Вибори мера Києва. Хто буде боротись за крісло очільника столиці

Чергові місцеві вибори мають відбутися 25 жовтня. Але початок активної, хоч і неофіційної передвиборчої кампанії очікується з весни. Між тим, вже зараз можна назвати імена деяких потенційних кандидатів, які, вірогідно, будуть боротись за посаду мера Києва. Ми обрали сімох ймовірних кандидатів, імена яких найчастіше звучать в інфополі. Хто ці люди, на чому вони роблять акцент у своїй риториці та перемогу кого прогнозують експерти ― в матеріалі сайту Наш Киев

Як Кличко втримався при владі

Після перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах в липні 2019-го депутати від команди Зеленського почали говорити про можливість дострокових місцевих виборів у Києві. Вже через місяць, 4 вересня, новопризначений уряд Олексія Гончарука зробив подання президенту Зеленському на звільнення Віталія Кличка з посади голови КМДА. Згодом і сам Кличко закликав провести дострокові вибори у Києві.

Зараз вже лютий 2020-го, але дострокові вибори так і не відбулись. Як і не було підписано подання на звільнення Кличка. Зеленський під час прес-марафону 10 жовтня 2019 пояснив це так: «Чому не звільнив? Бо ще не звільнив».

Чому саме президент не відправив Кличка у відставку, не відомо. Але в інтерв’ю The New York Times 31 січня адвокат президента США Рудольф Джуліані розповів, що під час зустрічі з Андрієм Єрмаком, помічником Зеленського, 2 серпня минулого року той прохав залишити Віталія Кличка на посаді голови КМДА.

«Я сказав: "Я не знаю, я поза цим, але, схоже, він — один з хороших хлопців... І я говорю як особистий друг, а не як представник влади чи щось таке», ― прокоментував Джуліані.

Сам Андрій Єрмак у відповіді на запит The Times також підтвердив розмову з Джуліані про майбутнє Кличка.

Політичний консультант Петро Охотін причиною того, що Віталія Кличка не звільнили з посади голови КМДА, а дострокові місцеві вибори в столиці так і не провели, став Олександр Ткаченко.

«Бліцкриг Зеленського у Києві загубила жадібність і агресивна поведінка Олександра Ткаченка, який, почувши, що виборів не буде, подав документи для отримання посади голови КМДА. Іншими словами, кияни побачили, що Ткаченко агресивно бореться за владу будь-якою ціною. Також «Слуга народу» не виробив візію розвитку Києва. Основним об‘єктом критики був Шулявський міст, який міська влада відкрила попри прогнози скептиків. Команда Ткаченко не запропонувала реформу ЖКГ, залучення інвестицій у місто. Нічого «хардового», що стало би опорою «софту» у вигляді проекту закону про столицю», ― коментує Охотін.

У результаті ми маємо: Кличко залишається на посаді голови КМДА, Київрада не розпущена, тому, скоріше за все, чергові місцеві вибори варто очікувати 25 жовтня цього року.

Віталій Кличко

Віталій Кличко. Фото: news.liga.net

Згідно соціологічним дослідженням, Віталій Кличко наразі лідирує в рейтингу потенційних мерів Києва ― за нього планують проголосувати 27,1% виборців.

У своїй діяльності Кличко робить акцент на створенні інфраструктурних проектів в Києві, наприклад, будівництві Шулявського мосту чи метро на Виноградар. На ці та всі інші будівництва Кличко регулярно особисто виїжджає, про що повідомляє на своїй сторінці у Facebook. Реклама досягнень діючого мера транслюється і на станціях метро.

Маючи більшість у Київраді для розпорядження бюджетом міста, Кличку легко бути причетним до реалізації всіх цих проектів. Хоча, в минулому році депутати понад півроку не могли зібратись на засідання Київради. Тоді Кличко назвав таку ситуацію кон’юнктурою, яка ставить під загрозу увесь Київ.

Загалом, Віталій Кличко часто говорить про важливість збереження самоврядування в столиці, також будує свою риторику на будівництві нових інфраструктурних проектів. Особливу увагу він приділяє виділенню бюджетних коштів Києва на розвиток освіти.

