Як уберегтися від інформаційної війни - поради від Почепцова
У сучасному інформаційному просторі дуже важко розібратися де правда, а де фальшовані факти, де висвітлено реальність, а де присутнє бажання певних осіб нав’язати нам викривлене світобачення.
Гурт знайшов відповідь у експерта з інформаційних воєн Георгія Почепцова, професора Маріупольського державного університету, автора великої кількості книг про проблеми інформаційних та психологічних воєн, керівника Управління стратегічних ініціатив Адміністрації президента України (2002–2005):
«Процес інформування – це процес відбору фактів. І факти, які ми вкладаємо собі у голову, напряму пов’язані з нашим світоглядом. Навіть один і той самий факт, може бути по різному сприйнятий двома різними людьми, незалежно від того, правдивий він чи ні. І часто людина не може сприйняти факт (навіть багаторазово підтверджений) виключно через те, що має зовсім іншу картину уявлень у себе в голові. Проблема ще в тому, що телебачення склало іншу систему сприйняття інформації – емоційність замість аналітичного мислення.
Емоційне збудження змушує нас шукати все більше інформації, проводити ночі за монітором у пошуках новин. За рахунок цього, нам намагаються підкинути все більше інформації, часто неправдивої. Навіть якщо ми їй не віримо, чи її пізніше спростують, свою справу вона зробила і посіяла зерно недовіри.
Росія в теперішній ситуації виграє за рахунок більшого покриття та охоплення території. Хоча наразі три головні федеральні російські телеканали вже відімкнені на території України. З іншого боку, Україна є у виграші, бо вона є жертвою в очах світової спільноти та українців, тому люди все частіше придивляються до інформації, що потрапляє їм у голову.
Наразі в Україні точиться Холодна війна. Вона є інформаційно-смисловою, спрямованою на трансформацію ідеологічних цінностей – змусити думати, що те, що було добром, стало злом. Декабристи з революціонерів стали масонами, що на гроші Заходу хочуть розчленити Росію, царі з жорстоких монархів перетворилися на приклад для наслідування задля великого майбутнього. Як відомо, в 30-х роках в СРСР закривалися історичні факультети й не існували до тих пір, поки не виробилася єдина «правильна» концепція історії.
Ми можемо говорити про інформаційну війну, коли бачимо, що хтось чи щось намагається вплинути на систему прийняття рішень. Серед ознак, можна виділити одностороннє висвітлення проблеми з однозначно «доброю» та однозначно «злою» діючими силами; переважання стереотипізованих фраз та загострене емоційне збудження. Коли вмикаєш телевізор і бачиш телевізійний інтенсив, коли всі говорять одне й те саме на різнотипних передачах та каналах, без присутності альтернативної точки зору».
Як, все ж таки, пересічний громадянин може відфільтрувати інформацію? Знизити емоційне сприйняття – говорити собі, що в кожної сторони є свої цілі, й інформація фільтрується відповідно до них. Шукати інші джерела, що можуть підтвердити факт. Виділити для себе декілька видань та журналістів чи громадських діячів, думці яких Ви довіряєте. Дуже важливо знаходити не тільки підтвердження своєї точки зору, але й шукати раціо в інших.
Публікуємо п’ять найбільш розповсюджених «міфів» про Україну, як висвітлюють російські та проросійські ЗМІ і, почувши які, необхідно перевірити інформацію в декількох джерелах:
1.В Україні криза й сотні тисяч українських громадян просять притулку в Росії. Із моменту загострення ситуації, Україну покинуло 140 тисяч громадян.
2.На півдні та сході України відбуваються масові напади на церкви та синагоги.
3.Українські військові, базовані в Криму, масово переходять на сторону Росії.
4.У Криму немає російських військ, це «групи самооборони» громадян.
5.Етнічні росіяни знаходяться під загрозою в Україні.
- Войдите, чтобы оставлять комментарии
