В Україні створили краудфандингову платформу, щоб відродити пам’ять загиблих під час Голодомору

Фонд Музею Голодомору та агенція Postmen створили концепцію краудфандингової платформи «Зерна правди», яка має на меті згадати і відродити пам’ять про кожного загиблого під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років. Проєкт ставить за мету зібрати кошти на будівництво ІІ черги Національного музею Голодомору-геноциду, об’єднавши зусилля держави, великих донорів, середнього бізнесу та індивідуальних благодійників в Україні та за її межами.

За найскромнішими підрахунками Голодомор 1932-1933 років в Україні обірвав життя близько 3,5 мільйонів українців, а з урахуванням ненароджених дітей — до 10 мільйонів. Чисельність українців в 1926-1939 роках в Радянському Союзі знизилась на 9,9%, тоді як чисельність сусідніх націй приросла — білорусів на  12,2%, росіян — на 28%. Голодомор суттєво змінив етнічний ландшафт України і фактично знищив українське селянство, яке опиралось комуністичному тоталітаризму.  

Іван Васюник, Голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору підкреслює: «Мільйони українців, вбитих під час Голодомору, були позбавлені не просто свого життя, у їхніх нащадків забрали право на пам’ять про них. Дотепер, приходячи до Зали пам’яті у Києві, беручи до рук «Національну книгу пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» багато хто перевіряє свої родинні прізвища у Мартиролозі. Тому кожен новий документ, кожне нове ім’я, а відтак і кожен чин вшанування — це спроба дати голос нашим жертвам».

 

Для вшанування жертв, в Україні почалося будівництво музейно-меморіального комплексу Музей Голодомору. Це буде музей європейського зразка, з концептуальною експозицією та потужним дослідницьким центром. 

Спільною метою digital агенції Postmen та Фонду Музею Голодомору стала розробка інструменту, який міг би з одного боку — актуалізувати питання пам’яті жертв Голодомору в інфопросторі України і світу, з іншого — допомогти Музею збирати кошти на реалізацію задуманого. Фандрейзингова кампанія ставить на меті зібрати еквівалент 60 мільйонів доларів США, що безпрецедентна для України цифра і більше, ніж в 10 разів перевищує найбільш масштабні збори коштів до того. 

Запуск онлайн-платформи zernapravdy.org створює інструментар і дає старт фандрейзинг кампанії, яка триватиме 3 роки. Кампанія буде підтримуватись постійними акціями, подіями, виставками та роуд-шоу в країни з чисельною українською діаспорою. Відомі українці та компанії можуть виступити на платформі Амбасадорами, відкривши свої сторінки збору коштів.

Дослідження мотивів благодійності показують, що українці скоріше готові допомагати певній людині з ім’ям, історією, фотографією, ніж підтримувати більш загальні приводи, організації чи фонди. Тому у центр ідеї краудфандингової платформи було поставлено конкретних осіб, що загинули від голодного геноциду. Кожна пожертва на платформі відроджує пам’ять про одну жертву. 

Дані загиблих було взято з Мартиролога, складеного у 2008-2010 роках у рамках проєкту «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», який для цілей платформи був оцифрований.  

Кожна жертва Голодомору — це унікальне життя, яке на сайті платформи символізує конкретна зернина, також унікальна. Унікальність кожної зернини досягається створенням її як відбитку. 

Після внеску благодійник проявляє одну з мільйона зернин, один конкретний профайл загиблої людини — пророщує зерно правди.

Айдентика платформи «Зерна правди» побудована навколо трафарету, силуетом якого є зерно пшениці. Цю форму можна заповнити фотографією, історією конкретної втраченої під час Голодомору людини чи графічним патерном. Щоб створити мільйони унікальних зерен, і наповнених персоналізованими сенсами, Postmen та Музей Голодомору планують провести національний майстер-клас, коли кожен дорослий і дитина зможуть створити власний відбиток зернини та завантажити його на платформу.

«Нанесення через трафарет дозволяє зробити унікальний відбиток. Тобто кожне зерно в графіці буквально неповторне, мов відбитки пальців. Форма зерна, обрана для трафарету, стала результатом вивчення ботанічних ілюстрацій зерна, його зображення в трипільських символах та інтерпретацій символу зерна пшениці у сучасному мистецтві», — розповідає артдиректорка Postmen, Ірина Павлова.

«Починаючи роботу з Музеєм Голодомору, ми розуміли, що хочемо не просто запустити фандрейзинг кампанію, але й створити краудсорсинг платформу, яка б дозволила збирати, синхронізувати та верифікувати чисельні дані і свідчення щодо Голодомору. — коментує CEO та засновник Postmen, Ярослав Ведмідь. —  Тому в основу проєкту лягла проста ідея — кожен грошовий внесок буде відроджувати пам’ять про одну жертву. Таким чином ми крок за кроком згадаємо та вшануємо усіх загиблих від голодного геноциду. Для старту платформи була оцифрована «Книга Пам’яті», яка містить верифіковану архівами інформацію про 900 тисяч жертв. Згодом ми плануємо додати нові джерела даних (у тому числі фото- та відеоматеріали) про померлих і створимо механізм їх синхронізації з «Книгою Пам’яті». Щоб зрештою постала багатошарова і обширна платформа, яка надасть і візуалізує всі наявні дані щодо жертв Голодомору».

Источник: 
PRпортал