Олександр Ткаченко

Олександр Ткаченко. Фото: 24tv.ua

Колишній генпродюсер телеканалу «1+1», народний депутат від «Слуги народу» Олександр Ткаченко до можливості очолити владу у Києві підходив з різних сторін. Відразу після парламентських виборів минулого року заявив, що розглядає можливість балотуватись в мери столиці. А вже 3 жовтня подав декларацію на посаду голови КМДА, на яку так і не був призначений.

Пізніше Ткаченко очолив міжфракційне об’єднання «Новий Київ», яке в жовтні 2019-го було створено у Верховні Раді. За словами Ткаченка, мета об'єднання ― в пошуку шляхів взаємодії із депутатами Київської міської ради та «оздоровлення ситуації в місті».

Назва об’єднання «Новий Київ» дуже яскраво ілюструє риторику Ткаченка: новий перерозподіл повноважень органів влади у столиці, протиставлення Кличку, пропозиції по модернізації та оновленню міста. Саме Ткаченко є автором прийнятого в першому читанні Верховною Радою нового закону «Про столицю», який має суттєво змінити розподіл влади в Києві.Також Ткаченко презентував своє бачення розвитку та реформ столиці. Зокрема, як запустити метро на Троєщину та як реконструювати Гостиний двір. З цими ідеями він конкурує з командою Кличка.

У кінці грудня минулого року Ткаченко запустив свій відеоблог. Там він регулярно критикує діяльність Віталія Кличка, наголошує на потребі розширення місцевого самоврядування, пропонує провести масштабний аудит Києва, а також висловлює свої варіанти вирішення інфраструктурних проблем столиці.

Ткаченко міг би розраховувати на електоральну підтримку киян, які на парламентських виборах віддали перевагу кандидатам від «Слуги народу». Але дострокових виборів не відбулось, новий закон про столицю не почав діяти, а загальна підтримка команди Зеленського почала падати. Згідно соцопитувань, опублікованих 29 жовтня минулого року, за Ткаченка на виборах мера столиці готові проголосувати 13,3% киян.

Микола Тищенко

Микола Тищенко. Фото: moemisto.ua

Про можливість балотування від «Слуги народу» в мери столиці нардепа Миколи Тищенка, нещодавно, посилаючись на власні джерела, написала «Українська правда».

Бізнесмен та шоумен Микола Тищенко, який не так давно в політиці, ніколи публічно не декларував бажання стати на чолі столиці. «Українська правда» припускає, що висування Тищенка від «Слуги народу» проти Кличка має на меті провести яскраву кампанію, щоб отримати велику фракцію у Київраді. Про реальну перемогу мова не йде.

Сам Тищенко поки не прокоментував можливість свого балотування у мери столиці, тому сказати, на які «больові точки» виборців він буде давити, наразі важко.

Але, під час балотування у народні депутати по 219 округу, Тищенко у своїй програмі, окрім підтримки ініціатив президента, обіцяв приділити увагу Святошинському району Києва, де він обирався. Зокрема, Тищенко говорив про виділення субвенцій на ремонт та модернізацію житлового фонду району, створення зон дозвілля та відпочинку, жорсткий контроль за дитячим харчуванням в навчальних закладах, а також підтримку дитячого спорту та творчості. Риторика схожа на Кличка, але в межах Святошинського району.

Олександр Омельченко

Олександр Омельченко. Фото: kievvlast.com.ua

Попри поважний вік ― 81 рік, колишній мер столиці (1999-2006 рр.) Олександр Омельченко досі лишається в київській політиці. У 2015 році він завів фракцію своєї партії «Єдність» у Київраду, набравши 12,5% на місцевих виборах. У 2019 році балотувався на дострокових парламентських виборах по 223 мажоритарному округу, але програв кандидатці від «Слуги народу» Людмилі Буймістер, набравши 8,28% голосів.

