає увагу на ризик того, що через застосування «права на забуття» в усьому світі менш демократичні країни зможуть використовувати його для фільтрування небажаної інформації й маніпулювання.

Зараз Google виконує делістинг посилань в ЄС та для не-європейських сайтів, якщо доступ до них намагається отримувати користувач з ЄС.

«Право на забуття» часто розглядають як конфлікт між правом людей на недоторканність приватного життя та правом на доступ до інформації. Французький регулятор CNIL, який під час засідання Європейського суду був головним опонентом Google, звертає увагу в теперішньому вигляді Google просто зменшує доступність до спірної інформації й цього не достатньо.

Європейський суд призначив наступне засідання щодо реалізації «права на забуття» на 11 грудня.

Нагадаємо, в 2014 році французький підрозділ Google зобов’язали щодня сплачувати штраф за наявність лінків на «дифамаційні» статті. А в 2018 році на компанію подали до суду двоє бізнесменів, яким пошуковик відмовив у делістингу.