Омельченко асоціюється в киян з періодом стабільності в столиці, відсутністю хаотичних забудов, а також низьких цін на комунальні послуги та громадський транспорт. Тому він має невеликий, але стабільний електорат. Постійно беручи участь у виборах, Омельченко не дає про себе забути.

Свою риторику Омельченко будує на тому, щоб бути повним антиподом Кличку. Зокрема, він звинувачує Кличка в тому, що той не приділяє достатньо уваги Києву, займається будівництвом локальних проектів, але не займається будівництвом, ремонтом та збереженням інфраструктури та комунікацій.

Шансів знову очолити столицю Омельченко має небагато, але знову завести фракцію до Київради цілком може.

Андрій Пальчевський

Андрій Пальчевський. Фото: politeka.net

Підприємець, телеведучий, а також засновник і фінансовий директор клініки Eurolab Андрій Пальчевський з’явився у публічній політиці відносно нещодавно. Хоча, в 2010 році три місяці був заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту в уряді Азарова. А в лютому 2014 року зустрічав Юлію Тимошенко, коли її звільняли з ув’язнення.

Під час президентських виборів минулого року Пальчевський відкрито підтримував Володимира Зеленського. Але до списку «Слуги народу» так і не потрапив. Після парламентських виборів почав активно критикувати команду Зеленського. На своїй сторінці Facebook він вживає такі терміни, як «Слуги диявола», і запевняє, що рейтинг партії «Слуга народу» значно нижчий, ніж показують соцопитування. Також, Пальчевський вважає, що враховуючи нереалізацію покладених сподівань на команду Зеленського, українцям треба створювати нову політичну силу.

Риторика Пальчевського ― протеставлення як «Слузі народу», так і комадні Порошенка.

Пальчевський є частим гостем політичних шоу на таких телеканалах, як 112, NewsOne та «НАШ», які мають свою широку аудиторію. Також, у Києві вже розвішані лайтбокси з Пальчевським. Поки що вони не дуже інформативні. На них зображено самого Пальчевського і напис: «Обговоримо разом».

Наразі, соцопитування, які були опубліковані 29 жовтня минулого року, дають Пальчевському 9,3% підтримки киян.

Андрій Іллєнко

 

Андрій Іллєнко. Фото: twitter.com

Під час реконструкції бою за «Арсенал» 25 січня лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що партію на вибори поведе Андрій Іллєнко.

«Цей рік є роком місцевих виборів. Сьогодні відбувся з’їзд «Свободи», і можу поінформувати громаду, що наша політична сила має стратегію боротьби за український Київ. Ми готуємося і запрошуємо вас, патріотів-українців, долучитися до нашої боротьби, щоби в столиці був міський голова, який відстоюватиме українські національні інтереси, щоби була потужна фракція в Київській міській раді», ― заявив Тягнибок.

Сам Іллєнко наголосив, що в столиці керувати столицею має українська влада, а не олігархічні банди.

«Нині ми потребуємо, щоби наша столиця мала українську владу, владу киян. Олігархічні банди, які нині влаштовують боротьбу за владу в столиці, не цікавлять Київ ― їх цікавить грабунок киян. А ми маємо стати тією третьою силою, що протистоятиме олігархічним кланам. Я готовий очолити цю боротьбу, щоби саме кияни вирішували, як нам жити в нашому місті», ― заявив Іллєнко.

Андрій Іллєнко не є новим політиком для столиці. Він двічі ― у 2012 та 2014 роках ― обирався до Верховної Ради по мажоритарному 215-му округу, який знаходиться на Троєщині. На парламентських виборах 2019 року програв кандидату від «Слуги народу» Богдану Яременку.

ВО «Свобода», а також, відповідно, Іллєнко критикують Зеленського та його команду з моменту президентських виборів. Вони вважають, що команда Зеленського проявляє недостатньо проукраїнську позицію, а також, що вони схильні йти на компроміс з Росією. Як «Свобода», так і особисто Іллєнко, беруть участь у всіх акціях «Ні капітуляції». У своїй політиці проти Зеленського вони, навіть, об’єднались з «Європейською Солідарністю» Порошенка, до якого були в опозиції.

За результатами виборів до Київради 2015 року, ВО «Свобода» набрала 11.67% і провела 14 депутатів. Там Фракція ВО «Свободи» була у системній опозиції до Кличка. Але під час спроби його звільнення з посади голови КМДА, виступила проти цього, закликаючи зберегти самоврядування у столиці.

У своїй діяльності «Свобода» акцентує на патріотизмі та вшануванні історичних дат. «Свободівці» активно лобіювали перейменування проспектів у Києві на Бандери та Шухевича, а також відстоювали це рішення згодом у судах. Загалом, варто очікувати, що Іллєнко буде повторювати партійну націоналістичну риторику.

Згідно соціологічних опитувань минулого року, Андрія Іллєнка на посаду міського голови готові підтримати 3,5% киян.

Юрій Левченко

Юрій Левченко. Фото: https: politeka.net

Свою політичну діяльність Левченко вів, перебуваючи в лавах ВО «Свобода». Розпочавши боротьбу за парламентське крісло ще у 2012 році, Юрій Левченко зміг потрапити до Верховної Ради лише у 2014 році по мажоритарному 223 округу Києва. На дострокових парламентських виборах 2019 року він програв кандидатці від «Слуги народу» Людмилі Буймістер, посівши друге місце.

На початку листопада минулого року, у своєму відеозверненні Левченко заявив, що залишає лави «Свободи»: «Забезпечити гідне життя для більшості українців, в рамках політичної боротьби в «Свободі» неможливо з різних суб’єктивних та об'єктивних причин», ― заявив він.

Але з політики Левченко йти не збирався ― у своєму відеозверненні 23 січня він наголосив, що буде боротись за посаду мера Києва. І навіть закликав підписувати петицію президенту з вимогою скасувати грошову заставу в розмірі 4 млн грн за участь у цих виборах.

Левченко наразі виступає проти всіх існуючих сил у київській політиці: залишається в опозиції до Кличка, звинувачуючи його у будівельних махінаціях, корупції та збагаченні за рахунок киян. Водночас, критикує і команду Зеленського за домовленості з Кличком.

«Киян регулярно задурюють різноманітні псевдоопозиціонери, які є насправді частиною кличківської корупційної влади. Сьогодні розігрується чергова комедія, в якій Кличко нібито єдиний, хто може перемогти «слуг народу», а ті – єдині, хто може позбутися корупціонера Кличка. Насправді ж між ними все домовлено ще з жовтня минулого року, поділені сфери впливу у столиці, посади та корупційні потоки. У Президента на столі вже п’ятий місяць лежить подання його ж власного уряду на звільнення Кличка, але попри нібито «війну» між ними, про відповідний Указ «чомусь» забули. Про перевибори в Києві, аби позбутися корупціонера Кличка, «слуги народу» теж вже не кричать», ― заявив Левченко у своєму відеозверненні.

Звісно, Левченко є популярним політиком на своєму 223 окрузі, де він і досі веде постійну політичну роботу. Але балотування Левченка, скоріш за все, забере частину рейтингу від Іллєнка, його колишнього однопартійця.

Перемогу кого прогнозують експерти

На думку політичного консультанта Петра Охотіна, наразі найбільший шанс очолити столицю має нині діючий мер Віталій Кличко.

«На рівні міста поки що ніхто не запропонував Кличку альтернативу. Хоча перспективу мала партія «Голос», але її в Києві зараз не чути. Швидше за все, для киян формула балансу на виборах в основному звучатиме так: «Кличко — в мери, «Слуга народу» — в Київраду», ― коментує Охотін

Експерт не вірить у можливість балотування Тищенка і вважає чутки про це дезінформацією. Щодо інших кандидатів, то їх перспективи він оцінює скептично.

«Зараз бачимо також «вкиди» про участь в мерській гонці Миколи Тищенка — вважаю, що це не відповідає дійсності. Щодо Іллєнка та Левченка, то націоналісти у Києві зараз мають низький рейтинг. І присутність двох кандидатів-націоналістів зменшує шанси для обох. Олександр Омельченко не заходить на нішу Зеленського, тому його посилення може бути вигідним опонентам Кличка. На мою думку, для Олександра Олександровича балотування швидше буде гарним способом заробити грошей, ніж дійсно боротися за стольний град. Фігура Пальчевського є цікавою, проте наразі він повторює шлях блогера та медійника, не має диференціації від інших шоуменів — Притули, Ткаченка та Кличка».

Політтехнолог Андрій Вальчишин вважає, що реально за посаду мера буде боротись лише два кандидати. Решта використовуватимуть вибори як засіб комунікації з виборцями.

«За даними досліджень, кандидатами, які сьогодні мають найвищі шанси на перемогу, є Віталій Кличко та будь-який представник партії «Слуга народу». Кличко говоритиме про досягнення, його опоненти ― про недоліки роботи міської влади, системні проблеми міста та людей з оточення теперішнього мера. Але більшість ключових партій виставлятимуть своїх кандидатів на міського голову, оскільки так простіше вести розмову з виборцем. Партія ― це спікер, а чи можна знайти кращого спікера, ніж власна кандидатура на міського голову?», ― коментує Вальчишин.

Щодо кандидата від «Слуги народу», Вальчишин зауважує, що наразі точно не можна сказати, хто саме ним буде. І саме ця невизначеність і могла бути причиною того, що Кличко залишився очолювати КМДА.

«Водночас, ми бачимо велику конкуренцію в середовищі різних груп впливу у команді Зеленського за можливість кандидувати від його партії. Саме тому відразу декілька близьких до цієї політичної сили політиків, наприклад, Ткаченко й Пальчевський, вже розпочали особисту кампанію. Є чутки і про те, що досягнута «мирова угода» між Кличком та Офісом президента (пам‘ятаємо їх напружені стосунки восени). Саме тому Кличка не змістили з посади голови КМДА і, можливо, не виставлятимуть справді сильну і прохідну кандидатуру проти нього. Виставлять лише того, хто підтягуватиме загальний рейтинг партії», ― прогнозує Вальчишин.

На його думку, інші кандидати будуть використовувати вибори у своїх інтересах.

«Пальчевський намагається конвертувати свою медійність в політичний капітал та веде тиху конкуренцію з Ткаченком за шанси бути висунутим від «Слуги народу». Основне ж завдання кандидата від ВО «Свобода» ― зберегти представництво партії у Київраді. Після непроходження до Верховної ради та при теперішніх рейтингах по Києву, які не дотягують до прохідного бар‘єру, для них це питання політичного виживання в масштабах всієї країни. Щодо інших кандидатів, зараз немає сенсу говорити. Вони будуть витягувати рейтинги своїх партій. Може, підігруватимуть тій чи іншій стороні в обмін на співпрацю в майбутній Київраді», ― говорить експерт.

На думку Вальчишина, при будь-якому результаті виборів, ніхто з переможців не зможе мати всю повноту влади в столиці.

«Що стосується змін, то навіть при збереженні на посаді Кличка або при перемозі кандидата від «Слуги народу» жодна з цих політичних сил не зможе самостійно сформувати більшість у Київраді. А до кінця минулого літа така більшість у Кличка була, і фракції поза більшістю мали дуже обмежений вплив на ситуацію в місті. Слід розуміти, що міський голова без більшості у міській раді має дуже обмежені можливості. Тому важливу роль відіграватимуть і інші політичні сили, наприклад, «Батьківщина», яка має стабільно сильні позиції в Києві, чи «Голос», що додає азарту цим виборам. Також зараз підвішене питання про взаємодію «Європейської солідарності» та «УДАРу», які раніше були єдиною політичною силою», ― коментує Вальчишин.

Звісно, поки зарано робити висновки, хто ж саме отримає перемогу на виборах в столиці. Але важливим фактором буде те, хто саме вийде у другий тур з Кличком, який, згідно соціологічних досліджень, найімовірніше туди потрапить. Водночас зараз жодна політична сила навряд чи здатна отримати і посаду мера, і більшість у Київраді. Тому одноосібної влади в столиці, скоріш за все, не буде.

Источник: 
PRпортал